Днями британське видання Financial Times оприлюднило статтю про те, що президент Сполучених Штатів Джо Байден може до кінця своєї президентської каденції погодитися на просування заявки України на вступ до НАТО. І тут треба відштовхуватися від того, що це – редакційний матеріал. Редакція отримала інформацію, але посилання на джерело немає.
Акцентую увагу на тому, що саме це видання останнім часом публікує доволі багато інтригуючи матеріалів. Особливо треба згадати, як FT організувала захід за участі двох ключових розвідників світу – очільника ЦРУ Вільяма Бернса та голови МІ-6 Річарда Мура у Лондоні. Обидва розвідника впродовж 12-14 годин спілкувалися з пресою. Якщо редакція здатна до організації подібних заходів, то на її публікації треба зважати. Ці журналісти раніше писали лише про економіку та фінанси, а тепер освітлюють політичний контекст. Отже, намагаються впливати на процес. Поява інформації про можливі кроки Байдена свідчать про те, що редакція отримала доступ до певної інформації.
Важко точно сказати, чи здатен Байден вдатися до кроку щодо просування заявки України до Альянсу. Ми у рамках дискусій у "Вежі" обговорили це питання і дійшли висновку, що Байден може це зробити. На користь такої позиції і заява колишнього генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга, який сказав, що Україна може бути членом блоку тією частиною, котру Київ контролює.
Інтеграція України до Альянсу потрібна для того, щоб не дати можливості росіянам захоплювати більше територій в Україні. НАТО лише знадобиться визначитись у питанні поширення 5-ї статті на підконтрольні Києву території, тому що лише блок має повноваження ухвалювати рішення щодо подібних питань. Якщо знову дати Україні обіцянку про те, що вона вступить до блоку в невизначені терміни, Путін отримає додаткову мотивацію для подальшого ведення війни.
Саме так бачив ситуацію Столтенберг, і, ймовірно, аналогічна позиція і у нового генерального секретаря НАТО Рютте. Ці дві особи очолюють, умовно кажучи, виконавчий комітет Альянсу, до якого входять і Сполучені Штаті Америки. Відтак відповідні розмови в середині самого блоку НАТО все-таки існують.
Байден може просунути заявку України до НАТО, але тут є одна заковика. Його президентська каденція завершується. Теоретично Байден може оголосити про своє рішення 5 листопада і сказати: так, я не проти. Але це нічого не означає – Байден просто не проти. Подальше рішення ухвалюватиметься бо Камалою Харріс, або Дональдом Трампом. Для Харріс це – хороший пас, спрямований на те, щоб вона продовжувала політику Байдена. Але яким буде її президентський курс ми не знаємо. Для Трампа це стане викликом: політику треба буде пояснити, чому він проти ідеї Байдена. Втім, Трамп може сприйняти це як дріб'язок, тому що може змінювати свою позицію як флюгер. Сьогодні в один бік, завтра – в інший, залежно від того, куди буде дути вітер.
Загалом я розглядаю інформацію, яку опублікувала Financial Times, як наміри окремих політиків (не Джозефа Байдена) у світі просунути питання реалізації плану, який був виписаний ще Андерсом Фог Расмуссеном – попередником Йенса Столтенберга на посаді генерального секретаря НАТО. Він разом із Єрмаком готував безпековий компакт, який згодом було включено до Формули миру Зеленського. Саме Расмуссен пропонував такий формат участі України в Альянсі, але на Банковій виступили проти.
Таким чином, публікація FT – сигнал про дискусію в Альянсі про те, як і за яким сценарієм Україна може вступити до НАТО.
Валерій Клочок, політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа", спеціально для Главреда
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок - громадський та політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року – дотепер – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України ІV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби ІІІ рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України ІV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
