Китай зацікавлений у продовженні війни в Україні, щоб знекровити Росію та Захід. Оскільки Пекін мислить категоріями десятиліть, то КНР може підтримувати країну-агресора РФ роками, проте це буде війна малої інтенсивності. Про це в інтерв'ю Главреду сказав директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
"Війна малої інтенсивності - це повільне кровопускання з усіх боків в інтересах того, що Росія поступово економічно послаблюється, стає все більш залежною від Китаю, а Захід, відповідно, так само витрачає гроші та ресурси на цю війну і стає більш договороздатним в економічному плані для Китаю", - пояснив він.
За словами Кулика, Китай таким чином розширює свої сфери впливу і виграє від цього.
"Така ситуація може тривати нескінченно довго - роками. Китайське стратегування мислить не електоральними циклами. Це країни Заходу, Україна мислить напівнатуральними циклами - півтора, два, п'ять років, до наступних виборів. У Китаї проблема виборів не стоїть – вони можуть собі дозволити мислити десятиліттями", - додав директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Як повідомляв Главред, полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов вважає, що, якщо Китай постачатиме зброю країні-агресору Росії, це серйозно не вплине на хід війни в Україні, проте додасть українським військовим головного болю, адже доведеться активніше знищувати цю техніку на полі бою. За його словами, Україна зможе активно протидіяти китайській військовій техніці на фронті, якщо партнери передадуть їй далекобійне озброєння.
Нагадаємо, лідер Китаю Сі Цзіньпін на щорічному засіданні китайського парламенту зробив заяву, згідно з якою Пекін повинен готуватися до війни. У чотирьох окремих промовах він згадав про готовність до війни і сказав своїм генералам "сміливо воювати".
Інші новини:
- Китай вивчає перемоги України і поразки РФ на випадок зіткнення з Тайванем - NYT
- Китай може переформатувати владу в РФ: експерт розкрив ймовірний сценарій
- Глобальна війна Китаю та США: експерт спрогнозував ймовірний сценарій
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
