Російські окупаційні війська продовжують свою літню наступальну кампанію і зосередили головні зусилля в Донецькій області. Чинять тиск окупанти і на півночі Харківської області, де їм не вдалося створити плацдармів для подальших атак Харкова. Українська армія відбиває ворожі удари та очікує на посилення протиповітряної оборони. Держава працює над можливостями для зміцнення військ на полі бою.
В інтерв'ю Главреду засновник БО "Реактивна пошта", військовий експерт Павло Нарожний оцінив ситуацію на східному фронті та назвав цілі наступу росіян у Донецькій і Харківській областях, пояснив, з чим зіткнеться ворог, якщо ризикне піти в атаку на півночі з боку Білорусі, зробив прогноз, коли закінчиться поточний наступ окупантів і розповів про можливості для контрнаступу ЗСУ наступного року.
Російські окупанти наступають на Покровському, Курахівському, Торецькому та Часоярівському напрямках. Як ви оцінюєте ситуацію на фронті в Донецькій області? Які плани у ворога на даному етапі бойових дій?
Давайте спочатку подивимося на загальну ситуацію на фронті. У нас дуже велика лінія бойового зіткнення, яка починається на півночі від Харкова до Куп'янсько-Лиманського напрямку і далі на Луганщину, Донеччину і до півдня України.
Найактивніші бойові дії точаться на Покровському напрямку, там найважча ситуація. Назву декілька причин, чому так відбувається.
По-перше, ворог ставить перед собою політичну мету – окупувати усю Донецьку область.
По-друге, окупанти наблизилися до Слов'янсько-Краматорської агломерації. Це доволі велика територія, де проживають сотні тисяч людей. Великий адміністративний, промисловий та економічний центр.
Крім того, у росіян є ще одна не дуже очевидна, але важлива ціль – відкинути Збройні сили України якомога подалі від Азовського моря. Якщо вони захоплять південно-західну ділянку Донецької області, то отримають вихід на Вугледар. Місто – найближча точка на карті до Азовського моря, і важливе для ворога тим, що поблизу нього проходить залізниця. Зараз на цій ділянці у нього немає можливості для оптимального використання залізниці від Волновахи до Мелітополя. Залізницю можна уразити як ствольної артилерію, так і далекобійним озброєнням, і тому цей напрямок росіяни зараз активно штурмують.
Що стосується півночі Харківської області, все виглядає так, що цю операцію вони задумували для того, щоб скувати Збройні сили і відтягнути туди резерви. Певною мірою ворогу це вдалося, тому що ми туди перекинули частини доволі потужної та мотивованої бригади морських піхотинців, щоб відбити їхній наступ. І ворог там втрачає величезну кількість людей. Росіяни застрягли у Вовчанську і не мають жодних ініціатив для подальшого просування. Були спроби обійти наші позиції з флангів, але добитися прогресу ворогу не вдалося.
Я думаю, що росіяни, можливо, були б готові і відійти із півночі Харківщини, але їм нема куди. Навряд чи можна сказати, що позиції, до яких вони могли б відійти, підготовлені до оборони. Ба більше, у такому разі ворог пропустив би дуже сильний удар з точки зору пропаганди, тому що був би змушений оборонятися вже на своїй території. А Збройні сили України їх так просто б не відпустили і завдавали б по противнику ударів.
Якщо казати про схід Харківської області, там ситуація дуже непроста.
На Куп'янському напрямку точаться тяжкі бої. Наші бійці стримують ворога і відбивають всі атаки. Утім, поки що ворожого просування там немає.
Але фіксується велике скупчення окупантів у напрямку Борової. Наразі немає сигналів того, щоб росіяни проводили там масштабні наступальні дії та підтягували резерви, але якщо у напрямку цього населеного пункту вони підуть в атаку, Харків опиниться у кліщах – буде тиск на місто з двох боків.
Ви зазначили, що росіяни найактивніше наступають саме на Покровському напрямку. Чи є потенційна загроза того, що вони спробують вийти до Покровська і траси Е50 та відкрити новий фронт уже в Дніпропетровській області?
Наразі до Дніпропетровської області росіянам доволі далеко. Думаю, що вони не будуть настільки вглиблятися в оборону ЗСУ. Поки що їхня задача – захоплення Сіверська і Торецька.
У Торецьку в нас доволі серйозні укріплення. Місто тримається з 2014 року. Але Торецьк вже опинився в обставинах, схожих на ситуацію з Авдіївкою. Один фланг Торецька вже під загрозою. Стосовно Сіверська ситуація аналогічна.
Чи можуть виникнути загрози на півночі? Ми бачимо, що Білорусь провела навчання з Китаєм. Лукашенко нещодавно заявив про, мовляв, відведення своїх військ від кордонів з Україною, але ще декілька тижнів тому звинувачував Київ у нібито провокаціях у прикордонні.
Білорусь разом з Китаєм провели так звані антитерористичні навчання. Маневри були орієнтовані більше на боротьбу з власним народом на випадок протестів. Ці навчання не пов'язані з наступальними операціями.
Пекін підтримує диктатора Лукашенка, але не бере участі у війні проти України. Незважаючи на хайп у соцмережах, ми поки що не бачили застосування у бойових діях жодних китайських танків, бойових машин, або снарядів. Так, були повідомлення про знайдені китайські міни, але це поодинокі випадки. Якщо дійсно були б масовані постачання, ми побачили б не одну таку міну, а десятки чи сотні тисяч. Можливо, ті китайські міни, які знайшли в Україні, потрапили сюди через посередників або контрабанду.
Тому зазначу, що військової загрози з боку Китаю немає. Спроможність Збройних сил Білорусі проводити серйозні військові операції взагалі викликає сумніви.
В цілому, наступальна операція на півночі з напрямку Білорусі – це надважка задача. Чому так? Тому що там лише дві дороги, якими може наступати ворог. І всі ці дороги дуже добре укріплені. На кордоні побудовані інженерні загородження, дороги заміновані та перекопані, мінні поля побудовані, а ліс вирубаний. Все налаштовано так, щоб можна було вести оборону.
Між іншим, сама географія там така, що якщо ворог зайде, йому треба перетинати річки мостами. Річок на цих ділянках дуже багато. І я більш ніж впевнений, що всі вони заміновані та в потрібний час будуть підірвані. Тому якщо ворог зайде, він одразу загрузне і зіштовхнеться с дуже важкою позиційною операцією. Наступаюча сторона втратить величезну кількість людей. Наприклад, у Збройних сил Білорусі немає потрібної кількості солдатів для проведення подібних операцій.
Можливо, операцію на півночі здатна спробувати реалізувати російська армія. Втім, поки що немає жодних ознак того, що десь на території Білорусі росіяни формують наступальне угруповання чисельністю більше 100 тисяч бійців.
Все, що зараз відбувається на півночі зі сторони Білорусі – це сковуючі дії та психологічний тиск. Китайсько-білоруські навчання і робота диверсійних груп скеровані на те, щоб ми постійно тримали свої війська на кордоні для підтримки оборони. Щоб ЗСУ не могли перекинути підрозділи на інші напрямки.
Також у Росії і Білорусі, крім України, є ще один ворог – Євросоюз. Їм важливо підтримувати напруження і на кордоні з Польщею, що включає і роботу з так званими мігрантами. Лукашенко відпрацьовує свою програму.
Проте ми чудово розуміємо, що якщо Білорусь дійсно напряму братиме участь у війні проти України, у української армії з'явиться можливість знищити білоруську економіку шляхом удару по Мозирському НПЗ, який знаходиться приблизно в 45 кілометрах від нашого кордону. І це стане значним ударом по економіці Білорусі, яка орієнтована на експорт.
Що стосується Сумщини, там уже більше року постійно працюють ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Росіяни невеличкими групами заходять на наші території і, на жаль, у них були певні успіхи: наприкінці минулого року вони взяли в полон 6 наших прикордонників. Загалом ворог заходить у прикордонні села, ставить свій прапор, робить декілька фотографій, і тікає. Це не має нічого спільного с утриманням населених пунктів. У Сумській області, як з нашої, так і зі сторони РФ більшість прикордонних сіл знищені, знеструмлені та з величезними проблемами із інфраструктурою.
Ситуація в Сумській області схожа на те, що відбувається зі сторони Білорусі. Але на Сумщині більш активні бойові дії.
За вашою оцінкою, скільки ще може тривати наступ росіян? Їхня кампанія завершиться восени, чи продовжуватиметься і навіть після осені?
Давайте проаналізуємо, як зараз виглядає російська наступальна кампанія. Бронетехніка використовується в дуже малій кількості. Наш Генштаб рапортує про знищення 10-13 танків. Це обмежений наступ, який орієнтований на підтримку напруження і динаміки бойових дій. Жодних масштабних операцій, які передбачали б застосування великої кількості бронетехніки, ми не бачимо.
За час поточної операції ворог просунувся лише на 5-7 кілометрів на півночі Харківської області і на 15 км на Покровському напрямку. Якщо враховувати те, скільки вони втратили людей і бронетехніки, це відносно невелике просування. І зараз у росіян абсолютно очевидний дефіцит бронетехніки. На Харківському напрямку ми бачимо здебільшого танки Т-62. Такі машини, як Т-72 або Т-90, використовуються дуже рідко. Відновити потенціал щодо бронетехніки ворог не може. Він роками накопичував цю техніку, протягом часів Холодної війни, а ми знищили її на полі бою. Але також треба зазначити, що у противника залишається вкрай багато артилерії – ствольної артилерії, самохідних артилерійських установок тощо.
І, що найголовніше, Путін не шкодує своїх людей. Ворог втрачає 1000-1500 військових щодоби, але його це не зупиняє. Наше Головне управління розвідки Міноборони повідомляло, що росіяни мобілізують у середньому приблизно 30 тисяч осіб на місяць. І вони лише перекривають свої втрати. Нас багато лякали тим, що РФ начебто мобілізує мільйон осіб, проте ми цього не побачили. Тому все, що зараз робить противник – це підтримує діючи темпи війни.
На мою думку, поточний наступ ворога завершиться приблизно восени. Є декілька причин, чому так станеться.
Перша – військо поповниться новими мобілізованими. Зараз ворог просувається, тому що у Збройних силах не вистачає людей. Навчання, злагодження та інші заходи завершаться, і приблизно восени військові потраплять на фронт.
Друга причина полягає в тому, що повинна з'явитися можливість протистояти російським керованим авіаційним бомбам. Ворог застосовує велику кількість КАБів, і відповіддю на цю загрозу повинні стати ЗРК Patriot і винищувачі F-16, які ми отримаємо. Президент Зеленський вже казав, що перші літаки мають прибути наприкінці літа. Вочевидь, тут треба буде враховувати і те, яку кількість F-16 нам нададуть. Тому що тієї кількості, про яку кажуть зараз, дуже мало. Її не вистачить для виконання потрібних завдань.
Між іншим актуальним залишається питання і зброї. На жаль, допомога від союзників надходить дуже повільно. Знову таки, Зеленський казав, що у нас є 14 резервних бригад, які лише зараз почали отримувати зброю. І коли вони отримають озброєння, це буде серйозне підкріплення для нашої армії.
Коли ми вирішимо свої проблеми, потенціалу для просування у ворога не буде. Зараз росіяни використовують вікно можливостей, щоб захопити якомога більше територій. Вони розуміють, що більше у них такої можливості не буде.
Наступного року буде вже інша ситуація. У нас будуть F-16 і 7 систем ЗРК Patriot, які нам обіцяли. Також буде велика кількість людей, озброєних вже не радянською, а західною зброєю.
Загалом, я думаю, ситуація зміниться на краще приблизно в середині-наприкінці осені.
Чи можемо ми прогнозувати, що наприкінці весни-літа 2025 року з'являться передумови для контрнаступу ЗСУ?
Для того, щоб ми змогли піти у контрнаступ наступного року, повинні з'явитися літаки F-16 у великій кількості і зенітні ракетні системи для унеможливлення ударів російської авіації. І тоді ми можемо наступати. Вочевидь, цей наступ буде саме там, де ми можемо порушити логістику ворога. Це південь – Херсонська та Запорізька області, а також Крим.
БО Реактивна Пошта - експерти з артилерії та її ремонту. Цільовий проєкт для 45ї ОАБр - мобільний ремонтний комплекс, щоб Archer'и, M777 та FH70 якісно обслуговувались та ремонтувались, і вчасно вражали заблудших.
Хто такий Павло Нарожний?
Павло Нарожний - український волонтер і військовий експерт. Засновник благодійної організації Реактивна пошта, яка допомагає Силам оборони України.
Нарожний у якості військового експерта коментує актуальні події війни Росії проти України на радіо, Інтернет-ресурсах і телебаченні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
