Збройні Сили України звільнили Херсон та правобережжя Херсонської області. Президент України Володимир Зеленський, який відвідав Херсон одразу після звільнення, назвав цю подію "переломним моментом" у війні.
Російські війська при цьому відійшли на лівий берег Дніпра на "заздалегідь підготовлені оборонні рубежі та позиції". Але через пару днів вони відсунулися вглиб лівобережжя на 15-20 км.
Директор Інституту трансформації суспільства, економіст і політолог Олег Соскін в інтерв'ю Главреду розповів, які напрямки є найбільш перспективними для подальшого просування ЗСУ після звільнення Херсона, чому російським військам не вдасться утримати лівобережжя Херсонщини, коли українські військові увійдуть до Криму, чому Кримський міст може підірвати сама Росія, чи можливий у РФ палацовий переворот, а також після якої поразки на фронті від Путіна відвернуться всі нечисленні союзники.
Як би ви оцінили політичне і військове значення визволення Херсона для України, а також значення його втрати для Росії?
Визволення Херсона – це великий успіх України як держави. Адже це був єдиний обласний центр, захоплений під час нової фази геноцидно-терористичної війни Російської Федерації проти нашої країни, і він звільнений.
Станом на дев'ятий місяць війни Україна звільнила Київську, Чернігівську, Сумську, Харківську області, частину Луганської області, повернула практично повністю Миколаївську область (за винятком Кінбурнської коси) і правобережну частину Херсонської області разом із Херсоном. Це грандіозний успіх, досягнутий за ці важкі місяці завдяки ЗСУ, військовому і політичному керівництву України – і Зеленський, і інші представники влади зіграли важливу роль. І, звичайно, завдяки підтримці Заходу. Потрібно бути відвертими, якби не США, їхня зброя, санкції проти Росії, HIMARS та інші системи, протистояти Росії було б важко. Великобританія при Борисі Джонсоні відіграла дуже важливу роль, та й Євросоюз – Боррель, Мішель, Урсула фон дер Ляйен. Все це разом призвело до успіхів України.
Напевно, наскільки це грандіозний успіх для України, настільки ж це грандіозний провал для Росії?
Так. Путін здуру провів псевдореферендуми, оформив анексію, закріпивши в російській конституції Херсонську область та інші захоплені території як суб'єкти Російської Федерації. А тепер Херсон втрачений – це колосальний удар по Путіну, його курсу і РФ у цілому. Адже при цьому Росія зазнає великих втрат – і серед мобілізованих, і серед контрактників, і серед регулярних військ. Взяти хоча б втрату Росією Чорнобаївки – найпотужнішої військово-льотної бази, де залишилися навіть російські вертольоти, плюс багато техніки згоріло. Тож Росії завдано великої шкоди, причому втратила вона кращі збройні сили і важливу техніку.
Після звільнення Херсона які можливості подальшого просування з'являються в української армії? За якими напрямками, за вашими прогнозами, ЗСУ зможуть найбільш динамічно просуватися на материковій частині України?
Найперспективніший напрямок – це лівий берег Херсонської області з подальшим виходом до Криму. Тому що після звільнення лівобережжя далі процес піде накатом.
Зараз деякі американські генерали та українські експерти кажуть, що ЗСУ після Херсона підуть на Мелітополь. Не згоден із цим, адже якщо йти на Мелітополь, то, виходить, потрібно буде увійти в цей простір, як ножем, пробивши лінію оборони, вибудувану противником поблизу населеного пункту Пологи і т.д., і рухатися вниз. Однак у тій місцевості просуватися дуже важко. Плюс там доведеться розсікати російські збройні сили, угруповання з лівого і правого боків від Мелітополя. А навіщо?
По-перше, після втрати правого берега залишки військ РФ, які втекли з Херсона, пошарпані й змучені, майже без техніки, опинилися в ще більш страшному для них "мішку" на лівому березі.
По-друге, лівий берег Херсонщини до Перекопського перешийка, до Армянська знаходиться під вогневим контролем української артилерії, HIMARS-ів, ракетних установок, гаубиць і всього-всього. Сховатися і захиститися противнику на лівому березі неможливо.
По-третє, правий берег Дніпра вищий за лівий, плюс лівий берег – рівний, там Херсонська пустеля. Тобто російським військам сховатися там немає де, тому їх легко виб'ють, знищать, просто зітруть під нуль.
Російські війська вже відійшли на 15 км від Дніпра на лівому березі. І це тільки початок, захистити лівий берег вони не в змозі, в тому числі територію від Кінбурнської коси до Голої Пристані і Скадовська, де якраз іде дорога від Херсона на Кримський півострів.
Якщо розглядати весь фронт, то найважче для нас становище на лугансько-донецькому шматку, де Вугледар, Мар'їнка, Бахмут – там тривають дуже важкі бої. Україна наступає в районі Сватового, де, швидше за все, наші теж прорвуться, особливо якщо підуть вище до кордону, на Троїцьке, звільнять шматок Харківської області, що залишився, і зайдуть в Уразово і Валуйки (населені пункти в Бєлгородській області РФ, – ред.), чим повністю переріжуть постачання противника. (Російські пропагандисти кричали, що Зеленський був на території Росії – в Херсоні, і нічого. Тому – що в Херсон зайшли, що в Валуйки зайдемо – не має значення).
Я не вважаю, що Мелітополь буде звільнений найближчим часом – поки що це зробити важко. А ост "мішок" на лівому березі Херсонщини цілком можна знищити. Це найперспективніший напрямок.
Україні потрібно поспішати – у нас є вікно можливостей до 15 грудня, після чого Захід буде зайнятий католицьким Різдвом. А українській армії потрібна вогнева міць: снаряди, артилерійські та різні ракетні системи. Найближчий місяць буде ще робочим на Заході, і за цей час важливо отримати необхідне озброєння, щоб було чим воювати до нового року і після. Західні країни замруть до 20 січня, тому все, що ми виб'ємо до 15-20 грудня, буде запасом, яким ми будемо воювати і в січні. Це найтонший і найнебезпечніший момент – коли ми не будемо отримувати зброю у період різдвяних канікул на Заході.
На чаті в Главреді ви говорили, що Херсон – це ключ до звільнення Криму. За яких умов, на ваш погляд, Україні можна буде починати операцію зі звільнення Криму? Коли може початися ця операція? Я так розумію, тут буде грати роль не тільки військовий, а й політичний аспект…
Так і виходить. Я думав, що Херсон звільнять до 20 листопада, багато хто прогнозував, що це станеться набагато пізніше, а вийшло, що ЗСУ його звільнили в першій декаді листопада. Тим самим наша армія створила собі величезний потенціал можливостей.
Якщо за найближчий тиждень наші війська звільнять лівобережжя Херсонщини, то до кінця листопада ЗСУ увірвуться до Криму.
Досвід усіх попередніх битв за Крим у ХІХ і ХХ століттях говорить про те, що сторону, яка захоплює лівий берег Херсонщини і вривається по перешийку на Кримський півострів, сторона, що обороняється, зупинити не може. Класичний приклад – Врангель і німці у період Другої світової війни. Увійшовши до Криму, неможливо зупинитися, і тоді наступ котиться прямо на південний берег Криму.
У військовому сенсі момент звільнення Криму близький. Та й Залужний у телефонній розмові із главою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі заявив, що ми не зупинимося, коли йому сказали про те, що, можливо, час завмерти, щоб почала говорити дипломатія. В принципі, і Орбан, і Ердоган, і Салліван – всі почали дути в одну дудку. Але Залужний чітко заявив, що ми будемо боротися до звільнення всієї території.
Те саме на саміті Великої двадцятки сказав Зеленський: переговори можливі тільки після того, як Росія звільнить усі українські території і відступить на кордони 1991 року.
І от тут включається політичний момент. Захід страшенно боїться, що Україна зараз несподівано вийде на Крим. А це можливо, враховуючи той факт, що Росія діє бездарно, і її війська не можуть захистити лівий берег Херсонської області. Мабуть, одним із головних питань зустрічі глави політичної розвідки РФ Наришкіна і глави ЦРУ Бернса в Стамбулі було питання Криму.
