У Київській області в селі Мотижин ідентифікували ще одну жінку, яку цинічно вбили окупанти.
Про вбивство стало відомо тільки тоді, коли на Житомирській трасі в братській могилі виявили практично всю сім'ю старости села Мотижин Ольги Сухенко. З нею був закопаний чоловік Ігор і син Олександр. В живих залишилася тільки дочка старости, яка з родиною покинула село в перші дні війни.
Як повідомляє Обозреватель, в цій же братській могилі знайшли і тіло 41-річної киянки Ярослави Литвиненко. Жінка разом з молодшою сестрою приїхала на початку війни в будинок своєї бабусі, де жили її батьки, сподіваючись сховатися від обстрілів.
Також у братській могилі виявили тіло волонтера з Ірпеня Сергія Кубрушко. Він з братом привіз продукти для жителів і був убитий російськими солдатами.
Тепер стало відомо про загибель 41-річної Ярослави Литвиненко. Жінка приїхала в Мотижин з Києва на другий день війни, щоб сховатися від вибухів. Багато хто тоді думав, що можна пересидіти війну в маленькому населеному пункті.
Ярослава Литвиненка для Мотижина була не чужою людиною. Тут жила її бабуся, яка давно померла, але залишився будинок. Також в селі живуть її батько і мама. Ярослава і раніше часто бувала в Мотижині. У шкільні роки вона тут бігала на дискотеку.
Як розповіла подруга Ясі, Світлана, коли російські окупанти їхали по вулиці, вони відкрили вогонь по домівках, які стояли біля дороги.
"Їх будинок якраз знаходився вздовж дороги, а Яся з батьком були у дворі. Ми ще точно не знаємо, як саме все сталося. Але її поранили, а потім її і батька орки забрали з собою. Це було 19 березня", – каже Світлана.
Батькові Ясі вдалося врятуватися, чи то його відпустили, чи то він втік, поки неясно. А ось Ярослава загинула. Її тіло виявили тільки зараз. Друзі навіть не знали, знайдуть її чи ні.
"Мені подруга подзвонила і кричала в трубку, що нашої Ясі немає. Я досі не можу в це повірити, мені здається, що вона жива. Я думала, може, вона знайдеться. Але ні", - плаче Світлана.
У Ярослави залишився син, який служить у президентському полку
"Ярослава жила в Києві на Севастопольській площі, працювала в магазині. Вона сама виховувала сина, він служить в президентському полку. Минулого року він брав участь у параді на День Незалежності, а Ярослава дуже ним пишалася. Вона зуміла виховати дуже хорошого хлопця", - кажуть друзі.
Зараз вся сім'я Ясі готується до похорону.
Всього ж у Мотижині офіційно зараз відомо про шістьох загиблих. Але пошуки зниклих людей ще йдуть.
Звірства окупантів у Бучі
Російські військові ґвалтували і вбивали українців у населених пунктах Київської області, які раніше були окуповані.
Під час захоплення Бучі окупанти вбили десятки мирних жителів, їхні тіла хаотично були розкидані вулицями міста. На багатьох тілах були білі пов'язки, що вказувало на те, що вони беззбройні.
У Бучі в братській могилі вже поховали 280 місцевих жителів. За словами міського голови Бучі Анатолія Федорука, на вулицях лежать тіла вбитих людей, деяким по 14 років.
Крім того, російські окупанти у Бучі в підвалі одного з будинків влаштували собі казарму, а в приміщенні поруч - катівню, де розстрілювали мирних жителів.
Окупанти пов'язували дітей і ґвалтували дівчаток.
Читайте також:
- Зробили накладний живіт, щоб не вбили і не знущалися: історія родини з Київської області
- Поставили на коліна і вистрілили в голову: мешканка Бучі розповіла, як окупанти вбили її чоловіка
- Російські окупанти вбили титулованого українського спортсмена
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
