Вибухи не вщухають вже три дні: Москва під масованою атакою, що відомо

Про що йдеться у матеріалі:

• Що відомо про масовані удари по Росії - скільки дронів атакували Москву
• Які наслідки атак по Москві та яка справжня ціль
• Як удари по Москві можуть вплинути на війну

У період з 14 по 16 березня 2026 року Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників від початку року. За заявами російської влади, лише протягом однієї доби по території РФ було запущено близько 300 дронів, з яких десятки прямували безпосередньо до Москви.

Через загрозу нових ударів російська влада тимчасово обмежувала роботу аеропортів "Внуково", "Шереметьєво", "Домодєдово" і "Жуковський", а також посилювала заходи безпеки у столиці.

Главред зібрав головне, що відомо про масований удар дронами по Москві, який триває вже кілька днів.

Що відомо про масовані удари по Росії

У Міністерстві оборони Росії заявили, що 14 березня з 11:00 до 21:00 за московським часом засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 280 українських безпілотників літакового типу.

За їхніми даними, дрони фіксували над територіями Брянської, Калузької, Бєлгородської, Тверської, Смоленської та Курської областей, Краснодарського краю, а також у Московському регіоні. Зокрема, 47 безпілотників, як стверджується, прямували у напрямку Москви.

Крім того, за інформацією російського оборонного відомства, у період з 21:00 14 березня до 07:00 15 березня сили ППО нібито збили ще 170 українських безпілотників.

Вони, за твердженням російської сторони, діяли над Тверською, Брянською, Бєлгородською, Калузькою, Курською, Смоленською, Тульською, Ростовською, Волгоградською та Саратовською областями, Краснодарським краєм, республіками Адигея та Крим, акваторією Чорного моря і Московським регіоном. Серед них, як заявляється, 20 безпілотників летіли у бік Москви.

Загалом, йдеться про 450 нібито збитих українських дрони. При чому варто зазначити, що росіяни офіційно не повідомляють про те, скільки дронів збити не вдалось.

Згодом в період з 15 до середини дня 16 березня російське Міноборони заявило про нібито збиття ще сотень дронів, які, зокрема, летіли в напрямку російської столиці:

• Брянська область — 174 нібито збитих ударних БпЛА;
• Московський регіон та Москва — 116;
• Калузька область — 34;
• Смоленська область — 18;
• Ярославська область — 12;
• Бєлгородська область — 8;
• Курська область — 7;
• Тульська область — 6;
• Тверська область — 6;
• Воронезька область — 6;
• Ростовська область — 6;
• Ульяновська область — 5;
• Костромська область — 3;
• Тимчасово окупований Крим — 3;
• Волгоградська область — 2;
• Володимирська область — 2;
• Краснодарський край — 1;
• Саратовська область — 1;
• акваторія Чорного моря — 1;

Скільки дронів атакували Москву

Станом на ранок 16 лютого мер Москви Сергій Собянін заявив, що протягом попередніх двох діб сили ППО нібито знищили близько 250 безпілотників, які наближалися до Москви або були перехоплені на другому рубежі оборони на підступах до міста.

Водночас атаки дронів, за його словами, не припинилися. Уже після 9 ранку він повідомив про нібито знищення ще двох безпілотників, що прямували у бік столиці Росії, зазначивши, що на місцях падіння уламків працюють фахівці екстрених служб.

Пізніше Собянін кілька разів повідомляв про нові перехоплення: спочатку про відбиття атаки ще двох дронів, згодом — трьох безпілотників, а також про знищення одного БпЛА, який летів у напрямку Москви.

Після цього він заявив і про перехоплення ще одного безпілотника, додавши, що на місцях падіння уламків продовжують працювати екстрені служби.

В Україні підтвердили масовану атаку по Москві

Глава Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко зазначив, що столиця країни-агресорки Росії вже довгий час перебуває під атакою БпЛА.

"Москва вже тривалий час під атакою невідомих БПЛА", - написав він у дописі в Telegram.

Які наслідки атак

За інформацією Росавіації, аеропорти "Внуково", "Домодєдово" та "Шереметьєво" через запровадження тимчасових обмежень на використання повітряного простору здійснюють прийом і відправлення літаків лише за погодженням із відповідними органами, у зв’язку з чим можливі зміни у розкладі рейсів. Аеропорт "Жуковський" також працює в такому ж режимі та приймає і відправляє рейси тільки після узгодження.

Водночас варто зазначити, що у повідомленнях місцевої влади про наслідки атак безпілотників зазвичай використовують завуальовані формулювання: вибухи називають "хлопками", пожежі — "загоряннями", а влучання дронів у цілі часто описують як "падіння уламків".

Яка справжня ціль атак по Москві

Військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп у коментарі 24 каналу зазначив, що навіть дуже щільну систему протиповітряної оборони можна прорвати за допомогою дронів, адже певна їх кількість усе ж здатна досягти цілі. Водночас він звернув увагу на питання доцільності запуску відносно невеликої кількості безпілотників, коли заздалегідь зрозуміло, що лише кілька з них зможуть подолати ППО і при цьому не обов’язково завдадуть серйозної шкоди.

"Припускаю, що такий наліт мав ціль насамперед створити певну атмосферу у Москві: порушити роботу аеропортів, активувати системи ППО. Не дивно, якщо це були не бойові дрони, а просто приманки. Вони дешеві, але змушують противника нервувати й витрачати засоби ППО. Воно того вартує", – зазначив Шарп.

На його думку, хоча дрони відіграють важливу роль у війні, у таких ситуаціях більш ефективним є їх застосування разом із крилатими ракетами, оснащеними потужною бойовою частиною, адже саме ракети здатні спричинити критичні пошкодження об’єктам.

Подібної позиції дотримується і полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан. Він вважає, що безпілотники доцільно використовувати проти Москви насамперед тоді, коли їхня вартість невелика, адже таким чином вони виснажують систему протиповітряної оборони та іноді можуть досягати цілей. Крім того, це дозволяє вивчати маршрути, які згодом можуть використовуватися для запуску крилатих або балістичних ракет. На його думку, саме застосування балістичних ракет могло б створити для російської сторони значно серйозніші проблеми.

Як удари по Москві можуть вплинути на війну

Лише мешканці Москви здатні певною мірою впливати на російську владу, тоді як настрої жителів інших регіонів, зокрема Курської, Брянської чи Ростовської областей, а також Криму, для Кремля мають значно менше значення. Саме тому російське керівництво не може ігнорувати атаки українських безпілотників на Москву. Про це в коментарі Главреду зазначив колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Він пояснив, що щоразу, коли українські дрони наближалися до російської столиці, влада запроваджувала план "Ковер", який передбачає зупинку роботи аеропортів. Оскільки Москва з її авіаційними вузлами є найбільшим транспортним хабом країни, блокування їхньої роботи створює проблеми не лише для столиці, а й для великої кількості людей по всій Росії. За його словами, ситуація в аеропортах під час дії цього плану викликає значне обурення та невдоволення серед пасажирів.

"Якщо за допомогою ударів по Москві Україні вдасться трансформувати настрої в Росії з "Киев за три дня" у "А зачем эта война!", ці удари слід завдавати, паралельно продовжуючи бити по російській нафтопереробці та інших енергетичних об’єктах і портах. По яких цілях у Москві слід завдавати ударів? Я обома руками за те, щоб бити навіть по житловій забудові", - вказав він.

Які об’єкти можуть стати цілями для ударів в Москві

Тука зазначив, що умовний удар по Кремлю навряд чи матиме значний ефект. Натомість значно більше невдоволення серед росіян може викликати порушення роботи столичних аеропортів.

Водночас він наголосив, що з огляду на обмежену кількість потужних далекобійних засобів ураження Україні доцільніше спрямовувати їх на об’єкти на території Росії, які пов’язані з армією та оборонною промисловістю.

За його словами, у Московській області є багато таких підприємств, зокрема ті, що виробляють унікальні компоненти, наприклад для балістичних ракет, які не виготовляються більше ніде в Росії. У разі виведення з ладу хоча б одного такого підприємства виробничий ланцюг може бути тимчасово порушений.

Водночас він додав, що аеропорти Москви залишаються вразливим місцем, тому у випадку ударів по російській столиці, на його думку, доцільно зосереджуватися саме на цих об’єктах.

"Втім, якщо нам вдасться хоча б двічі або тричі влучити в певні об’єкти безпосередньо в Москві, це матиме величезне значення для багатьох країн, причому і партнерів України, і союзників Росії. Адже такі влучання зруйнують міф про недоторканість і недосяжність столиці РФ, а це призведе до змін у поведінці багатьох держав, наприклад, Індії, можливо, навіть Угорщини. Так, уже прилітало в Москва-Сіті та Сенатський палац Кремля, але тоді все обмежилося питанням москвичів "а де наша ППО?", і на тому все закінчилося. Щоб у росіян змінилися думки, слід завдавати системних ударів, а таких можливостей на даний момент у нас немає. Тому краще озброєння, яке у нас в дефіциті, використовувати інакше – не по Кремлю бити, а по російському генштабу або науково-дослідному підприємству, яке працює на Міноборони РФ", - резюмує він.

Вам також може бути цікаво:

• ЗСУ зупинили окупантів на Запорізькому напрямку та зміцнили позиції – військовий
• Путін планує напасти на одну з країн ЄС: Bild попередив про нову загрозу
• У центрі Києва, ймовірно, впав російський "Ланцет": в Міноборони прокоментували провокацію

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред