Пломбір і ковбасу по 2.20 вкрали: чому культові радянські продукти зовсім не з СРСР

Ви дізнаєтеся:

• Яке походження радянських їдалень
• Хто насправді вигадав рецепт радянського морозива
• Звідки в СРСР з'явилися шампанське, майонез, цукерки і томатний сік

Шанувальники радянської епохи часто із ностальгією згадують про знамениті їдальні СРСР, де, за їх словами, можна було швидко, дешево й смачно поїсти домашніх страв у комфортних умовах. Однак мало хто знає, що більшість елементів цих закладів громадського харчування СРСР фактично запозичив у США.

У 1950-х роках перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов відвідав завод IBM у США. Хоча візит мав на меті співпрацю у сфері комп’ютерних технологій, найбільше його вразила не техніка, а заводська їдальня, дізнався Главред. Саме там він побачив організацію харчування, яка згодом перекочувала до радянських їдалень: лінії самообслуговування, конвеєрне подавання страв, пластикові підноси, скляні полиці, легкі столи та стільці. Все це вже в 1960–70-х роках масово впровадили у СРСР, йдеться у документальному фільмі Радянські міфи, створеного кореспондентом ТСН Станіславом Ясинським.

Радянське морозиво

Окремий символ радянської харчової промисловості — знамените морозиво за ГОСТом. Але і цей продукт має американське походження. Ще у 1936 році нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян відвідав США з робочим візитом. Пробувши там кілька місяців, він ознайомився з американським масовим виробництвом морозива, закупив необхідне обладнання та повністю привіз технологію виробництва до Радянського Союзу.

"Велику користь принесло нам знайомство з виробництвом морозива. Завдання полягало в тому, щоб розвинути машинне виробництво і зробити морозиво дешевим і доступним. Як результат, ми привезли зі США всю технологію промислового виробництва морозива", - писав Мікоян.

Таким чином, у СРСР з’явилися пломбіри, ескімо, крем-брюле, фруктові сорбети — все це було скопійовано з американських рецептів. Навіть процес продажу морозива зі спеціальних холодильників запозичили з США.

Дивіться відео, у якому розповіли про походження популярних радянських продуктів:

Дешева ковбаса — теж із США

Ще один легендарний радянський продукт — "лікарська" ковбаса по 2,20 — теж має американські корені. Під час свого візиту до США Мікоян спробував тамтешню варену ковбасу. Після цього він наказав закупити відповідне обладнання та налагодити виробництво за американськими технологіями. Єдине "нововведення" СРСР — назва "лікарська", яка мала створювати враження дієтичного й корисного продукту.

Рекомендуємо:

Волосся стає дибки: викрито шокуючий експеримент вчених СРСР із шимпанзе

Інші "радянські" продукти

Багато інших радянських харчових продуктів, які стали частиною знаменитої Книги про смачну і здорову їжу (перше видання — 1939 рік), також запозичені із Заходу. Мікоян привіз до СРСР рецепти майонезу, томатного соку, цукерок, а також технології виробництва шампанського та інших популярних страв. Після революційних років, коли харчова промисловість занепала, Радянський Союз фактично побудував свою систему громадського харчування, закуповуючи американські технології, рецепти та обладнання.

Проте в самій "Книзі" не згадувалося про американське походження багатьох страв і продуктів — радянська пропаганда старанно замовчувала факт широкого запозичення із Заходу. Насправді ж саме американські інженери, технологи та підприємці створили чимало того, чим у майбутньому так пишалися в СРСР.

Вас також може зацікавити:

• Ним лякали людей в СРСР: чому у радянські часи люди боялися килимів
• Як раніше називався Івано-Франківськ та які абсурдні назви він міг отримати за СРСР
• Трагедія для Кремля: як військовий пілот викрав один із найновіших літаків СРСР

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред