Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 36/2022, на підставі якого запропонував скасувати обов'язковий призов на строкову військову службу вже з 1 січня 2024 року. Гарант доручив Кабміну розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект, спрямований на запуск інтенсивної військової підготовки строком на 3-4 місяці. Вона повинна стати альтернативою проходження строкової служби, яку держава може скасувати за два роки.
Дискусії про те, чи потрібна державі строкова служба в армії, або ж комплектування збройних сил потрібно повністю перевести на контракт, йдуть в Україні вже довгі роки. Цього разу з'явилася конкретна ініціатива влади. Правда, над розробкою механізму запуску скасування "строковки" робота ще йде. Держава обіцяє, що у Раду внесуть законопроекти, які дозволять почати процес.
Чому треба скасувати строкову службу, скільки років знадобиться на запуск професійної армії і як може виглядати інтенсивна бойова підготовка – в матеріалі Главреда.
Особливості призову на строкову службу в Україні
Після початку російсько-українського військового конфлікту у 2014 році державі в екстреному порядку потрібно було зміцнювати кадрові резерви.
Можливих призовників і "ухилянтів" стали відловлювати в громадських місцях – на вулицях, біля входів в метро, в супермаркетах і транспорті. Військкомати звітували про недобори, але офіційно заперечували свою участь у подібних акціях. Чоловіки створювали групи в соціальних мережах з попередженнями про те, де можуть забрати до армії. Влада також з несхваленням відгукувалася про дії представників військових комісаріатів. Призов на строкову військову службу восени і навесні став популярною темою серед молоді.
У Міноборони заявляли, що строковиків не відправляють на службу в АТО (ООС), але молоді люди все одно переважно не бажали служити в армії і, як і раніше, не бачать в цьому перспектив. Багато хто не хоче витрачати 1-1,5 роки на службу. Низький рівень забезпечення (від 350 до 700 грн на місяць) і участь, найчастіше, в господарських роботах вони сприймають як втрату часу. Робочі місця призовників і середня зарплата на час служби зберігається, однак і це не є додатковою мотивацією.
Обов'язковий призов на "строкову" скасовувати не збиралися через ситуацію з агресією Росії і неготовність до швидкої перебудови всієї армійської системи. П'ятий президент Петро Порошенко неодноразово стверджував, що в України немає можливості прибрати призов.
Скасування призову на строкову службу стало однією з "фішок" виборчої кампанії Володимира Зеленського. Принаймні серед молодого покоління. Втім, після приходу нової влади в команді Зеленського заявили, що Україна наразі не готова повністю перейти на контрактну службу.
Більш того, навесні минулого року президент Зеленський підписав ухвалений Радою закон № 3535. Держава посилила адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від призову на "строкову" і дозволила поліції доставляти до військкоматів осіб, яких суд визнає ухилянтами.
Вирішення питання відклали в "довгий ящик".
Інтенсивна військова підготовка замість обов'язкової строкової служби
У Міністерстві оборони бачать реалізацію ініціативи Зеленського наступним чином. Обов'язковий призов повинні замінити короткостроковою програмою навчання і тренуваннями.
На першому етапі обов'язковий призов ще залишається, зате українці зможуть вибрати короткострокову альтернативну службу у вигляді 3-4 місяців інтенсивної підготовки. Судячи з усього, це плани відомства на найближчі два роки.
"Президент доручив, і ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи впроваджується короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не підпадатимуть під призов. Замість цього вони отримають базові військові навички", - розповів Олексій Резніков.
Вже з 2024 року "строковка" повинна піти в історію – її планують повністю замінити на інтенсивну підготовку.читайте такожСлужба в ЗСУ для чоловіків і жінок на 3,5 місяці замість "строковки": у Міноборони назвали план Зеленського
"З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткочасну інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їх навички шляхом періодичних тренувань і зборів", - підкреслив міністр. Він висловив сподівання, що уряд вже найближчим часом підготує зміни і направить їх на розгляд Ради.
Скасування призову на строкову службу - майбутнє ЗСУ
Одним з актуальних питань є проблема комплектування Збройних сил України на базі обов'язкового призову. На думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, через ситуацію з соціальною нерівністю в країні, в армію продовжують потрапляти люди, у яких немає мотивації служити в ЗСУ. Це призводить до серйозних проблем, в результаті чого відбувається велика кількість небойових втрат.
"Призов на строкову службу - це головна мекка соціальної нерівності. Багато відкуповувалися від призову, а йшли в основному люди з депресивних регіонів. Таким чином, в армію потрапляло, і потрапляє багато невмотивованих людей, і це вкрай негативна тенденція. Поява в армії людей, які не мотивовані до строкової служби, призводить до того, що у них виникає безліч проблем. Це і небажання розвиватися як військовому, вчинення багатьох помилок. Невмотивовані люди це дуже негативне явище для армії. Коли такі люди потрапляють в армію, відбувається дуже багато суїцидів і небойових втрат, дані щодо яких наводив у 2018 році військовий прокурор Анатолій Матіос", - зазначив експерт.
