
Коротко:
- У Бєлгороді почали вивозити дітей через проблеми з опаленням
- Без тепла залишились понад 450 будинків, 25 садків і 17 шкіл
- У критичних закладах почали зливати воду з систем опалення
У Бєлгороді через масштабні проблеми з енергетичною інфраструктурою почали організовувати вивезення дітей до інших регіонів Росії. Місцева влада фактично визнала, що роботи з відновлення теплопостачання не дали очікуваного результату. Про це повідомляє один із пропагандистських телеграм-каналів.
Губернатор визнав критичну ситуацію
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков у відеозверненні до мешканців визнав, що найгостріша проблема наразі – відсутність опалення.
"Через критичну ситуацію у 455 багатоквартирних будинках, а також у 25 дитсадках, 17 школах, 9 поліклініках і 4 вишах почали зливати воду з систем опалення, аби уникнути розриву труб", – повідомив Гладков.
Він додав, що відновлювальні роботи тривають, і лише після готовності місцевої ТЕЦ подавати тепло систему знову наповнюватимуть, інакше наслідки можуть стати "практично катастрофічними для жителів цієї частини міста".
Окрім цього, пункти обігріву перевели на цілодобовий режим. Влада запропонувала батькам залишати дітей під опікою міста або відправляти школярів до інших регіонів.
"Дорогі друзі, якщо ви готові залишити дітей нам, то ми беремо на себе відповідальність за їх знаходження – вам потрібно зателефонувати до адміністрації міста Білгорода чи своєї завідувачки дитячого садка, куди ви ходите, залишити свої контакти, і ми цю роботу вже почнемо виконувати з сьогоднішнього дня. Якщо у вас діти шкільного віку: ви залишаєте, як і у 2024-2025 роках, свої заявки в адміністрації міста Бєлгорода, і ми відправляємо дітей до інших регіонів – до тих місць, які вже звичні, як, наприклад, Республіка Крим, та до найближчих регіонів – із губернаторами зараз промовляємо", – зазначив губернатор.

Яка мета ударів Сил оборони по об'єктах в РФ - думка експерта
За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, стратегічна мета ЗСУ на найближчі місяці полягає у зниженні енергетичної спроможності європейської частини Росії, з особливим акцентом на Москву.
"Існують різні оцінки щодо реальної здатності України організувати такий масштабний блекаут, – зазначає Новак. – Однак аналіз наслідків ударів по російських об’єктах енергетики свідчить: українські сили оборони цілеспрямовано діють на ключові системи генерації та розподілу навколо Москви та Московської області".
Експерт підкреслює, що така тактика дозволяє не лише фізично впливати на енергомережу, а й створює стратегічний тиск на економічну та адміністративну інфраструктуру центрального регіону Росії.
Удари по Росії - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, упродовж січня 2026 року Сили оборони України провели низку результативних ударів по стратегічному полігону "Капустин Яр" в Астраханській області Росії. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, ціллю стали ангарні комплекси, де здійснюється підготовка до запуску міжконтинентальних балістичних ракет середньої дальності. Для удару застосовувалися, зокрема ракети FP-5 "Фламінго".
Крім того, на полігоні "Капустин яр", звідки російські окупаційні війська здійснюють пуски міжконтинентальної балістичної ракети "Орєшнік" по Україні, внаслідок удару були пошкоджені об’єкти, що забезпечують обслуговування балістичних ракет. Раніше повідомлялося про ураження цього полігону із застосуванням далекобійних українських ракет "Фламінго". Нові подробиці атаки оприлюднив Генеральний штаб ЗСУ.
Також у ніч на 7 лютого на території Росії пролунали вибухи. Міністерство оборони РФ заявило про нібито знищення 82 українських безпілотників, більшість із яких, за їхніми словами, було зафіксовано над Волгоградською областю.
Читайте також:
- Історичний удар: ЗСУ вперше знищили "Солнцепьок" на території РФ
- Названо головний провал Путіна у війні: що може змусити Кремль зупинити війну
- Ракети "Фламінго" уразили полігон, де запускають "Орєшнік": які наслідки
Про персону: Андрій Новак
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред