
Головні тези:
- Москва сама потребує ресурсів для захисту власної території
- Передача систем ППО союзнику послабила б оборону Росії
- Імовірність передачі озброєння Ірану "практично дорівнює нулю"
Росія практично не зможе надати реальну військову допомогу Ірану, оскільки сама потребує ресурсів для захисту власної території. Про це заявив керівник Центру досліджень Росії, дипломат, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
За його словами, головне питання полягає в тому, яке озброєння Москва в принципі здатна передати Тегерану. Зокрема, мова може йти про системи протиповітряної оборони, однак їхня передача послабила б захист самої Росії.
Огризко зазначив, що російська територія вже піддається атакам безпілотників, а в майбутньому можливі і удари балістичними ракетами. У такій ситуації передача останніх засобів ППО союзнику може створити загрозу для самої РФ.
"Якщо Росія віддасть останнє Ірану, вона відкриє можливості для її власного знищення. Тому шанси на те, що іранці щось отримають від росіян, дорівнюють нулю", — підкреслив дипломат в інтерв'ю Главреду.
Він також припустив, що Іран може залишитися один на один зі своїми проблемами, оскільки, на його думку, удари США по країні є безпрецедентними за потужністю і руйнівною силою.
"Думаю, американці найближчим часом остаточно здолають опір", — припустив він.
На думку Огризко, в разі поразки нинішнього режиму в Ірані Москва може остаточно втратити важливого партнера на Близькому Сході, що створить для Росії додаткові ризики на міжнародній арені.
"Коли американці переможуть цей режим, Росія остаточно втратить свого іранського партнера. Для Москви перспективи і з цього боку є вкрай небезпечними", - резюмував дипломат.
Дивіться відео - Інтерв'ю Володимира Огризко Главреду:
Чому Росія відмовилася рятувати Іран: думка аналітиків ISW
Після початку ударів Ізраїлю і США по Ірану і ліквідації значної частини його керівництва Росія не надала союзнику практичної підтримки, обмежившись співчуттями і стандартними заявами.
"Стандартні відповіді Росії продовжують підкреслювати обмеженість її можливостей підтримувати Іран і асиметрію російсько-іранських відносин. Кремль, ймовірно, залишатиметься обмеженим власними військовими діями в Україні та бажанням домогтися поступок від США, не жертвуючи своїми цілями в Україні", - зазначають аналітики Інституту вивчення війни.
Військова операція США та Ізраїлю в Ірані - останні новини
Як писав Главред, Ізраїль і США 28 лютого завдали ударів по об'єктах на території Ірану. У центрі столиці Тегерана сталося кілька потужних вибухів.
В результаті операції загинув верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї. За даними агентства Fars News Agency, напад стався рано вранці в суботу, коли Хаменеї "перебував у своєму кабінеті в будинку лідера" і "виконував свої обов'язки".
Рада аятол обрала Моджтабу Хаменеї, сина Алі Хаменеї, наступним верховним лідером Ірану.
Москва відмовила Тегерану у військовій допомозі після початку масованих ударів США та Ізраїлю по об'єктах режиму в Ірані.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон планує продовжувати свою операцію проти Тегерана протягом "чотирьох-п'яти тижнів". На питання про те, кого він хотів би бачити на чолі Ірану, він відповів: "У мене є три дуже хороших кандидати".
Крім того, Трамп заявив, що США можуть розглянути відправку сухопутних військ до Ірану, якщо цього вимагатиме розвиток операції Epic Fury. За його словами, він не виключає жодного сценарію, якщо він буде "необхідний для досягнення цілей".
Інші новини:
- Не Іран винен: що відбувається з цінами на паливо в Україні і чи буде бензин по 65
- Ракет на всіх не вистачить: через Іран Україні пророкують проблему з ППО - Reuters
- У НАТО заговорили про застосування статті 5 про колективну оборону на тлі війни в Ірані
Про персону: Володимир Огризко
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009), надзвичайний і повноважний посол України (1996). З вересня 2014 року керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як Новое время та Українська правда. З 2022 року проректор із міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред