В Україні зараз невтішна статистика смертності від коронавірусу. Щодня від COVID-19 помирають сотні людей. Станом на 26 листопада у МОЗ повідомили про 608 летальних випадків за минулу добу. Приблизно таку ж кількість фіксували і в попередні дні.
Глава Української держави Володимир Зеленський назвав декілька причин такої статистики. Зокрема він наголошує, що українці пізно звертаються за медичною допомогою, особливо з цим затягують люди поважного віку. Про це він сказав під час пресмарафону "30 запитань президенту України".
"Люди, особливо люди поважного віку, звертаються в останню мить. Вони не помирають на вулицях, як це було чи є в деяких державах. Іноді, на жаль, вони звертаються в останню мить, за день до смерті, після того, як вони вдома пройшли той період, коли їм було краще допомогти. Або навіть не звертаються", – зазначив Володимир Зеленський.
Також у статистику смертей від ковіду потрапляють люди, які померли від інших хвороб, і вже після смерті у них додатково виявили ще й коронавірус, сказав президент.
Він зазначив, що висока смертність була спровокована хвилею поширення досить заразного штаму коронавірусу "Дельта". За словами президента, коли цей штам більше лютував у Європі, то там також була більша смертність. України ця хвиля досягнула пізніше, і в той час збільшилася захворюваність та зросла статистика смертності. Проте зараз уже спостерігається спад хвилі "Дельта" у державі, додав Зеленський.
читайте такожМайданів не буде, люди бачать, що ми робимо, ми не злодії якісь - ЗеленськийЗа словами глави держави, зараз в Україні вистачає вакцин від коронавірусу, а низькі темпи вакцинації залежать від людей, які не хочуть чи бояться вакцинуватися.
"Вакцин вистачає, дефіциту немає. Але це не тільки від держави залежить, але і від людей. Ви ж самі розумієте, як наші люди відносяться до вакцинації. Було погане становище, 80% були проти. Зараз набагато краще, люди вакцинуються. Зараз ми додаємо додаткових програм. Але це відповідальність людей", – зазначив президент України.
Він додав, що люди повинні зрозуміти важливість вакцинації від коронавірусу.
Коронавірус в Україні
Нагадаємо, в Україні за минулу добу, 25 листопада, коронавірус виявили у 15 936 людей. Померли від недуги 608 осіб, одужали – 24 569. До лікарень потрапили 3 208 українців.
За останню добу найбільше підтверджених випадків коронавірусу зареєстрували у м. Київ (1438), Запорізькій (1075), Дніпропетровській (1022), Донецькій (970) та Полтавській (953) областях.
Загалом від початку пандемії у державі було зафіксовано 3 400 340 випадків коронавірусу. Померли за цей час 84 149 людей, а одужали – 2 877 021.
Коли очікувати нової хвилі коронавірусу
Раніше очільник МОЗ Віктор Ляшко повідомляв, що Україні вдалося пройти пік найважчої хвилі коронавірусу. При цьому, загальнонаціональний локдаун так і не був введений. За його словами, вже третій тиждень поспіль в країні спостерігається зниження кількості нових випадків захворювання і зменшується число госпіталізованих. Але розслаблятися рано, додав міністр, адже є загроза ще однієї хвилі коронавірусу.
Лікарі прогнозують, що після нового року Україну накриє чергова хвиля коронавірусу. Спалах COVID-19 слід очікувати в січні-лютому 2022 року. Такий прогноз озвучив лікар Ігор Гайдук. Також він зазначив, що у цей період до коронавірусу приєднається і грип.
Екватор Зеленського
У четвер, 26 листопада, президент України Володимир Зеленський проводить великий пресмарафон, приурочений до екватора його каденції на посаді глави держави. Ставити запитання Зеленському будуть представники понад 30 видань. Прессекретар президента Сергій Никифоров говорив, що глава держави не боїться "незручних питань". Однак варто зазначити, що запитання дійсно можуть бути незручними, адже спілкування з пресою відбувається на тлі "вагнергейту", енергетичної кризи і загрози військового вторгнення Росії в Україну.
"Вагнергейт" - в чому суть
Влітку 2020 року під Мінськом затримали 32 бойовика російської приватної військової кампанії Вагнер, що вважається підконтрольною Кремлю. Проте Росія свою причетність заперечувала.
Офіс генпрокурора України просив Білорусь передати найманців Києву та направив запит про видачу 28 осіб. Серед них - 9 українців. Слідство встановило, що ці люди воювали на Донбасі у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Проте офіційний Мінськ передав "вагнерівців" Росії.
17 листопада 2021 року журналісти Bellingcat і The Insider оприлюднили розслідування, в якому йшлося про те, що в Україні готувалася спецоперація під назвою "Авеню" із затримання найманців ПВК "Вагнер".
Bellingcat стверджує, що президенту Зеленському доповіли про підготовку до операції 15 червня 2020 року. Глава держави схвалив її проведення та попросив конкретний план, який був підготовлений і згодом затверджений тодішнім міністром оборони України Андрієм Тараном 1 липня того ж року.
Напередодні операції "Авеню", запланованої на 25 липня, представники спецслужб приїхали в Офіс президента для останнього звіту з цього приводу. Але президент не зміг їх прийняти, оскільки був зайнятий.
У розслідуванні йдеться, що глава президентської адміністрації та права рука Зеленського Андрій Єрмак запропонував відкласти проведення спецоперації на тиждень, щоби не зірвати домовленості з Росією про перемир'я на Донбасі з 27 липня 2020 року.
18 листопада 2021 року журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи, що підтверджують той факт, що в Україні дійсно готувалася спецоперація "Авеню" із затримання найманців ПВК "Вагнер". Але її фінальний етап був перенесений за рішенням вищого військово-політичного керівництва. Попри те, що операція зірвалася, і Білорусь передала "вагнерівців" РФ, в Головному управлінні розвідки назвали операцію "Авеню" проведеною, а витрати на неї на суму в понад 700 тисяч гривень - "виправданими".
19 листопада 2021 року колишній голова Головного управління розвідки Василь Бурба підтвердив, що саме Єрмак від імені глави держави дав вказівку перенести спецоперацію щодо "вагнерівців".
В Офісі президента цю інформацію заперечують. Мовляв, глава ОП "не міг навіть пробувати керувати розвідкою і тим більше якимись її оперативними заходами".
26 листопада в Державному бюро розслідувань повідомили, що слідство поки не має жодного факту або доказів причетності глави Офісу президента Андрія Єрмака до зриву спецоперації. Але тим не менш Єрмака викличуть найближчими днями на допит у справі "вагнерівців".
Енергетична криза в Україні
Попри заяви влади про готовність до опалювального сезону, в Україні утворився дефіцит енергетичних ресурсів, необхідних, в тому числі, для вироблення електрики. Це, серед іншого, пов'язано з різким збільшенням вартості газу, а також з нестачею вугілля, через що в країні простоює частина ТЕС.
Згідно з даними держкомпанії Укренерго, в Україні через нестачу вугілля не працюють 60% ТЕС. Потрібне навантаження виробляють лише 3 блоки з 23 державних електростанцій.
Експерти кажуть, що ця зима може стати для України найскладнішою за всі роки незалежності. За їхніми прогнозами, цілком реальною ж повномасштабна енергокриза з аварійними відключеннями.
Ризик вторгнення Росії в Україну
В кінці жовтня американське видання The Washington Post опублікувало статтю, в якій говорилося про те, що на Заході фіксують перекидання російських військ до кордонів України. Пізніше журналісти Politico опублікували супутникові знімки, на яких можна помітити російську військову техніку та персонал біля кордонів України. The New York Times писало, що Росія" не блефує " і готує вторгнення в Україну. При цьому залишилося зовсім небагато часу, щоби цьому запобігти.
Проте, попри попередження західних країн в Міноборони України спростовували інформацію про концентрацію військ і військової техніки Росії біля українських кордонів. У відомстві говорили, що пересування військових підрозділів пов'язане з плановими заходами противника після завершення бойових навчань. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов також запевняв, що жодної концентрації військ Росії саме на кордоні зараз немає.
Лише через десять днів президент України Володимир Зеленський прокоментував інформацію про те, що Росія стягує свої війська до українських кордонів. За його словами, українська армія готова дати відсіч.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