Як стверджує фахівець, держава повинна працювати над відмовою від призову на строкову службу і переходом до контрактної військової служби. Тільки таким чином Україні вдасться перетворити збройні сили на інструмент стримування противника.читайте такожБуде альтернатива: Резніков пояснив, як саме скасують призов в Україні
"Можливо, у нас повинна бути армія змішаної комплектації, але тільки у тому випадку, якщо буде дуже серйозна мотивація для служби. Наразі тільки професійна армія і відмова від призову можуть вирішити завдання створення і розвитку адекватного оборонного потенціалу, який нам дозволить з армії зробити інститут стримування", - вважає Бадрак.
Путін не ризикнув би атакувати Україну, якби ще 20 років тому почали будувати армію
Експерт вважає, що якби держава ще багато років тому прийняла рішення про будівництво професійної армії, то російсько-українського військового конфлікту вдалося б уникнути. Росія навряд чи пішла б на агресію у разі присутності в Україні підготовлених і мотивованих збройних сил.
"Переваг у призову на строкову службу немає. Коли кажуть, що це резерв для армії, це надумана історія. Я завжди дотримувався точки зору, і ми відстоюємо цю ідею з 2002 року. Тоді ми написали разом з Володимиром Горбуліним про те, що армія повинна бути професійна, призов слід прибрати. Якби тоді було прийнято таке рішення, то війни б цієї не було. Володимир Путін не сунувся б на мотивовану, професійну армію. Оскільки у нас оборонним потенціалом до війни не займалися, в результаті ми отримали те, що маємо", - пояснив військовий експерт.
Україні потрібно 5-6 років, щоб побудувати професійну армію
Як вважає спеціаліст, для створення в Україні повноцінної контрактної армії треба провести комплексну роботу. З огляду на той факт, що в країні є велика кількість військових, які пройшли бойові дії, побудувати професійну армію можна протягом 5-6 років. Над цим має працювати РНБО в координації з низкою інших відомств, включаючи Міноборони і Мінстратегпром. При цьому треба вирішувати і питання, пов'язані із забезпеченням житлових умов та інших соціальних потреб військовослужбовців.читайте такожМоже викликати паніку: Резніков пояснив, чому в Україні не оголошують мобілізацію
"Що стосується професійної армії - тут швидко не розбігтися, тут тільки рік потрібен на створення нормативно-правової бази, зміна всіх нормативних актів. Проте, в ситуації, коли у нас є таке ядро досвідчених учасників бойових дій, реально ми могли б створити професійну армію за 5-6 років. Це цілком реально. Але для цього потрібна державна програма і підхід, коли над цим працюватиме Рада національної безпеки і оборони, разом з цілою низкою відомств – починаючи від Міноборони та Мінстратегпрому, і закінчуючи питаннями, пов'язаними із забезпеченням житлових умов. Це повинна бути дуже велика велика програма", - заявив Бадрак.
Три-чотири місяці - це КМБ, за такий термін військового підготувати не можна
Влада до 2024 року планує замінити строкову службу в армії на інтенсивну бойову підготовку. Однак така ідея, як вважає Бадрак, підходить, скоріше, для навчання сил територіальної оборони, але не дозволить підготувати фахівця, готового до участі в справжніх бойових діях.
"Що стосується ідеї інтенсивної бойової підготовки за 3-4 місяці, вона підходить, скоріше, для сил територіальної оборони і дозволить розвинути свої навички як потенційного військового. Як правило, за цей час людина звикає до табірного життя, трохи входить в ритм і освоює індивідуальну зброю. Однак за цей період практично неможливо підготувати солдата-фахівця - наприклад, мінометника або оператора протитанкового ракетного комплексу. Теоретично можна, звичайно, якщо працювати над цим дуже інтенсивно, по 8 годин на день. Але так, щоб людина отримала і досвід і подвійно була готова брати участь в бойових діях, цього замало. Так, схожі випадки дійсно були, вони практикувалися в екстрених військових ситуаціях. Наприклад, у Другій світовій війні подібну практику реалізовували в СРСР", - зазначив експерт.читайте такожЧи варто очікувати на вторгнення Росії в Україну - інтерв'ю з Олегом Ждановим
Крім того, він додав, що виникає питання відбору потенційних військовослужбовців. Вони повинні бути мотивованими і відповідати вимогам підготовки. Якщо людей набиратимуть так само, як і призовників у рамках строкової служби, це може призвести до трагічних наслідків.
"Знову ж таки, тут є такий нюанс: кого ми будемо 3-4 місяці навчати? Це важливе питання. Одна історія, коли людина мотивована, фізично, психологічно підготовлена, зі здоровою психікою. І зовсім інша історія, коли цих людей наберуть, як призовників. Відомі випадки, коли в умовах бойових дій гинули люди, які були не готові до несення служби", - стверджує Валентин Бадрак.
Рішення Зеленського - не гарантія скасування призову
На думку Бадрака, указ Зеленського є помилкою. Документ, скоріше, позначає плани на перспективу. Не враховується той фактор, що у 2024 році в Україні може бути обраний новий президент, який відмовиться від моделі, запропонованої нинішнім главою держави.
