Україна не зверталась до Польщі з проханням повернути українських чоловіків призовного віку на батьківщину. Чоловікам не обов'язково повертатися в Україну, щоб стати на військовий облік. Про це повідомив посол України у Польщі Василь Зварич у інтерв’ю TVN 24.
На запитання чи потрібна буде Україні допомога у транспортуванні тих громадян, у яких закінчується право на проживання в Польщі, Зварич відповів, що наразі Київ не звертався з таким проханням до польської сторони. Однак він підкреслив, що Україна використає кожну можливість для перемоги у війні.
"Мобілізація не є чимось новим під час війни. Очевидно, що нам потрібні люди. Йдеться про дві речі: справедливість і обов'язок. Справедливість по відношенню до тих солдатів, які сидять в окопах і вони повинні знати, що у них буде перепочинок. Що буде ротація", - сказав посол.
відео дня
За його словами, обов'язок перед Батьківщиною є у кожного громадянина, незалежно від того, де він знаходиться. Водночас посол зазначив, що дані про кількість українців призовного віку за кордоном є дуже приблизними.
"За нашими оцінками, тільки в Польщі є десятки тисяч людей призовного віку. Але ми будемо впевнені, коли цей закон буде імплементуватися, і коли кожен зможе підтвердити свої дані в пунктах збору", - розповів Зварич.
Щодо рішення Берліна, за яким українські чоловікм призовного віку можуть залишатися в Німеччині з недійсними паспортами, Зварич зазначив, що "це суверенне рішення кожної країни, як поводитися з громадянами інших країн".
"Ми не можемо нікого змусити. Для нас головне, щоб реалізація акту про мобілізацію була ефективною та прозорою, щоб усі знали, про що йдеться. Тому ми працюємо над тим, щоб роз’яснити нашим громадянам, про що йдеться", – наголосив посол та додав, що людям "нічого боятися".
Зварич також зауважив, що рішення про можливе повернення призовників в країну ще не прийнято, але його слід очікувати найближчим часом.
Він пояснив, що, прийом нових заяв від чоловіків призовного віку тимчасово призупинили, щоб технічно підготуватися. Коли закон набуде чинності, існуватиме механізм, який дозволить українським чоловікам оновити свої дані, ймовірно, дистанційно. Таким чином, це не вимагатиме їхнього фізичного повернення до України.
Обмеження для чоловіків за кордоном - питання їх повернення до України
Нагадаємо, 23 квітня МЗС України заявило про припинення надання консульських послуг для чоловіків віком 18-60 років за кордоном. 24 квітня Кабмін затвердив нові правила видачі паспортів для українців. Чоловіки, які хочуть отримати паспорт, повинні звертатися до територіальних органів або підрозділів ДМС в Україні, оскільки за кордон їх більше не пересилатимуть.
Незабаром міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Каміш заявив, що Польща готова сприяти поверненню українських чоловіків призовного віку до України. Слідом за Польщею міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас зазначив, що його країна також розгляне можливість допомоги Україні у поверненні чоловіків.
Крім цього, Міністерство науки і вищої освіти Польщі розгляне ситуацію з українськими студентами, які навчаються у країні, у зв'язку з прийняттям Україною закону про мобілізацію. Міністр Даріуш Вєчорек зазначив, що це питання буде обговорять з МЗС Польщі та МОН України.
Мобілізація в Україні
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Читайте також:
- Почалась боротьба з "ухилянством": усе про обмеження для чоловіків за кордоном
- Чоловікам не видають документи: у Варшаві величезні черги після жорстких обмежень
- У ЄС зробили важливу заяву про обмеження для українських чоловіків за кордоном
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред