Очільник країни-окупанта РФ Володимир Путін "переобрався" на посаду президента і назвав головною "метою" завершення війни проти України на своїх "умовах". Кремль не полишає планів щодо окупації держави і в найближчому майбутньому слід очікувати спроби посилення військ загарбників. Так звані вибори супроводжувалися бойовими діями в Бєлгородській та Курській областях, де російські добровольці продовжують проводити операцію, в рамках якої відбувається перенесення війни в Росію.
В інтерв'ю Главреду колишній речник Генерального штабу ЗСУ, полковник запасу, військовий експерт Владислав Селезньов розповів, як ставитися до заяви очільника Кремля Володимира Путіна про так звані сірі зони в Україні, оцінив загрозу наступу окупантів на Харківську, Сумську та Чернігівську області, пояснив завдання добровольців Росії в Бєлгородській та Курській областях, а також розкрив плани Путіна щодо нової мобілізації в Росії з метою захоплення чотирьох українських регіонів.
Глава Кремля Володимир Путін днями припустив створення так званих санітарних зон на території України. Що нам потрібно розуміти з цієї заяви? Чи існує в цьому контексті загроза масштабних ворожих наступів на Харківську, Сумську, Київську та Чернігівську області?
Ми вже зараз спостерігаємо процес створення Росією буферної або "санітарної зони". Останніми днями росіяни активно використовують артилерію та авіацію для нанесення ракетно-бомбових та авіаційних ударів по території Сумської області. Противник буквально зрівнює із землею все наше прикордоння, намагаючись примусити місцевих жителів назавжди залишити ці райони. І коли Путін говорить про створення "санітарних зон", йдеться саме про такі дії.
Утім, тут складно зрозуміти, про який формат, розміри та площі "санітарних зон" говорять росіяни. Той самий Путін акцентує увагу на тому, що масштаб цих "зон", мовляв, має бути таким, щоб Російській Федерації не загрожувала натівська зброя, яка перебуває на балансі української армії. Це кілометри, десятки чи навіть сотні кілометрів? Поки що незрозуміло. Плани Путіна можуть бути будь-якого формату і масштабу: ми ж пам'ятаємо, як він мріяв про Київ за 3 дні й окупацію всієї України за три тижні. Проте повномасштабна війна триває вже третій рік поспіль, а якщо говорити загалом, російсько-українська війна триває 11-й рік.
Я думаю, що нам потрібно абсолютно раціонально оцінювати заяви Путіна і орієнтуватися на власні ресурсні можливості, щоб системно і методично знищувати противника, який зі зброєю увірвався на нашу землю. Нам потрібно шукати варіанти, як протистояти авіаційним та артилерійським атакам ворога. Ми потребуємо потужних артилерійських знарядь із високоточними снарядами, щоб вони були максимально ефективні в рамках контрбатарейної боротьби та артилерійських дуелей.
Дивіться відео, в якому Владислав Селезньов зробив прогноз про мобілізацію в Росії:
Крім того, нам потрібні дрони, які дозволять знищувати ворожі літаки-носії керованих авіабомб. Подібні літаки зазвичай розміщуються на військових аеродромах на відстані 150-300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Прильоти наших дронів по об'єктах нафтопереробної промисловості Російської Федерації на відстані 800-1000 кілометрів від нашої території показують, що в української армії певні ресурси вже є.
На мій погляд, у ситуації з ударами дронами по Росії логічно було б прислухатися до позиції австрійського експерта Тома Купера. Він переконаний, що дрони, які ми використовуємо для нанесення ударів по енергетичній інфраструктурі ворога, краще переспрямувати на військові аеродроми - туди, де перебувають ворожі військові літаки, які використовуються для пусків керованих авібомб по Україні.
Ми часто чуємо, що у Росії немає ресурсів для окупації Харкова і північних областей України. На вашу думку, чи здатні російські війська в рамках планів зі створення "санітарних зон" побудувати плацдарми на українських територіях, які в майбутньому можуть бути використані для наступу?
Наразі українська розвідка не фіксує концентрації російських сил і засобів поблизу Чернігівської, Сумської та Харківської областей. На території Брянської, Курської та Бєлгородської областей Росії розосереджено 27 тисяч російських військовослужбовців, і це критично мала кількість військ для реалізації військових операцій навіть оперативно-тактичного рівня.
Наприклад, щоб оточити Суми, росіянам потрібно зосередити на Сумському напрямку угруповання військ чисельністю 300 тисяч військовослужбовців. Подібних ресурсів у противника немає. Тому жителі Харківської, Сумської та Чернігівської області наразі можуть не побоюватися того, що росіяни знову перейдуть наші кордони. Прикордоння залишається в зоні ураження російської авіації та артилерії, проте загрози повномасштабних бойових дій поки що немає.
Втім, тут є дуже важливий момент. Російський ЦВК намалював Володимиру Путіну 87% підтримки виборців - це серйозний мандат на ухвалення непопулярних і болючих для суспільства рішень. І мандат поширюється, зокрема, і на проведення в Росії часткової або повної мобілізації. У найближчі декілька днів потрібно уважно спостерігати за рішеннями Путіна і його оточення. І якщо закрутиться мобілізаційна машина, йтиметься про мобілізацію навіть не десятка, а сотень тисяч російських громадян. У такій ситуації за декілька місяців на нас чекатиме досить серйозне пожвавлення обстановки на полі бою. Президент Володимир Зеленський уже попереджав, що наша армія готується відбивати масштабні російські атаки наприкінці травня-початку червня.
Сьогодні Росія в межах так званої СВО тримає на території України угруповання, яке нараховує близько 460 тисяч військовослужбовців. На момент повномасштабного військового вторгнення 24 лютого 2022 року росіяни задіяли угруповання в 200 тисяч навчених, підготовлених і споряджених військ. І тоді вони не впоралися з поставленими завданнями. Нині їх уже 460 тисяч - величезна цифра, але територіальні надбання ворога протягом цього року дуже малі.
Подальші перспективи розвитку подій на полі бою залежать від ресурсних можливостей української армії. Ми бачимо, наскільки хитка для нас ситуація на Авдіївському напрямку. Наші воїни стикаються з серйозними викликами, оскільки відсутні укріплені лінії оборонних інженерних фортифікаційних інженерних фортифікаційних споруд. Нехай і повільно, але ми змушені відсуватися на захід від тих рубежів і позицій, які тримали ще буквально вчора. І це важливий показник ситуації.
Українська оборонна промисловість не здатна повністю забезпечити потреби наших військ, нам необхідно вести комунікацію із західними партнерами. Європейцям є за що дорікати США в плані військово-технічної підтримки України. У цьому питанні спостерігаються дивні гойдалки і перепасовки між Білим домом і Конгресом, і відчуття від того, що відбувається, вельми неприємне.
Весь світ чітко розуміє, що зараз українська армія забезпечує безпеку всього європейського континенту. Відсутність озброєнь і боєприпасів стає серйозним викликом, оскільки незрозуміло, як протистояти путінській агресії в умовах дефіциту.
Яку чисельність росіян здатні мобілізувати у РФ? На що будуть здатні мобілізовані?
На мій погляд, нам не варто тішити себе ілюзіями щодо того, що в Росії, мовляв, почнеться масштабний спротив мобілізації, і ніхто не захоче йти до лав її військ. Російська армія вже зараз призиває близько тисячі новобранців на добу. Люди добровільно йдуть в армію, тому що 200 тисяч рублів (2 тисячі доларів), які платять на місяць у військах РФ, жителі глибинки більше ніде не отримають. Тому досить багато росіян, які із задоволенням підуть заробляти гроші, попутно вбиваючи громадян України. Охочих вистачає. Навіть незважаючи на те, що чимала частина мобілізованих повертається в чорних пакетах або цинкових трунах. А багато хто й не повертається - навіки залишається в українських лісопосадках і полях.
Що цікаво, 3-4 місяці тому гауляутер Криму Сергій Аксьонов у рамках наради "кримського уряду" говорив: готуйтеся до того, що в середині-наприкінці березня мобілізаційні заходи на півострові суттєво розширяться. Таким чином, Аксьонов натякнув, що після закінчення передвиборчої кампанії з "переобрання" Путіна чисельність російського окупаційного угруповання в Україні буде збільшено. І будуть використовуватися, зокрема, драконівські методи і заходи. Добровольців багато, але вони не можуть перекрити всі потреби російської армії.
Що стосується чисельності мобілізованих, розрахунки можуть бути різними. У рамках попередньої хвилі призову в РФ закладали цифру в 320 тисяч військових. Плани Путіна щодо України стали масштабнішими, тому в рамках нової кампанії вже може йтися про мобілізацію декількох сотень тисяч військовослужбовців. Путін не приховує своїх очікувань і бажань, спрямованих на повну окупацію територій України, які в Росії називають "новоприєднаними територіями Російської Федерації". Так вони говорять про всі райони Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. І щоб добитися своїх цілей, Путіну потрібне м'ясо. Те саме гарматне м'ясо, яке виконуватиме роль штурмових загонів, і має забезпечити Путіну перевагу у війні.
У Бєлгородській і Курській областях добровольці розширюють сіру зону вже в Росії. Ми спостерігаємо, що цього разу вони проводять операцію ширшого масштабу - з танками, під прикриттям артилерії і вже одразу у двох регіонах. Як ви оцінюєте операцію? Чи вдасться добровольцям там якось закріпитися?
Щоб не розчаровуватися, не треба зачаровуватися. Бійці РДК, Легіону Свобода Росії та Сибірського батальйону проводять заходи виключно тактичного характеру. Ключове завдання - проведення інформаційно-силової операції, яка має спонукати громадян Російської Федерації до збройного опору режиму Путіна. Повстанці своїми діями показують, що можна чинити опір, застосовуючи автомати, кулемети і бронетехніку. Але я не думаю, що такі акції знайдуть відгук у глибинного російського народу в умовному Новосибірську або Омську. Росіяни зосереджені на своїх внутрішніх проблемах, а в їхньому інформаційному просторі дуже мало відомостей про дії повстанців.
Росія, найімовірніше, зуміє купірувати дії добровольців, як уже було раніше. У Брянській, Курській і Бєлгородській областях путінська армія тримає угруповання чисельністю 26-27 тисяч військовослужбовців. На їхньому балансі артилерія та авіація, які нині розносить на друзки населені пункти вже на території самої Росії, щоб спробувати знищити добровольців. Причому Путіну, його оточенню і генералам абсолютно байдуже, скільки мирних росіян загине внаслідок артилерійських та авіаційних атак кремлівських військ. Головне для Кремля - знищення підрозділів повстанців.
У Бєлгородській і Курській областях точитимуться бої тактичного характеру. Виживання добровольців залежить від їхньої здатності бути мобільними і оперативно пересуватися з точки на точку в рамках операції. Навряд чи повстанці зможуть дійти, наприклад, до Курська або Бєлгорода, тому що їхні сили і засоби непорівнянні з ресурсами, які має російська армія на території двох регіонів. Також навряд чи ми побачимо і масштабні переміщення військ РФ на Курщину і Бєлгородчину з-під Донецька, Луганська або інших ділянок фронту. У росіян більш ніж достатньо ресурсів, щоб не вдаватися до таких кроків.
Звісно, рейди повстанців на територію Росії змушують понервувати владу на місцях і керівництво в Кремлі. Але Путіну байдуже те, що відбувається в Курській, Бєлгородській областях, або на нафтопереробних комплексах на відстані 900 кілометрів від України. Він зацікавлений лише у збереженні власного життя і здоров'я. Останнім часом він переживав за свою безпеку лише одного разу - коли армія Пригожина була за 200 кілометрів від Москви.
Чи можливі рейди білоруських добровольців на територію Білорусі?
Вважаю, що в Білорусі в останні два роки не просто так посилюють своє прикордоння і проводять там ротації підрозділів спецназу. Але я не думаю, що полк імені Калиновського наразі має достатні ресурси для реалізації подібних місій на території республіки Білорусь.
На мій погляд, навряд чи існують і специфічні домовленості між Україною та Білоруссю на рівні урядів. Найімовірніше, є узгодженість щодо певного статус-кво: білоруський диктатор Лукашенко не загострює ситуацію щонайменше в прикордонній зоні, а ми відповідаємо тим самим.
Втім, це не свідчить про те, що наші війська у Волинській, Рівненській, Житомирській та Київській областях не працюватимуть над посиленням інженерних фортифікаційних споруд. Виконано багато роботи, реалізація заходів триває. У цих областях одних лише протитанкових мін встановили близько півмільйона одиниць.
Також зводяться оборонні редути у Чернігівській, Сумській, частині Харківської, Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Ми втратили дуже багато часу, коли не займалися питаннями оборони. Тому на деяких рубежах, позиціях і ділянках фронту заходи з інженерної фортифікації проводяться практично під артилерійським та авіаційним вогнем противника.
Хто такий Владислав Селезньов
Владислав Селезньов - український військовий експерт, журналіст. Полковник Збройних сил України.
До окупації Криму країною-агресором Росією працював начальником кримського медіа-центру Міністерства оборони України. Коли Кримський півострів захопили російські окупанти, залишився вірним українській присязі і переїхав до Києва.
Після початку АТО на Донбасі в 2014 році був призначений керівником пресцентру оперативного штабу Антитерористичної операції на сході України.
У період з листопада 2014 по 2017 рік - начальник пресслужби Генерального штабу Збройних сил України.
Наприкінці 2017 року звільнився з ЗСУ у зв'язку із завершенням контракту.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