Один із західних журналістів якось запитав у Путіна, за яких умов він готовий погодитися з втратою Криму, на що той відповів: "Ви що, з глузду з'їхали? Цього не може бути за жодних обставин". Але, виявляється, це можливо. І той, хто Путіну ставив таке питання, зовсім не божевільний, на відміну від президента РФ.
Мабуть, Путін висунув якийсь ультиматум: якщо Україна військовим шляхом заходить до Криму, то тоді він щось застосує. Питання – що саме він обіцяв застосувати. Він міг пригрозити килимовими бомбардуваннями українських міст, але у Росії мало ракет. Щоправда, кажуть, Патрушев сидить в Ірані, і Наришкін нібито після зустрічі з Бернсом полетів туди ж зі Стамбула. У РФ немає потрібного обсягу ракет, щоб бити по Україні, немає безпілотників – наші знищили майже всі ці "герані-тегерані", "шахіди" та іншу погань, тобто у Росії немає ресурсів, щоб далі вести геноцидний обстріл українських міст, знищувати наші логістичні центри, залізничні вузли, тунелі, електростанції та інше. У Росії тепер є тільки один союзник, що має ракети, – Іран. Щоправда, є ще Північна Корея, але вона допомагає РФ значно менше, та й її одразу прихлопнуть у разі чого. Однак Іран уже відмовляється все це давати Росії, тому для зміцнення позицій туди полетів Наришкін, щоб запропонувати Ірану щось таке, аби той погодився поставити ракети і безпілотники.
Наближається ключовий момент. Україна наступає в Херсонській області, і, якщо вона звільнить Голу Пристань і Скадовськ, просунуться вперед і наші артилерійські та ракетні системи. Зараз ми дістаємо до Армянська, а якщо ЗСУ заходять у Скадовськ, то будуть добивати до Джанкоя і Євпаторії. Наші будуть бити по військових об'єктах у Криму, аеропортах і всьому іншому. А у противника немає нормальних захисних споруд на півострові, а, значить, Україна починає рухатися на ПБК.
І що тоді робити Росії? У неї немає внутрішнього ракетного ресурсу, щоб продовжувати бити по українських містах і електростанціях, плюс у нас за останній час створена непогана система ППО. За таких умов Росії вкрай необхідні іранські ракети і безпілотники. Тут ключова точка. Думаю, ми щось дізнаємося найближчим часом. Не виключаю, що, якщо Іран спробує все це поставити Росії, тамтешній режим буде повалений, курдська армія зайде на його територію, будуть завдаватися удари по іранських об'єктах ухвалення рішень, нафтопереробних заводах, портах, інфраструктурі з видобутку нафти. Буде війна в Перській затоці з непередбачуваними наслідками. Захід, мабуть, це добре розуміє.
Але ж у Росії при цьому залишається і зброя масового ураження, і ядерна зброя. Чи може вона вдатися до настільки радикальних методів, якщо ЗСУ зайдуть до Криму?
Росія вже нічого не може. Адже від кордону Сумської області до російського міста Курчатова, де розташована одна з російських атомних станцій, дістане HIMARS…
Хімічну та біологічну зброю Росія не зможе застосувати. Єдине, що вона може застосувати – тактична ядерна зброя. Але тоді буде завдано удару по Курській атомній станції, де шість діючих і виведених реакторів. І це буде крутіше за будь-яку ядерну бомбу. Буде удар і по Воронезькій атомній станції, і по Смоленській, і по АЕС Білорусі. Адже Україні втрачати вже буде нічого.
Війна в повний зріст іде на територію Росії та Білорусі. А якщо так станеться, то війна пошириться на весь Євразійський континент.
У контексті Криму ще хочу у вас запитати про Кримський міст. Наскільки доцільно залишати міст? Він повинен залишитися, щоб дати можливість росіянам кудись відступати, або, навпаки, цей канал, що з'єднує Крим із Росією, краще зараз перекрити?
Кримський міст і так майже нефункціональний. З ним практично така сама історія, що була з Антонівським мостом і мостом через Каховську ГЕС.
Звичайно, краще залишити противнику можливість тікати. Завжди важче, якщо противнику нема куди відступати, адже тоді його доведеться знищувати, або він повинен здаватися. А так, російські війська зможуть відступати по цьому мосту.
Взагалі, росіяни самі можуть підірвати Кримський міст, як мости через Дніпро в Херсонській і Миколаївській областях, коли вони йшли з правобережжя. Хоча Україна не каже, що піде на Кубань.
І так, і так може бути. У будь-якому випадку, функціонувати як транспортна артерія, здатна постачати зброю, снаряди, техніку і живу силу, Кримський міст уже не може. Це для Росії колосальна проблема.
Якими можуть бути наслідки чергового провалу Росії на фронті для Путіна і його режиму, наскільки втрата Херсона поглибить розкол у російських політичних елітах?
І Мішустін, і Білоусов (перший його заступник), і Набіулліна – досить прагматичні люди. Російський уряд розуміє, що не до жиру, бути б живими. З вересня Росія щомісяця витрачає по одному трильйону рублів із Фонду національного добробуту РФ, а там не так уже й багато цих трильйонів. Де взяти гроші, щоб воювати далі? Російський уряд не є "яструбиним", там більш прагматичні люди. Вони пояснюють Путіну, що так можна втратити всю країну.
До того ж проводити мобілізацію далі Росія вже не може. Напряг вийшов навіть із першою хвилею, вони ледве набрали 318 тисяч осіб, багатьох з яких уже перебили, зробивши їх "двохсотими" і "трьохсотими". Росії зараз важко навіть вийти на 120 тисяч осіб, яких набирають у результаті обов'язкового призову.
Тому деякі російські депутати-"яструби" почали виступати за те, щоб служба в армії тривала два роки. Але цей номер не пройде, народ і так не хоче йти в армію на обов'язкову службу за призовом.
Тієї контрактної армії, яка була, коли РФ 24 лютого напала на Україну, вже немає. Офіційно 80% всіх російських сухопутних сил сьогодні воює з Україною. Тобто фактично Путіну вже немає ким охороняти інші рубежі РФ – кордон із Китаєм, Монголією, північні кордони.
Крім того, в цій війні Росія втратила вже більше 50% танків та іншої техніки, причому це була найкраща техніка. Тому вже Білорусь змушена постачати Росії танки, БТРи, БМП тощо. У Росії зараз дуже погана в цьому плані ситуація.
При цьому є "яструбине" крило – люди, які ні за що не відповідають, але дуже багато базікають. Особливо цей Ізборський клуб Проханова і Дугіна. Дугін уже погрожував Путіну тим, що його заб'ють камінням, як древніх царів. Піною та іншими випорожненнями бризкає Шапіро-Соловйов. Це шалене крило.
Однак його Путін може просто зачистити, як вчинили зі Стремоусовим. Просто щоб збалансувати процес. Путін розуміє ризики цих розмов, у нього є інстинкт самозбереження. Плюс навколо нього – мультимільярдери, яким є що втрачати. А цим "яструбам"-горлопанам втрачати нічого, це все паупери, небагаті люди.
Тож російські "яструби" – це просто кликуші, люди, які не мають фінансово-економічної ваги. А от члени Уряду РФ і оточення Путіна мають вагу і розуміють наслідки – вони і їхні сім'ї втратять усе.
Добре, але до "яструбів" відносяться і Кадиров, і Пригожин. Але проти них Путін навряд чи піде, тому що йому потрібні їхні бійці – кадирівці та вагнерівці. Як їх утихомирювати?
Вони якраз йому не потрібні. Путіна охороняють інші люди. Він розуміє, що ні вагнерівці на чолі з професійним розбійником Пригожиним, ні Кадиров із бійцями свого тейпа – для нього не захист. Вони його охороняти не будуть, якщо складеться важка ситуація.
Ні, я гкажу не про охорону Путіна, а про те, що вагнерівці і кадировці – на фронті, воюють. А, враховуючи, що з мобілізацією в Росії все не так просто, набирати людей для війни звідкилясь треба. Із цією метою вони потрібні Путіну.
Кадиров воює в основному бійцями свого тейпа і декількох васальних структур. А є тейпи, які ворожі по відношенню до нього і чекають ослаблення Кадирова, щоб взяти владу в Чечні в свої руки. Кадиров зазнав дуже великих втрат в останній місяць, а у нього не так уже й багато бійців. Реально він може виставити десь 10 тисяч бійців, яким він вірить. Але це максимум. Я думаю, що їх перебили вже тисячі дві. Це означає, що йому не буде ким обороняти свої позиції в Чечні. А своя сорочка ближче до тіла, ніж сорочка Путіна.
Якщо Кадиров ще пару разів зазнає таких великих втрат, тобто якщо ще тисячі дві його бійців переб'ють, він припинить базікати і скаже, що йому час повертатися в тили – на Кавказ. У нього проблеми в Інгушетії і з Дагестаном, а як оборонятися? Якщо звідти вийде Росгвардія і армійські частини Чечні, Кадирова там просто знищать.
До того ж Чечня – збитковий регіон, який отримує гроші з російського держбюджету і нелегальних доходів від наркотиків та інших речей. Уявіть, що буде, якщо Кадиров усе це втратить. Як він і кого буде утримувати, де він візьме зброю? Він одразу перетвориться на парію, ізгоя.
Пригожин – це взагалі надута лялька. Він тримається тільки на зеках. А він же не керує колоніями, в'язницями – йому просто дають можливість набирати там людей. А як тільки йому перекриють цю можливість, перестануть давати зброю і гроші з фондів, які Путін має від нелегального продажу зброї, наркотиків та інших "чорних" бізнесів, то у Пригожина нічого не залишиться. Реально у нього є десь 20 тисяч підготовлених бійців, але їх увесь час знищують на українському фронті.
Тому Пригожин – це просто "а поговорити" в теплому місці, біля теплої батареї. До якої він поки що не прикутий.
Це не союзники Путіна – це просто кон'юнктурний матеріал, поки що потрібний йому для вирішення завдань спроби окупації України. Але тільки-но окупація не вийде, і українські війська увійдуть до Криму, то ні Пригожин, ні Кадиров йому вже не будуть потрібні.
Наскільки ймовірний у Росії палацовий переворот? Втрата яких позицій в Україні змусить незадоволених політикою Путіна діяти і намагатися його усунути? Причому це можуть бути і "яструби", і "голуби"…
Сталіна ніхто не міг усунути тривалий період. Тільки наприкінці, після перемоги у війні, сформувалася група людей, які стали відчайдушними беззаконниками і прибрали його. Але зробили вони це лише тому, що він хотів прибрати їх. Берія знав, що Сталін буде їх прибирати – його, Хрущова, Кагановича, Молотова, Жукова і Булганіна. І тому вони просто його випередили. На цьому етапі Сталіну було 75 років, тобто він уже був старезним. Але вск одно, як важко було його прибрати…
Була спроба прибрати Сталіна на XVII з'їзді, коли проголосували за Кірова. Сталін тоді був розлючений. Йому якраз подарували оптичну гвинтівку, і він на з'їзді посміхався і цілився в делегатів за те, що вони проголосували за Кірова. Після цього вже ніколи до смерті Сталіна не обирався новий перший секретар ВКПБ. А практично всі делегати XVII з'їзду були розстріляні, живими залишилися тільки Ворошилов, Будьонний і ще кілька людей. Це і були репресії 1937 року. Кірова теж вбили тоді – його розстріляв офіцер, дружину якого Кіров нібито спокусив. А потім загинув і цей офіцер – машина, в якій його везли, врізалася в стіну. Так замітали сліди тоді. Все, як зараз, ті самі схеми.
Якщо згадати Брежнєва – його теж ніхто не зміг прибрати. Черненко був, уже ходити не міг, але і його не прибрали. Горбачова прибрали, але в самому кінці, коли сталося ГКЧП.
Якщо говорити про часи Російської імперії, то і царів вбивали не так часто. Павла вбили – син Олександр І організував переворот, і Зубов убив царя золотою табакеркою. Ще підірвали Олександра ІІ. Був замах терористів-бомбістів на Миколу І.
Усе це свідчить про те, що Путіна дуже складно прибрати. Він прекрасно відстежує всіх конкурентів і усуває їх. Взяти того ж Навального, Нємцова. Путін практично всіх знищив або вигнав із країни. На будь-якому рівні, всіх під корінь викосив. Опозиції практично немає.
Найближче оточення? А хто, Патрушев буде прибирати Путіна? Не буде. Бортніков? Він цього ніколи не зробить. Наришкін? Ні. Пєсков? Та ніколи в житті! Лавров? Там взагалі нема про що говорити. Мішустін ніколи на це не піде, Шойгу – тим більше. Немає навіть генералів, здатних на це. Реально хто може його прибрати і скласти змову? Немає таких.
Так, у Путіна не дуже хороше здоров'я. Чи приберуть лікарі? Так вони бояться його, як вогню. Там найвідданіші біля нього.
Я вважаю, що не буде і не може бути внутрішнього перевороту в Росії.
А якщо говорити не про фізичне усунення, а про відсторонення від влади? Здивувало те, що Дугін усі провали Росії на фронті поклав на Путіна і заговорив про те, що Путіна потрібно прибрати, раз не справляється. Скільки років уже Путін при владі, але, напевно, вперше хтось прямо говорить, що треба його прибирати. Чому саме Херсон став відправною точкою, і про це заговорили публічно?
Якщо послухати покійного Нємцова, то він увесь час про це говорив. Ну, і Нємцова не стало. Думаю, не стане і Дугіна. Дугін уже собі наговорив.
Враховуючи логіку Путіна, після всіх заяв Дугін повинен відправитися до Жириновського і Кобзона. Разом із Соловйовим-Шапіром, тому що той теж язик дуже розпустив. Ці двоє – головні кандидати від "яструбів" туди вирушити.
Багато базікав Гіркін-Стрєлков – і де він тепер, чим він займається? Зник. Але це був свій. А ці двоє – чужі, тому їх взагалі швидко приберуть. За Гіркіна хтось заступився з керівників спецслужб і взяв його під своє "покривало", типу на фронт відправили. Але поруч із ним ходять "смотрящие", які в будь-який момент можуть його "пришити".
А Дугіна з Шапіром-Соловйовим прикривати нема кому. Я думаю, що їх повинні прибрати найближчим часом, як Стремоусова прибрали.
Як змінюється становище Росії і особисто Путіна на міжнародній арені після кожної військової поразки?
У гіршу для Путіна сторону. Оскільки перемог немає, союзники Росії не хочуть ризикувати тим, що мають. Йому багато хто говорив не лізти в Україну, але він не послухав. А тепер Росія втратила Київ, Київську, Чернігівську, Сумську та Харківську області, Херсон, а тепер втратить і лівий берег Херсонщини, і Крим.
Якщо українські війська увійдуть до Криму, Путіну скажуть заспокоїтися і потихеньку доживати свій вік, щоб не сталося чогось гіршого. І для Путіна це буде найкращий варіант. Адже інакше він і владу втратить, і Росія почне розпадатися. Йому треба буде думати про те, як зупинити Башкирію, Калмикію, Татарстан, Якутію, Туву та інших.
Думаю, союзники РФ орієнтуються так: якщо Росія втрачає Крим, вона поступово буде відкочуватися і з усіх інших захоплених територій. Тому що, якщо вона цього не зробить, тоді війна в повну силу зайде на територію РФ. А тоді Путіну не жити, як і його режиму, і всім його мільярдерам.
Ні Росія, ні світ не очікували, що Україна може творити такі дива за підтримки Заходу. Якби не Штати і західна зброя, якби не Джонсон і Великобританія, Росія б захопила Україну, будемо реалістами. А так, ситуація докорінно змінилася.
Відвойований Україною Крим остаточно знищить відкритих союзників Путіна. Вони залізуть у свої нори, скажуть Путіну: "Хлопець, ми з тобою, і ми грудьми постоїмо... за твоєю спиною".
Як зустріч Байдена і Сі, яка відбулася, може вплинути на Росію, Путіна і перебіг війни? Враховуючи, що вони домовилися про співпрацю і зниження градуса конкуренції, а також про те, що держсекретар США Блінкен відвідає Китай. Що це означатиме для Путіна, який так намагався зробити Китай союзником?
Це для Путіна нехороший варіант. Значить, зброю від Китаю він не отримає, не отримає чіпів і всіх необхідних запчастин для ракет, танків та іншої військової техніки. Нічого не отримає. Китай дав зрозуміти, що буде любити Путіна на відстані.
Важлива резолюція Великої двадцятки. Якщо Китай відкрито засудить агресію Росії, для Путіна це повні кранти, йому треба буде тікати з України. Це означатиме, що єдиний стратегічний союзник – Китай – від РФ відвернувся. Поки що Китай на її боці, і про це говорить голосування в ООН, де Китай, Індія і низка інших країн не підтримали резолюцію про початок конфіскації грошових активів РФ і її мільярдерів на користь України.
Китай підтримує РФ, тому що її руйнування – це загибель для комуністичного режиму Китаю. Тоді Китай стане наступним після Росії.
Загибель РФ стане і загибеллю диктаторського режиму і у Венесуелі, і на Кубі, і в Нікарагуа, і в Еритреї, в Південному Судані, і в Північній Кореї. Але головний удар буде по китайським комуністам.
Чи є у Росії ще якісь козирі, які здатні змінити перебіг війни на її користь?
Є. Це спроба Росії просунутися Сувалкським коридором до Калінінграда.
Путіну залишається тільки одне – розв'язати світову війну, дестабілізувати НАТО і почати війну в Балтійському морі проти Швеції і Фінляндії, захопити балтійські країни, вдарити по Польщі. Це остання карта, це карта самогубців. Це буде гра ва-банк. Після цього повернутися до якогось компромісного варіанту буде неможливо, і тоді буде війна на знищення.
У Росії є кошти, щоб завдати удару по Балтії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії та Польщі. Балтію, Фінляндію і Швецію Росія може зруйнувати, а Польщі завдати колосального удару і великої шкоди. Але тоді у відповідь буде завдано удару по Москві і Санкт-Петербургу. Це буде війна на знищення, третя світова війна, її вогняна фаза з непередбачуваними наслідками.
Перераховані країни – це країни-малятка, тому вдарити по них у РФ вистачить сил. Адже є і Балтійський, і Північний флот, і підводні човни. Я не кажу, що Росія виграє від цього, але знищити ці країни вона може. Зруйнувати Польщу вона може.
Які ваші прогнози після звільнення Херсона щодо ймовірних термінів завершення війни та найближчих здобутків української армії?
70-80%, що до кінця листопада наші повинні взяти Джанкой і Євпаторію. Після цього зупинити їх буде практично неможливо. Якщо тільки не буде відмови від подальшого постачання Україні артилерійських і ракетних системам. Але такого не може бути.
Також наші проб'ють коридор у районі Сватового і Троїцького. Мабуть, усе-таки зайдуть у Луганську область. І до нового року можуть підібратися до Луганська. Луганська область – це буде новий фронт цієї війни.
Також до кінця грудня можуть відбити Запорізьку АЕС та Енергодар. Те, що лівий берег Херсонської області буде звільнений, це точно.
Не знаю, як буде з Мелітополем і далі. Але Маріуполь навряд чи звільнять найближчим часом.
А коли ми можемо вийти на кордони 1991 року?
Про це можна буде говорити тільки після 20 січня. Тому що завжди в 20-х числах січня починаються нові цикли і закладається програма подій на рік вперед. У ці дати буде закладена перспектива. Плюс стане зрозуміло, де наші війська будуть до цього періоду перебувати. Тоді, розуміючи дислокацію фронту, можна буде говорити про те, як буде протікати зимово-весняна кампанія на фронті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