"Указ президента Зеленського, на мій погляд, це помилка і некрасива гра. Йдеться про те, що колись, у 2024 році, призову не буде. А прийде інший президент і не захоче скасування призову. І все це залишиться тільки словами", - зауважив експерт.
Також він зазначив, що якщо держава вже прийняла рішення скасувати "строкову", то процес потрібно запускати відразу.
"Поки що в ситуації з можливим скасуванням призову на строкову службу я бачу популізм. Якщо скасовувати призов, то його повинні скасовувати вже зараз. Повертаються призовники, які служать в даний момент і все, закривається питання", - підкреслив Валентин Бадрак.
Нова військова підготовка замість застарілого радянського призову
Президент Зеленський фактично показав своє бачення процесу в якості головнокомандувача. Мова, по суті, йде про заміну радянської моделі призову до армії, яка давно застаріла, на обов'язкову короткострокову військову підготовку громадян, вважає колишній заступник міністра оборони, військовий експерт Леонід Поляков.
"Формулювання таке, що це скоріше вказівка, тобто бачення президента як Головнокомандувача. Очевидно, що хтось із експертів його переконав і нарешті, після того, як, щонайменше, років 20 це питання обговорювалося, вирішили до цього поставитися серйозно. Наразі мова йде про те, що замість застарілої радянської моделі призову, тобто коли забирали в армію, впровадити обов'язкову систему інтенсивної короткострокової підготовки без зміни правового статусу громадянина", - зазначив експерт.читайте також"Київ може впасти протягом декількох днів": Росія готова до вторгнення в Україну на 70% - Reuters
За словами Полякова, за такої системи учасники бойової підготовки не живуть у солдатських умовах. Вони прибувають на навчання, проходять швидку підготовку, беруть участь у заходах і зараховуються в резерв.
"Тобто вони не живуть як солдати в казармах. Їх не забривають, вони прибувають до гуртожитків, проходять інтенсивну підготовку, після проводять злагодження у складі спецпідрозділів (роти, батальйону, тощо), після чого їх зараховують до резерву", - пояснив Поляков.
Досвід Фінляндії для України
Зокрема, як розповів експерт, у Фінляндії, як і у низці інших країн, які, за планом, повинні бути готові до інтенсивної мобілізації своїх військ в умовах протистояння армії, чисельність якої більше фінської, протягом 6-12 місяців близько 80% молодих людей направляють на військову підготовку. Далі вони потрапляють в резерв.
Їх головне завдання - отримати навички військової професії і, в залежності від того, яка у них спеціальність, за 2-3 роки знову відправлятися на навчання.
"Але там вони не виконують накази, а знаходяться на базах підготовки, живуть в гуртожитках і основне їх завдання - оволодіти військовою спеціальністю і потім періодично, залежно від спеціальності, за два-три роки прибувати на бази військових частин на навчання. Тобто відмінність у тому, що вони як були цивільними, так і залишаються, адже військова компонента там невелика - в основному, це флот, авіація і окремі кадрові сухопутні частини", - пояснив Поляков.
Україна отримає можливість мобілізувати близько мільйона громадян
Як стверджує військовий експерт Поляков, фінський досвід може дозволити протягом 1-2 тижнів розгорнути в 10 разів більше штату збройних сил, ніж у військовий період. Подібну модель намагається впровадити і Україна. Причому це буде набагато ефективніше, ніж ситуація, коли є на обліку кадри, у яких немає мотивації служити в армії.
"Але такий спосіб підготовки замість формального призову, який був у нас, дає можливість протягом тижня-двох розгорнути збройні сили в десять разів більше, ніж їх штат у період воєнного часу. Очевидно, щось схоже пропонують зробити і в Україні. І якщо Україна, нарешті, змогла впровадити територіальну оборону, то відтепер зможе перейти і до реально підготовленого резерву, а не паперового. І це буде набагато ефективніше, ніж мати на обліку непідготовлених людей і потім дуже довго проводити підготовку, мобілізацію, злагодження, передбачені пострадянською системою", - запевняє Поляков.
Україна повинна буде зробити вибір
У разі запуску інтенсивної підготовки, як зазначає Поляков, можна буде швидко закликати не менше одного мільйона громадян. Для України важливий фактор часу, оскільки ЗСУ суттєво поступаються противнику за чисельністю військ. Система резерву, яка діє на даний момент, потребує багато часу на проведення кампанії з мобілізації. При цьому закликати 2,5 мільйона людей стане проблемою.
"Іншими словами, ця система передбачає більш професійну армію. Але оскільки чисельність проти ворога суттєво поступається (в 3,5 - 4 рази), а фактор часу дуже важливий, Україні доведеться вибирати - чи воювати тільки армією мирного часу, тому що система резерву вимагає тривалого часу на мобілізацію і 2,5 мільйона мобілізувати буде не дуже просто і швидко. При цьому зміна системи призову дозволить швидко мобілізувати не менше 1 мільйона осіб, але цього все одно поки що може бути замало", - підкреслив військовий експерт Леонід Поляков.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
