
Важливе із заяв Гончара:
- Для РФ потрібно підвищити накладні витрати
- Західні санкції проти Росії дають не повний ефект
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар прокоментував питання про те, чи реально досягти того, що ціна на нафту не матиме значення для Росії, тому що вона просто не зможе її продавати і переробляти.
"Це фундаментально правильна ідея: зробити російський нафтовий експорт неприбутковим. Коли експорт буде, грошовий потік буде циркулювати, але особливого прибутку не буде. Для цього потрібно підвищити саме ці накладні витрати", - підкреслив він в інтерв'ю Главреду.
При цьому експерт зазначив, що західні санкції проти Росії в цілому є, але вони дають не повний ефект.
"Необхідна синергія зусиль. Зокрема, Європа повинна не пускати танкери "тіньового флоту", завантажені нафтою, перш за все в Балтійське море, тому що вони апріорі знаходяться в "чорних списках". Плюс потрібні систематичні дії наших Сил оборони, спрямовані на ураження російських танкерів. Тоді ставки і страхування, і фрахт будуть високими. Виходить, з одного боку, клієнти вимагатимуть від Росії великих знижок, з іншого – все більше будуть зростати накладні витрати, а в підсумку прибутковість буде скорочуватися", - вважає він.
Гончар також додав, що для досягнення результату необхідні скоординовані дії всіх зацікавлених сторін.
"Обнулити експорт російської нафти, напевно, неможливо, але зробити його неприбутковим для Росії – цілком реально. Щоб обнулити, потрібно, щоб НАТО і Євросоюз діяли, а не сиділи в кущах", – резюмував він.

Як вартість нафти може відбитися на економіці Росії
Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" і фахівець з міжнародної енергетики Михайло Гончар вважає, що якщо в другому кварталі ціна на нафту утримається на рівні 80-85 доларів за барель, це може на деякий час підтримати російську економіку.
При цьому, за його словами, така ситуація не усуне її глибинні проблеми. Експерт зазначив, що якщо після нинішньої кризи ціни на нафту знову повернуться до більш низьких значень, нинішнє зростання стане лише тимчасовим перепочинком для економіки РФ. У такому випадку серйозні економічні складнощі можуть лише зміститися в часі — приблизно на кінець року або трохи пізніше.
Операція США та Ізраїлю в Ірані — новини за темою
Як писав Главред, президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон планує продовжувати свою операцію проти Тегерана протягом "чотирьох-п'яти тижнів".
Трамп також дав зрозуміти, що хоче повної зміни керівництва в Ірані. За його словами, у нього є кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
Раніше експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар також говорив, що конфлікт на Близькому Сході є ситуацією, про яку Росія мріяла протягом багатьох років. Чи зароблять на цьому росіяни багато - це залежить від того, скільки це триватиме.
Інші новини:
- Путін хоче використати війну в Ірані в своїх інтересах – що задумали в Кремлі
- У НАТО заговорили про застосування статті 5 про колективну оборону на тлі війни в Ірані
- Чим загрожує Росії операція США в Ірані: дипломат назвав основні ризики
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред