Тінь війни. Як Євразія готується до Третьої світової та яка доля України

Російська агресія проти України поступово відкриває світу очі на нову реальність, через яку країни Європи стали озброюватися, розуміючи ризик неминучої війни. Але разом з ними на військові рейки активніше стають і країни "осі Зла", що робить перспективу Третьої світової війни не такою вже далекою.

Главред дізнавався, як Європа готується до війни, чому Захід обрав шлях стримування ескалації, і які небезпеки такий сценарій несе для України.

Європа готується до війни - чим лякає Лукашенко

У березні Єврокомісія оприлюднила оборонно-промислову стратегію, згідно з якою ЄС до 2030 року планує суттєво наростити витрати на оборону і збільшити виробництво зброї. Зокрема, стратегія, яка стала відповіддю на заяви кандидата в президенти США Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, передбачає купівлю кожною з країн ЄС щонайменше 40 відсотків від оборонного обладнання. Крім того, вона також зобов'язує країни Європи витрачати на військову продукцію європейського виробництва щонайменше половину свого оборонного бюджету, водночас члени Євросоюзу на 35 відсотків мають забезпечити торгівлю оборонними товарами один з одним.

Нагадаємо, у 2006 році міністри оборони країн-членів НАТО ухвалили рішення про виділення щонайменше 2 відсотків свого ВВП на оборону, щоб продовжувати забезпечувати військову готовність Північноатлантичного Альянсу. Однак далеко не всі країни НАТО (наприклад, Німеччина) виконували цю домовленість.

Згідно з підрахунками Bloomberg, для переозброєння Європі може знадобитися близько 10 трильйонів доларів протягом найближчих десяти років. Низка країн ЄС уже почали виділяти більше коштів на оборону.

Зазначимо, що за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати держав Центральної та Західної Європи після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року зросли на 13 відсотків і становили 345 мільярдів доларів.

При цьому найбільше коштів у посилення оборони вклали:

• Фінляндія (+36 відсотків);
• Литва (+27 відсотків);
• Швеція (+12 відсотків);
• Польща (+11 відсотків).

Усі ці дії вказують на те, що в Європі нарешті починають усвідомлювати всю небезпеку диктаторських режимів, оскільки останнім часом від західних політиків помітно почастішали заяви про підготовку до війни.

"Над нами, безсумнівно, нависає війна... і звичайна війна високої інтенсивності в Європі більше не є фантазією", - заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Такої ж думки дотримується і польський прем'єр Дональд Туск, який публічно заявив, що Європа живе в "передвоєнний час".

"Ми не можемо далі годувати себе ілюзіями. Ніхто не зніме з нас відповідальності боротися за нашу безпеку і наше майбутнє. Ми самі є найкращим гарантом нашої безпеки і єдності", - сказав політик.

До слова, Польща як найближча до українських кордонів країна Європи, чи не єдина, хто справді активно готується до можливих військових дій на своїй території. Зокрема, Польща планує виділити близько 30 млн доларів США протягом найближчих двох-трьох років на облаштування бомбосховищ і складів, а також закуповує зброю, бронетехніку та авіацію, збільшує чисельність призовників і контрактників (тим самим її армія може збільшитися вдвічі), планує посилити охорону кордонів поблизу Білорусі.

І, варто сказати, не даремно. Особливо на тлі чергових погроз диктатора Олександра Лукашенка, який зачастив на перевірки полігонів і вже публічно заявляє, що готується до війни. "Ми готуємося до війни, я про це говорю відверто. "Хочеш миру - готуйся до війни" - не я це придумав. Це дуже правильно сказано", - говорив Лукашенко під час нещодавнього візиту до Гродно неподалік від польсько-литовського кордону.

На користь погроз Лукашенка грає також і збільшення оборонного бюджету Білорусі приблизно вдвічі за два роки - з 540 мільйонів доларів до 1 мільярда.

Хоча, на думку виконавчого директора Інституту трансформації Північної Євразії Володимира Горбача, шантаж Лукашенка може бути черговим відволікаючим маневром.

Рекомендуємо:

"Україна програє": Зеленський попередив про найгірший сценарій закінчення війни

"Коли Лукашенко щось говорить, демонструє і кудись їздить, то він пробує відвернути увагу від чогось важливішого як населення Білорусі, так і Заходу. При цьому він діє ніби й не проти російських інтересів, але й не вплутуючись у війну безпосередньо. Тому акцент був зроблений саме на кордоні з Литвою, тобто кордоні так званої Союзної держави з НАТО, намагаючись показати, що нібито саме там знаходиться загроза. Таким чином він нагнітає психологічну напругу в прикордонних країнах ЄС", - каже Горбач.

І додає, що Росії не важко буде спровокувати збройну провокацію на кордоні Польщі та Литви, адже РФ уже вдавалася до схожого сценарію під час міграційної кризи на кордоні з Білоруссю. І тепер, за словами експерта, Росія знову може спробувати влаштувати гібридний конфлікт, щоб відвернути ресурси ЄС від допомоги Україні.

Чому Захід передумав?

Щодо решти країн-партнерів, більш віддалених від українських і російських кордонів, то їхня підготовка залишає бажати кращого. Адже багато неповоротких європейських бюрократій лише починають свою підготовку до можливої ескалації з РФ.

Наприклад, Німеччина тільки планує модернізацію своєї армії для ведення війни. Так, структура збройних сил ФРН складатиметься з чотирьох видів військ замість трьох: традиційної армії, військово-морського флоту, авіації та нового кіберпідрозділу, що займатиметься аналізом гібридних підозр і радіоелектронної боротьби.

"Мета полягає в тому, щоб реструктурувати Бундесвер (Збройні сили Федеративної Республіки Німеччини, - ред.) у такий спосіб, щоб він був оптимальним навіть у разі надзвичайної ситуації, у разі оборони, у разі війни", - сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

У Великій Британії підготовку до можливої війни і зовсім розкритикували. За даними видання Sky News, колишній міністр оборони Сполученого Королівства Джеймс Хіппі раніше закликав владу країни посилити підготовку. Зокрема, розробити плани з конфіскації земель для обробітку, щоб прогодувати націю, і реквізиції побутової електроніки для зброї. Хіппі попередив, що готовність Британії не відповідає масштабу загрози, додавши: "Війна - це справа всієї нації, і, чесно кажучи, у Великій Британії ми дуже сильно відстаємо".

Крім того, депутати парламенту Великої Британії прямо визнали, що збройні сили країни не готові до війни "високої інтенсивності" в період загострення глобальної нестабільності. А тому вважають за необхідне збільшити військові витрати до 2,5 відсотків ВВП.

Фактично з усіх країн "старої Європи" похвалитися помітними результатами наразі може тільки Франція, яка вже почала підготовку, причому не тільки у військовому, а й у політичному плані. Перш за все, армія Франції докорінно змінила підхід до тренування військ. Для цього найбільший полігон Франції, Майї-ле-Камп, максимально наблизили до умов на реальному полі бою і різні роди військ проводять там спільні навчання. Під час тренувань на полігоні відтворюють звук, жар, світло артилерійського вогню, щедро проходять територію навчальними мінами, імітують переривання радіозв'язку та розрив керівних ланцюжків.

Крім того, президент Еммануель Макрон останнім часом змінив публічну риторику щодо Росії з пошуків шляхів примирення на конфронтацію. "Якщо Росія продовжить ескалацію, якщо ситуація погіршиться, ми повинні бути готові, і ми будемо готові", - сказав Макрон.

І, схоже, що тактика протистояння з РФ у Франції є не лише заявами президента, а стає державною політикою, адже, на думку глави МЗС Франції Стефана Сежурне, Франція більше не збирається вести дискусії з РФ.

На думку опитаних "Главредом" експертів, причин для різкої зміни думки країн Заходу щодо російської загрози щонайменше дві. Перша - втрата впливу США в рамках Північноатлантичного Альянсу.

"США поступово втрачають роль лідера, але не через конкурентну боротьбу з РФ або Китаєм, а через внутрішні причини. Саме внутрішні проблеми не дають їм реалізовувати свій потенціал зовні. Для європейців це величезна проблема, оскільки Європа як політична єдність існує тільки завдяки тому, що США протягом кількох десятиліть після Другої світової війни інвестували в їхню безпеку", - каже народний депутат, дипломат, засновник Фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

На його думку, американцям, які, порівняно з європейцями-членами НАТО, найбільш підготовлені до ймовірної війни, адекватно реагувати на загрози заважає відсутність політичної волі.

Друга - європейці прийшли до розуміння, що їм не уникнути війни з РФ, а тому намагаються заповнити прогалини у власній безпеці, паралельно надаючи допомогу Україні.

"На все одразу Європа не має ресурсів, адже виділити одразу все те, що потрібно Україні, і заповнити прогалини в безпеці майже напевно обрушить майже всі уряди в Європі. Адже це можна зробити тільки за рахунок зменшення фінансування інших галузей економіки. Це складне рішення, оскільки формально вони не у війні в Україні. І вони розуміють, що для них головне (як і для будь-якого нормального уряду) - забезпечити безпеку своїх громадян", - зазначив Яременко.

І додав, що в ЄС сподіваються, що саме повна готовність Європи допоможе стримати РФ від ескалації з НАТО.

Ще однією причиною різної реакції європейців на ймовірну війну з Росією є підходи, що десятиліттями культивувалися в країнах ЄС. Наприклад, Німеччина після закінчення Другої світової війни буквально зарікалася, що не стане воювати проти РФ, тоді як Франція, навпаки, протягом багатьох років виділяла значні кошти на розробку зброї.

Крім того, на думку експерта Центру оборонних стратегій Олександра Хари, в Європі побоюються приходу до влади Трампа після виборів у США, адже він може де-факто оголосити про вихід із НАТО, відмовившись від захисту ЄС "ядерною парасолькою".

Адже в цьому випадку Росії навіть необов'язково починати повномасштабну війну з НАТО.

"РФ може воювати інакше - погрозами застосування ядерної зброї вона може зруйнувати єдність НАТО, захопивши при цьому невелику територію однієї з країн НАТО. Адже якщо росіяни, наприклад, захоплять частину Естонії і будуть погрозами застосуванням ядерної зброї примушувати європейців до переговорів і компромісів, а НАТО не відповість належним чином (мається на увазі застосування 5 статті Статуту НАТО. - Главред), це означатиме кінець НАТО. Тобто не треба буде чекати, поки РФ відновить свій потенціал - вона вже зараз, під час війни в Україні, здатна створити таку кризу", - каже Хара.

Війна за Тайвань - чим небезпечне протистояння США і Китаю

Крім Росії, яка не приховує своїх божевільних планів, до майбутньої війни проти Тайваню (і, відповідно, проти США) готується і Китай. Так, Пекін обладнав полігон у пустелі, який точно повторює урядовий квартал Тайбея і тренується завдавати ударів по будівлях. Крім того, Китай також проводить пертурбації в командуванні армією, нарощує виробництво зброї і має намір істотно збільшити свій ядерний потенціал.

Аналогічним шляхом йде і диктаторський режим Північної Кореї, де 2023 року активізували роботу з виробництва та вдосконалення ядерної зброї, а також провели випробування балістичних ракет.

За словами Хари, країни-диктатури з так званої осі Зла дивляться на реакцію Штатів у війні в Україні. І залежно від неї, кожен із режимів може почати агресію проти їхніх демократичних сусідів.

Також експерт вважає, що для США війна за Тайвань і тим більше втрата контролю над островом означатиме глобальний струс для глобальної економіки. Бо ще з часів адміністрації Обами Штати намагалися домовитися з Китаєм, однак Трамп посилив ескалацію. При цьому Вашингтон намагається посилити регіональне партнерство в регіоні, створюючи альянси (наприклад, AUKUS).

"Американці намагаються підготуватися так, щоб стримати Китай, щоб він не зробив дурниць, які призведуть до Третьої світової війни. Але Китай намагається поводитися розумно - з одного боку, він хоче стати гегемоном, а з іншого боку, у них є глибокі внутрішні проблеми, зокрема й економічні. І якщо вони проявлятимуть агресію, європейці почнуть активніше забирати з Китаю технології та інвестиції", - каже Хара.

І додав, що в разі прямої агресії Штати можуть піти на крайні заходи і застосувати реальні санкції, більш дієві, ніж стратегічні, як у випадку з РФ.

"Китайці розуміють, що проти них будуть санкції і потужніші, ніж проти РФ, оскільки, на відміну від України, там будуть зачеплені ключові інтереси Америки. Адже тоді США доведеться одразу обвалювати економіку Китаю, щоб він припинив війну", - переконаний Хара.

Коли закінчиться війна в Україні?

Але поки Європа і США готуються до можливої війни на своїй території, Україні вже зараз доводиться долати наслідки дій Кремля. Експерти погоджуються, що всі світові гравці дивляться на війну в Україні, оскільки у нас перетинаються безліч інтересів, від яких залежить розвиток нової війни на Заході.

За словами Володимира Горбача, поки що Європа і США вирішили йти шляхом контролю ескалації, тобто за фактом спробувати зосередити воєнні дії на території України, не допускаючи їх розширення.

"Прямим наслідком такого сценарію є затягування війни в Україні. Поки що світла в кінці тунелю ми не бачимо - бойові дії перейшли в стадію війни на виснаження, яка може тривати дуже довго", - зазначає експерт.

Однак, є і позитивні явища. Адже заяви Макрона про готовність країн Європи до відправки військ в Україну в певний момент, на думку Горбача, можна вважати спробою відійти від стратегії контролю ескалації, що вказує на "бродіння" в умах європейських політиків, які вже визнають хибність попереднього підходу.

"На жаль, нинішня американська адміністрація всіляко чіпляється за контроль над ескалацією і робитиме це аж до початку виборчої кампанії у США. Але після цього влада в США може змінитися, і від такої стратегії можуть відмовитися як від безперспективної та перейти до більш активних дій", - каже Горбач. Але до того часу Україна ризикує не отримати військової допомоги від Конгресу США.

Проте в України залишається шанс отримати фінансування і без рішення Конгресу. Доказ тому - нещодавнє виділення Штатами пакета військової допомоги на 300 мільйонів доларів.

Але де б не розпочалася нова війна, для України це буде негативним фактором, оскільки це може змістити фокус уваги колективного Заходу на новий осередок конфлікту. І тоді Росія знову спробує скористатися моментом, що ризикує погіршити ситуацію на фронті.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред