Росія перекине війська до Бєлгорода і влітку може втратити Крим - Самусь

Два тижні тому країна-агресорка Росія стикнулася з першою серйозною проблемою, коли бійці РДК та Легіону "Свобода Росії" почали бойові дії у прикордонній з Україною Бєлгородській області. Тож тепер російська влада постала перед дилемою, оскільки їй доведеться шукати сили для втримання не лише окупованої, а й власної території.

В інтервʼю Главреду заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь розповів, чому росіяни будуть змушені забирать частину військ до Бєлгорода, як довго Росія завдаватиме масованих ударів та коли завершиться гаряча фаза війни в Україні.

Протягом останніх днів у Білгородській області РДК та Легіон свободи Росії ведуть бої на території РФ. Як би ви оцінили подальші перспективи таких дій так званих російських ополченців? Наскільки у них великі шанси чогось досягти?

Це залежить від того, які вони мають ресурси та які завдання ставлять перед собою у займанні нових територій. Або, навпаки, досягнення стратегічних завдань руйнації путінського режиму. Тому усе залежить від їхніх намірів.

А от якщо дійсно вони здобудуть вагому військову перемогу? Умовно кажучи, зайдуть до Бєлгорода, тобто не лише до маленьких населених пунктів, а саме до великих міст (адже вони вже начебто збирають людей для походу на Москву), чи може це запустити якісь внутрішні процеси у РФ?

Думаю, що ні. Росіяни не готові до того, щоб запускати внутрішні процеси. Це, в основному, холопи, які повністю підкорюються владі. Тому я не думаю, що там можуть запуститися якісь глобальні процеси. Насправді той же проєкт Пригожина, який переростає у політичний, я розумію як намагання адміністрації Путіна сформувати абсорбацію можливих протестних настроїв, розчарування росіян у тому, що "СВО" і "денацифікація" українців не вдалися. Тому можна каналізувати ці протестні настрої на Пригожина, він очолить їх і буде переварювати. А от в ілюзії, що росіяни чомусь почнуть проводити демократичну революцію, я не вірю. Там зараз немає жодних підстав для цього. Так само, як і регіональні еліти, в основному, знищені і не готові очолити сепаратистські рухи.

Як ви вважаєте, уся ця ситуація з Шебекіно, яку активно обговорюють російські пропагандисти і говорять, що це нібито справа рук України, розхитує "башти Кремля"?

Ні, не розхитує. Якщо ми говоримо про конкретну користь для України (а ми можемо дивитися на це, виходячи з національних інтересів, незалежно від того, хто реалізує ці операції), то, фактично, Росія зараз буде вимушена, особливо якщо будуть певні успіхи навіть тактичного плану, знімати війська з фронту та відправляти їх на російсько-український кордон. Їм потрібно прикривати кілька сотень кілометрів, а для цього потрібна не одна тисяча військовослужбовців, а кілька десятків (якщо мова йде про весь силовий блок - збройні сили, Росгвардія, ФСБ та прикордонники). Тобто йдеться про десятки тисяч військових, якими треба закривати "прозорий" (як виявилося) кордон. Тому з цієї точки зору будь-які військові успіхи на території Бєлгородської області (а, можливо, відкриється фронт ще й у Брянській) нам вигідні на фоні підготовки до літньої контрнаступальної операції.

Дивіться відео інтервʼю Михайла Самуся Главреду:

Окремо одразу хочу запитати - як ви гадаєте, звідки саме росіяни можуть перекинути війська?

З будь-якого напрямку.

Тобто якийсь окремий фланг вони не кидатимуть через це?

Звісно, вони не ідіоти, і не будуть брати з першої лінії фронту 10 тисяч осіб, фактично - дивізію, і переводити її до Бєлгородської області. Замість цього вони візьмуть військових з другої та третьої лінії. Наприклад, по тисячі військових з кожного напрямку, щоб сформувати загони для стабілізації цих регіонів. Але, знов таки, вони не будуть надто ефективними, адже в будь-якому разі це послабить можливості росіян до ведення оборонної операції протягом літньої кампанії.

Якщо говорити про можливі політичні наслідки всередині Кремля на фоні цих дій, то протягом останніх днів починається багато розмов щодо можливих кадрових перестановок у російському військовому керівництві. Ледь не до того, що можуть навіть Шойгу звільнити з посади. Як ви до цього ставитеся- чи дійсно таке можливо?

Ставлюся дуже негативно, тому що Шойгу виконує усе так, як треба Україні. Тобто він є вигідним Україні, бо він завдає величезної шкоди Росії. Це люди, які сформувалися за 30 років, абсолютно корумповані, тому нам вигідно, щоб вони залишалися на посадах якомога довше. Крім того, усі ці розмови про заміну - це ілюзії. Такі самі, як і про Навального, який прийде та наведе лад у Росії, тому що жодної ліберально-демократичної революції не буде у наступні 30-50 років. Навіщо Путіну когось міняти? У нього є своя команда, і він, як закомплексований КДБіст дуже ретельно ставиться до кадрового складу. Йому не цікава ефективність бойових дій чи те, як будуються дороги. Головне для нього - команда людей, яким він може довіряти. Якщо він довіряє Шойгу, то, повірте мені, незважаючи на те, що загине мільйон росіяе, він не зніме його з посади.

А чи можливе за певних умов призначення Суровікіна замість Шойгу, а голову Генштаба Герасимова можуть замінити на Мізинцева, який розбомбив Маріуполь свого часу?

Усе можливо, але це ніяк не впливає на ведення бойових дій. Тому що ЗСУ треба звільняти українську територію, незалежно від того, як тасуються військові керівники у РФ. Ви думаєте, Суровікін менш корумпований, ніж Шойгу? Він краде ще більше - подивіться лише, скільки у нього маєтків у тій же Рубльовці. Це абсолютно відкрита інформація, її можна подивитися. Тож як не тасуй прогнилих корупціонерів, це жодним чином не алине на якість збройних сил РФ і, тим більше, на хід бойових дій. Усе це залежить від ЗСУ та союзників України.

А на ракетні удари це якось може вплинути? Оскільки той же Суровікін ще після Сирії відомий як "мʼясник", його недарма так називають. Якщо його призначення станеться, як це відобразиться?

Суровікін із 2017 року командувач військово-повітряних та військово-космічних військ РФ. Він зараз відповідає за ракетні удари. Ви маєте на увазі, що коли він стане міністром оборони, ракетних ударів поменшає?

Навпаки, ще більше.

Не міністр оборони займається ракетними ударами, а командувач ВВС та ВКС, тому це жодним чином не вплине на терористичний характер завдання ударів. Вони використовують рівно стільки ракет, скільки мають. Зараз у них є мінімальна кількість ракет - вони їх виробляють і одразу використовують проти України. Іран передає їм "шахеди", вони теж одразу використовують їх проти України. Тобто від того, де знаходитиметься Суровікін, абсолютно нічого не залежить.

Усе залежить від того, по-перше, скільки у них буде грошей. Не 50 мільярдів доларів щомісяця, як вони отримують зараз за нафту і газ, а, наприклад, 5. Тоді у них і буде менше можливостей для завдання ракетних ударів. Якщо вони матимуть гроші і ракети, "шахеди", те, де саме Суровікін крастиме гроші, ніяк не впливатиме.

Ви сказали, що у росіян зараз мінімум ракет. Чи є період, коли Росія може на певний час умовно зупинитися і почати заново їх накопичувати? Чи це певний конвеєр і ми будемо під постійними ударами?

Я думаю, що у них є ілюзія того, що вони можуть якимось чином ракетними ударами перешкоджати підготовці до українського контрнаступу. Тобто як мінімум до початку активної фази наступу росіяни намагатимуться завдавати ударів по Києву, як вони кажуть по "центрам принятия решений", а також по логістиці та військових обʼєктах в інших областях України. Тобто це може бути і захід, і схід, і центр України. Хоча на сході близько до лінії фронту росіяни і так завдають ударів не ракетами, а використовують авіацію. Суть в тому, що до активної фази росіяни намагатимуться тримати нас у напрузі, максимально використовуючи свій ракетний потенціал. Щойно почнеться активна фаза, думаю, вони припинять удари, тому що у них будуть абсолютно інші турботи, і почнуть накопичувати ресурси. Для того, щоб, можливо, спробувати кількома масованими ударами перебити темпи наступу.

Рекомендуємо:

"Смертельний сценарій": без успішного контрнаступу до осені фронт заморозиться – Дикий

Про що, на вашу думку, свідчать заяви, які лунали від представників Заходу, зокрема Німеччини та Великої Британії, щодо права України завдавати удари по території РФ для самозахисту? Не могли б ви розʼяснити суть цих заяв та те, наскільки ми зараз маємо можливості відбиватися від Росії?

Ці заяви свідчать про те, що Велика Британія та Німеччина поважають міжнародне право. Згідно з ним, Україна має право на самозахист від агресії. Тут у мене немає жодних здивувань чи протиріч немає. Росія діє всупереч міжнародному праву, тому саме Україна має право завдавати ударів куди завгодно по країні-агресору, аби припинити незаконну агресію.

У західній пресі та у нас існує, як мені здається, хибне розуміння - ми маємо право завдавати ударів по території Росії, а не РФ. А у нас чомусь вважають, що Росія має право, а Україна нібито посміла бити по Росії. А стосовно того, що у нас є, ми це скоро побачимо.

Я маю на увазі те, якщо дійсно удари посиляться, як може реагувати Росія? Чи може вона після цього зменшити темпи завдання ударів по нам?

У нас є завдання - звільнення української території. Ми не можемо зважати на те, як буде діяти ідіот Путін. Ми не маємо думати про те, як буде думати закомплексований хворий КДБіст. Ви маєте на увазі, що він на нас якось образиться?

Ні, те, що він і так уже багато чого з російського арсеналу проти нас застосував. Чи є в нього ще щось, окрім ядерної зброї, що ще, умовно кажучи, до нас не летіло?

Ні, окрім ядерної зброї більше нічого немає. Тим більше, що все, що летить на нас - це носії ядерної зброї, тобто на кожну з цих ракет можна поставити ядерну боєголовку. Так само ці десять "Іскандерів" могли бути ядерними ударами.

Тобто Росія готова лякати ядерною зброєю, але не готова її застосовувати, я правильно вас зрозуміла?

Застосування ядерної зброї не має жодного сенсу, коли всі ракети збиваються. Українська ППО зараз має 100-відсоткову ефективність в "Іскандерах" та "Кинджалах". То який сенс застосовувати ядерну зброю, якщо носії, про які розповідали, що вони є "чарівними" інструментами, які пробивають будь-яке ППО, насправді не можуть його пробити?! Крім того, Захід, зокрема США чітко артикулювали Путіну наслідки від застосування ядерної зброї - одразу буде знищено Чорноморський флот РФ, а далі США подивляться, як реагувати. Тобто війська, що знаходяться на території України, будуть одразу знищені. Тому якщо Путін хоче пограти у цю гру, то він може спробувати. Але я думаю, що закінчиться не Бєлгородом і беспілотниками посеред дня (навмисно вдень, щоб показати, що Україна це може) по Москві, а набагато гірше для Путіна. Я сподіваюся, що він це розуміє.

Як ви гадаєте, наскільки реалістичні перспективи швидкого завершення війни цього року? Принаймні її активної фази.

Скоріше за все, активна фаза війни цього року не завершиться. Якщо говорити про український контрнаступ, то він може мати віришальне значення для завершення війни, тобто переламана стратегічна ситуація [на користь України], зокрема перерізаний наземний коридор з території Росії до Криму, українські війська звільняють Південь і заходять до Криму. Далі буде питання, що робити з Донбас, адже Донбас сам по собі є досить складним з точки зору військової географії. Тобто це урбаністична територія, де важко проводити військові операції. Тому Україна проводитиме їх там обережно, з розумом, але це потребує ресурсів і часу. Наприклад, я бачу, що південь (і це матиме стратегічне значення) може бути звільнений, у тому числі Крим. Хоча до кінця року росіяни можуть залишатися у блокаді в Севастополі. Росіяни можуть зайняти там оборону та намагатися там утримуватися, чим провести ще одну героїчну оборону Севастополя, які вже двічі завершувалися поразкою РФ. Я впевнений у тому, що це станеться і втретє, але ще швидше. Що стосується Донбасу, то там треба буде проводити окремі операції, які можуть бути ще і наступного року. Але ви правильно сказали про активну фазу, бо далі може бути ситуація, коли усі території України будуть звільнені, але Росія не підпише капітуляції. Вона вийде з території України, але самоізолюється, буде під величезним санкційним тиском, і формуватиме диктаторський закритий фашистський режим. При цьому РФ, звісно, може продовжувати різні операції проти України, а Україна - проти Росії. Так само удари дронами, ракетні удари, проведення диверсій силами спецоперацій тощо. І така війна може тривати десятиліття.

Щодо Донбасу хотіла б уточнити - якщо ми повертаємо Крим військовим шляхом, наскільки Росія готова утримувати Донбас без Криму?

Я думаю, що це залежатиме від загальної обстановки. Якщо у Росії, точніше у путінського режиму, буде багато грошей, і вона матиме змогу наймати 100 тисяч контрактників на місяць та утримувати режим відносно стабільним, чому б і ні? Тоді я не бачу проблем для Путіна продовжувати цю війну. Оскільки він знаходиться на Донбасі, він може говорити про те, що РФ зараз сконцентрується і поверне собі "исконно русские территории" включно з Кримом. Якщо він вийде з Донбасу і демонстративне покаже припинення активну загарбницьку війну, то йому буде важко пояснити росіянам, що це взагалі було - навіщо була потрібна "СВО" та чому він здався.

Тобто Путін до кінця утримуватиме хоча б шматочок української землі, щоб демонструвати згуртованість, говорити про відновлення потенціалу і разом з Еритреєю та іншими своїми союзниками піде повертати "русские земли". Якщо він просто вийде, це може мати непрогнозовані наслідки для політичної ситуації, і тоді адміністрації Путіна доведеться запускати проєкти Пригожина. Хоча, думаю, вони будуть паралельно розвиватися і посилюватися, але запускатися вже тоді, коли путінському режиму загрожуватиме якась небезпека. Тоді він може зіграти в ілюзію того, що Пригожина призначають секретарем ради нацбезпеки. Росіяни вже такі "фінти" прокручували - таке робив і за Єльцина, і за Путіна, коли він лавірував на перших етапах своєї карʼєри. Відповідно, протестні настрої будуть абсорбовані, а путінський режим рухатиметься далі. Однак це потребуватиме інших зусиль. Думаю, Путін буде намагатися залишати хоч шматочок української землі до останнього, тому що для нього важливо продемонструвати те, що він не програв, недаремно почав цю катавасію у 2014 році, вірніше ще у 2013-му, коли втручався в український Майдан. І цим намагатися утримувати градус війни з Україною на достатньому рівні.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред