
Обурення американським "мирним планом" не вщухає вже кілька днів поспіль. Адже те, до чого Трамп змушує Україну, по суті, є капітуляцією, і умови цього "миру" вигідні виключно Росії. Загалом, 28 пунктів, що містяться в "плані", є просто переліком традиційних вимог Кремля, які він висуває від початку повномасштабної війни.
Президент Центру досліджень Росії, колишній міністр закордонних справ України, дипломат Володимир Огризко розповів Главреду, чому "мирний план", який Трамп намагається нав’язати Україні, є "московською шпаргалкою, перекладеною поганою англійською мовою", чому американський президент став на бік агресора, тобто Росії, від чого Трамп намагається врятувати себе нікчемним миром в Україні, чим небезпечні ці 28 пунктів "плану", а також чому вони неминуче призведуть до нової війни.
"Мирний план", запропонований Трампом, на вашу думку, є шляхом до миру чи капітуляції України?
Це ніякий не план, а чергове повторення набору гасел, який ми чули не раз. Чимало пунктів потребують додаткових уточнень та роз’яснень, тому назвати це планом не можна.

Всі ці 28 пунктів були списані з московських сторінок. Найімовірніше, Дмітрієв просто привіз написаний у Москві план, передав його Віткоффу, а той, не читаючи, передав його далі нагору. Шкода, що ні Рубіо, ні решта, хто мав займатися цією справою серйозно, не розібралися теж. А ще страшніше те, що, як з’ясувалося, ні апарат ради національної безпеки США, ні Держдеп, ні американські спецслужби цього документа не бачили, а ознайомилися з ним через публікацію в ЗМІ. Це просто катастрофа, якщо в США так ухвалюються рішення з серйозних питань світової політики.
Тож це був не американський, а російський "план". І те, що Трамп його начебто підтримує, є свідченням того, що для нього Україна – це розхідний матеріал, яким можна розрахуватися з Росією, щоб потім разом із Путіним заробляти мільярди. Тому реакція і України, і Європи була однозначною. Взагалі, це не мирний план, а запрошення Путіна через певний час повторити війну. Але тоді вже Європа буде ціллю, і війна, про яку всі говорять, зазначаючи, що вона "ось-ось десь вибухне", справді матиме місце. Адже якщо Росії зараз віддати те, про що йдеться в цьому "плані", це буде запрошенням до нової агресії, і вона ним скористається.
Які пункти цього "мирного плану" вам видаються найбільш небезпечними для нас? Які з них можуть стати бомбою уповільненої дії, що неминуче вибухне у майбутньому новими проблемами та війною?
Який із 28 пунктів не візьми – хапаєшся за голову.
"Безпека та політичний статус України" – що це за формула така? Нам що, будуть визначати наш статус? Як прочитати це формулювання?
Далі – "підтвердження суверенітету України". Україні не потрібно нічого підтверджувати! Вона є членом ООН, і купа міжнародно-правових документів уже давно підтвердили наш суверенітет і статус. Про що тоді йдеться? Цей пункт є абсурдним.
Далі – "Україна отримає гарантії безпеки від США, але з умовами". Про які гарантії йдеться? Нам дадуть новий танк Abrams чи щось інше? Які умови будуть висуватися?
Тільки дуже смілива людина назве такий текст "планом". Тут плану немає. Рубіо, до речі, говорив, що це Штати вислухали пропозиції та ідеї, щоб урахувати позиції сторін. Та я не знаю, які позиції України враховані в цих 28 пунктах. Це риторичне і смішне питання, бо там не врахована жодна позиція України. Чи українською пропозицією було зменшення чисельності ЗСУ або відмова від НАТО, причому назавжди? Це просто типова дурниця, яку прописали росіяни, а Віткофф, російський шпигун у США, як Орбан в Європі, це просто передав далі нагору. Адже в міжнародних документах не пишуть щось "назавжди", оскільки світ змінюється щодня. Тож формулювання "назавжди" є нісенітницею і політико-дипломатичною ахінеєю.

І так по кожному пункту. Який пункт не візьми, це вимога, прописана в Росії, і з цим чомусь погодилася американська адміністрація. Це типовий варіант примушення жертви до миру та запрошення агресора до нового витка агресії через певний період часу. Приводи агресору не потрібні, він знайде їх сам.
Можливо, у Штатах і не передбачають, що цей документ буде назавжди, зважаючи на те, що там йдеться про те, що контроль здійснюватиме "Рада миру" під керівництвом Дональда Трампа? А що буде, коли Трамп піде з життя? Хіба прив’язують такі документи до конкретної людини?
Так, це слушно. Трамп за пару років уже не буде президентом США. При цьому США обіцяють гарантії на десять років, натомість ми навічно маємо відмовитися від НАТО. Де ж тут логіка?
У нас задаються питанням, чи не виникла вся ця ситуація через наші корупційні проблеми. Скажу так: Трампу абсолютно "фіолетово" на всі наші проблеми та Україну загалом. У нього зараз своя проблема, і вона для нього значно складніша і небезпечніша, ніж якийсь корупційний скандал в Україні. У Трампа в США свій скандал – він фігурує на "плівках Епштейна". Люди, обізнані зі змістом плівок, зазначають, що Трамп там згадується доволі часто і в доволі пікантних ситуаціях. Тому ця швидкість з намаганням укласти мирну угоду – це спроба перебити тему "плівок Епштейна".
Трампу потрібно, щоб американці обговорювали не ці плівки, а те, який він молодець, що врегулював найскладнішу війну. Тому про врегулювання російсько-української війни Трамп говоритиме зараз багато. Це типова спроба переключити увагу громадськості на іншу тему.
Що ви думаєте з приводу того, як Україні пропонується врегулювати територіальне питання: визнання Криму, Луганська та Донецька де-факто російськими, а Херсон і Запоріжжя будуть "заморожені на лінії зіткнення" (що це взагалі означає)? І з якого дива Україна має погоджуватися на якийсь особливий статус Херсона і Запоріжжя, то яких російські війська навіть не доповзли?
Про це і йдеться: що не пункт – це кремлівські "хотєлкі". І ми справді повертаємося до того, з чого починали, адже Росія не вперше висуває подібні умови.
Я не надто сподіваюся на те, що зміниться політика США. Але ми повинні зараз виступити з європейцями єдиним фронтом і не повторити наших старих помилок, висуваючи надто загальні пропозиції. Наші умови мають бути гранично конкретними і зрозумілими. Якщо ми знову говоритимемо про "енергетичну безпеку" чи "економічне співробітництво", то це ні про що, просто гасла.

До того ж, у цьому "плані" не Росію картають за те, що вона веде геноцидну війну, а нам кажуть, що українська мова і церква – це "нацистська ідеологія". Що тут можна обговорювати? Тому нам слід чітко і ясно формулювати те, на що ми чекаємо, наприклад, чітко заявляти про економічну відповідальність Росії, наводити конкретні суми, завданих Росією збитків (за деякими оцінками, сукупні втрати вже сягають одного трильйона доларів), та пропонувати механізм компенсації цих збитків Москвою. Тоді буде тема для обговорення, а не просто тези.
Якими будуть реакція та дії Трампа, якщо не вдасться змусити Україну виконувати вимоги, які містяться в цих 28 пунктах? Чи є загроза, що він заборонить продаж зброї Україні?
Так, це може бути. Щонайменше він захоче це зробити. Та чи зможе? Адже навіть американські політики крутять пальцем біля скроні і обурюються написаним у "плані", зазначаючи, що це московська шпаргалка, перекладена поганою англійською мовою.
Тож Трамп може спробувати зупинити навіть продаж зброї для України через свою залежність від Росії. Тут ми знову повертаємося до "плівок Епштейна", бо дедалі більше людей зазначають, що цей психічно неврівноважений чоловік передав певну інформацію про Трампа до російського КДБ-ФСБ, і саме цим Росія може зараз шантажувати Трампа.

Американці явно не хочуть бути заручниками Путіна, який зрештою буде загрожувати і США. Якщо Трамп цього не розуміє, то це чудово розуміють адекватні американські політики, в том числі й республіканці. Тож Трамп може хотіти робити різкі і нерозумні кроки, але в Республіканській партії є опозиція цьому, і Трамп повинен буде із цим рахуватися. До того ж 60% американців підтримують ідею продовження підтримки України, і Трамп не може не зважати на це.
Тому можуть бути просто погрози з боку Трампа, він може навіть припинити на 10 днів або два тижні продаж зброї, але потім усе "повернеться на круги своя". Тому що такий план ні Україна, ні Європа не приймуть.
Цей "план" містить положення, які, загалом, могли б підкупити американців, адже там прописано чимало економічних вигод для США.
А з якого переляку європейці повинні на це погоджуватися? Якщо ці гроші акумульовані в Європі, якщо європейці ними розпоряджаються, то чому американці мають отримувати прибутки від грошей, якими фактично управляють європейці? Тому нашим європейським друзям потрібно чітко говорити Штатам, що так не буде.
Трамп же говорить Європі: "Ваша безпека у ваших руках". Ну, добре. От ми і будемо займатися цією безпекою.

Інший серйозний аргумент для Європи полягає в тому, що треба нарешті думати про власну безпеку і забезпечення її власними руками. Якщо безпека буде залежати від примх американського президента, Європа буде під реальною загрозою. Поки що над європейськими країнами літають небойові російські дрони, а завтра цілком можуть прилетіти дрони з боєголовками, а згодом і ракети. Це в Європі вже розуміють.
Чи зупинить Трамп допомогу? 50/50. Адже таке рішення зробить його більш вразливим і перед членами Республіканської партії, і, тим більше, перед демократами. Трамп програє і в очах американського суспільства, якщо скаже, що став на бік агресора і хоче змусити жертву прийняти капітуляцію. Це жодним чином не гратиме ні на особисту популярність Трампа, ні на популярність республіканців. Саме республіканці, як на мене, будуть тримати Трампа за руку.
Кая Каллас після появи 28 пунктів Трампа сказала про власний план Євросоюзу – ослабити Росію і підтримати Україну. Чи означає це, що європейці готові ці два пункти наповнити конкретним змістом, а не виголошувати гасла та при цьому відмовлятися від російських енергоносіїв ще два-три-чотири роки?
У Європи немає іншого варіанту, окрім як разом з Україною протистояти Росії. Європейці побачили паскудну позицію теперішньої адміністрації США, яка фактично відкриває перед Путіним можливість робити все, що він хоче, та погрожувати Європі. У Польщі почали підривати залізницю, а це вже не просто проліт дрона, а конкретні злочини, і це тест на здатність реагувати. Якщо реакції не буде, завтра почнуть вбивати європейських політичних діячів.
Тому в Європи немає іншого виходу. Стармер уже заявив, що Британія готова надати Україні такі гарантії безпеки, як прописані у 5 ст. Вашингтонського договору. Фактично Стармер говорить про те, що Британія може взяти Україну під свою "ядерну парасольку" і допомагати боротися з потенційною новою російською агресією.

Все, що зараз відбувається, пришвидшує самоідентифікацію Європи, яка нарешті розуміє, що гратися в слова і красиві формули без реального змісту більше не можна, це буде програшем. Тож у Європи немає іншого варіанту, окрім як протистояти РФ разом із нами.
До того ж не варто забувати, що Трамп ненавидить Європу, і це європейці дуже добре знають. І це черговий стимул для європейців почати серйозно працювати.
Отже, цей "план" є просто спробою Трампа збити градус напруги в США та спробувати заробити собі чергові бали для отримання Нобелівської премії миру.
Про персону: Володимир Огризко
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009), надзвичайний і повноважний посол України (1996). З вересня 2014 року керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як Новое время та Українська правда. З 2022 року проректор із міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред