Мобілізація у Росії, що розпочалась у вересні минулого року, незважаючи на пафосні заяви наближених до Путіна осіб про її завершення, досі триває. Фактично, протягом цього часу Росія вже назбирала близько 300 тисяч мобілізованих і, судячи з планів по збільшенню збройних сил до півтора мільйону осіб протягом трьох років, зупинятися на цій цифрі не планує.
В інтервʼю Главреду головний редактор військового порталу Defense Express Олег Катков розповів про те, для чого Росії потрібна така велика армія, чи має РФ плани безпосередньо на війну з НАТО, чому ймовірність наступу РФ не залежить від розгортання медичних шпиталів та польових баз, а також чи варто чекати бунтів всередині РФ у разі оголошення нової хвилі мобілізації.
Спочатку була інформація від українських спецслужб про те, що Росія має намір збільшити кількість військових до 2 мільйонів осіб. Нещодавно такі плани підтвердив Шойгу - зокрема, він назвав цифру у півтора мільйони протягом трьох років. Як ви оцінюєте таку перспективу - чи реально Росії це зробити?
Важливий аспект полягає у тому, що у РФ точно немає дефіциту у живій силі. Тобто збільшення до півтора мільйонів складу збройних сил РФ більш ніж можливе. Оголошені цифри відносно збільшення кількості контрактників приблизно до 700 тисяч осіб означають те, що ще 800 тисяч складатимуть строковики. Треба також розуміти, що поточний призов на рік у армії РФ досяг приблизно 250 тисяч, у 2022 році були приблизно ті самі цифри. Тобто кількість призовників у РФ збільшилась утричі. І це - рекордний показник, бо раніше РФ ніколи не наближалась навіть до рівня 700 тисяч. У 2009-2010 ця цифра була найбільшою і становила близько 500 тисяч на рік. 800 тисяч призовників вказує на те, що росіяни діють за радянськими лекалами і керуються радянськими статутами, радянськими нормативами.
Виходячи з радянської парадигми війни, ці строковики – величезний людський резерв, який створюється на багато років вперед. Тому що солдати, які завершили строкову службу, одразу стають мобілізаційним резервом першої черги. А судячи з виходу на темп набору у 800 тисяч призовників щорічно, це означає створення обʼєктивно великого резерву для загальної мобілізації.
Була інформація про набір 500 тисяч мобілізованих протягом короткого періоду часу. Ви сказали, що росіяни можуть вийти на такі темпи постійно. Для чого їм така велика армія? Росіяни ж не можуть усіх цих людей спрямувати в Україну - можливо, вони мають більш глобальні цілі?
Обʼєктивно вони оголосили, що план мобілізації розрахований на чотири роки. Тобто це не свідчить про ситуативне рішення відносно війни в України. Добре відомо про існування певних формул боєздатності війська. Тобто скільки воно має техніки, якої ця техніка якості тощо. Залежно від цього, значно меншою армією можна стримувати більшу, або ж вести проти неї успішні бойові дії. Якщо є некомплект техніки, її якість незадовільна, тоді збільшується кількість живої сили, яка також є бойовими одиницями. І за рахунок живої сили, а саме кількості особового складу нівелюється недолік у гарматах, танках, бронемашинах піхоти, навігації. Фактично, у будь-який армії такі недоліки нівелюються кількістю живої сили з розумінням того, що це "гарматне мʼясо", витратний матеріал, бо у парадигмі ведення війни Кремлем жива сила не вважається ресурсом. Тобто це – ресурс, якого РФ абсолютно не шкода.
Якщо говорити, що це не ситуативне рішення стосовно війни в Україні, чи є у Росії, зважаючи на таку кількість людей, глобальні плани стосовно того, про що, наприклад, говорить російська пропаганда - війну з НАТО. Чи є в РФ такі плани, як ви гадаєте?
У будь-якому випадку, у Генштабі РФ є думки щодо війни з НАТО, інакше це дивно виглядає. Наприклад, коли росіяни могли б планувати наступ через Сувалкський коридор до Калінінграду, вони розуміли, що тоді воюватимуть з НАТО. Буде це ядерний конфлікт чи ні, росіяни розуміють, що протистоятимуть, як мінімум, європейській частині НАТО, допоки США, наприклад, не перекине додаткові підрозділи. Тобто викладки гіпотетичного конфлікту між НАТО та РФ існують. Аналогічно, як і гіпотетичні викладки відносно війни з Китаєм (у Китая, до речі, вони теж, ймовірно, є). Треба розуміти, що на те Генштаб РФ і займається таким плануванням проти усіх можливих, гіпотетичних противників (а НАТО для РФ є вірогідним противником). Тому у випадку такої глобальної війни, а також з огляду на те, що рішення у Кремлі ухвалюються, з огляду на все, генератором випадкових чисел в голові у Путіна, такого варіанту відкидати не можна.
Зважаючи на те, як проходила так звана часткова мобілізація, на вашу думку, скільки реально людей Росія може найближчим часом зібрати та з якими проблемами може стикнутися, враховуючи поточний стан російського війська?
Важливий аспект - ми вимірюємо нормативи та можливості, виходячи з логіки здорової людини, тобто з тих координат, які закладаються. Тобто боєць має бути підготовленим до бойових дій - має бути проведене повноцінне навчання з інструкторами, він має бути екіпірований усім необхідним (формою, зимовим одягом, термобілизною, а не просто бушлатом і шапкою, бронежилетом, медичною аптечкою тощо). Але коли ми говоримо про підготовку мобілізованих РФ, то вона не пояснюється нашою логікою. Та й взагалі військовою логікою. Бо підготовка у РФ – це взяти всіх мобілізованих осіб, закинути їх на полігон (незалежно від його стану), незважаючи банально навіть на те, як їх потім перекидати по величезній території РФ. А це, наприклад, може бути літак АН-12, який не має герметизованої кабіни, і взимку температура у ній досягає -50. Тобто хто з мобілізованих долетить, той і молодець.
Відповідаючи на питання - росіяни можуть навчити будь-яку кількість, яку зможуть призвати. Скільки з них буде повноцінними бойовими одиницями у розумінні піхотного бійця сучасної армії – окреме питання. Але призвати мобілізованих та поселити їх у наметах на полігоні, а потім боротися з дизентерією вони цілком можуть. Тому тут ми не маємо виходити з логіки здорової людини і накладати її на РФ, бо це – хвора країна.
А як ви розцінюєте заяви про підготовку Росії до нового наступу наприкінці зими чи навесні?
Я намагаюсь не коментувати бойові дії. Але наочно росіяни намагаються перехопити стратегічну ініціативу (а це важливо, бо той, хто її має, обирає місце і час бою), бо це - парадигма будь-якої війни. І до цього РФ готова, бо, знову ж таки, для неї жива сила не є цінним ресурсом.
Момент підготовки не є ключовим фактором, ось у чому проблема. Є певні нормативи викладки - скільки треба часу на підготовку, розгортання бойових шпиталів якою має бути комплектність, забезпечення боєприпасами і автотранспортом, тощо. Тобто це те, про що говорили не лише в Україні, а й в усіх розвідках країн-членів НАТО – мовляв, якщо вони не розгорнули шпиталів і не створили відповідних запасів, повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року не буде. Але ми це вже проходили, бо багато хто накладав на дії РФ матрицю підготовки здорової армії світу. Тому не треба зараз потрапляти до тієї ж пастки і вважати, що перед наступом в них мають бути розгорнуті певні сили, бази забезпечення тощо. Для РФ усе це вже не є фактором – там щось стрельнуло в голові (на жаль, не куля) і все, вони побігли класти тисячі мобілізованих на квадратний метр.
Якщо говорити про навчання у Білорусі, то чи можуть вони вказувати на те, що Росія готується до чогось більш масштабного ніж те, що зараз відбувається в Україні?
По-перше, Білорусь є вкрай зручним майданчиком для РФ для відволікання ЗСУ. Враховуючи це, вірогідність наступу і перетворення тисячакілометрового кордону з Білоруссю на лінію фронту, може бути більшою чи меншою. Але вона ніколи не стане нульовою до перемоги України. Для РФ цей фактор доволі зручний - там можна проводити, як вони це роблять зараз, постійну підготовку мобілізованих (бо власних полігонів для цього не вистачає) та так звані спільні навчання, штрикати армію Білорусі, яка належить до так званого спільного угруповання. Адже у будь-якому такому угрупованні головне те, хто ним керує. І я дуже сумніваюся, що його штаб знаходиться у Мінську. І через це армія Білорусі постійно проводить навчання - вона може проводити їх ледь не на кордоні, як це було влітку. Причому проводити небезпечні сценарії навчання у вигляді навіть не форсування, а сплаву річковими перешкодами. Усе це відволікає сили ЗСУ, бо замість того, щоб кинути резерви, які стоять уздовж кордону, на певний напрямок фронту, вони прикривають кордон з Білоруссю.
Проблема полягає у тому, що РФ може постійно імітувати, максимально правдоподібно, з інформаційними операціями, чутками про те, що "завтра-післязавтра сто відсотків буде напад". Але його не буде, буде лише імітація, яка відволіче ще більше ресурсів ЗСУ для того, щоб унеможливити будь-які негативні сценарії. Але треба також розуміти, що демонстрація у будь-який момент може стати реальністю.
Як ви гадаєте, якщо Росія найближчим часом почне активніше мобілізувати людей, чи може це спричинити внутрішні коливання на цьому фоні?
Якщо там зʼявляться якісь незадоволені, вкрай обмежені, їх просто забʼють кийками, і на цьому все завершиться. А для того, щоб зрозуміти, що у РФ пропаганда настільки виїла мізки, достатньо відкрити будь-який російський телеграм-канал і до відео зі знищеним будинком у Дніпрі подивитися коментарі, після яких хочеться не знати, що РФ в принципі існує. Там є підтримка населенням усього того, що відбувається, тому я не вбачаю жодних сценаріїв того, що у РФ може настати втома від війни.
Тобто РФ дійсно може йти на нас до останнього росіянина, поки матиме таку підтримку?
Там таку підтримку організують.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
