Коротко:
- Що відомо про ідею розформувати ТЦК та СП
- Як вплине на мобілізацію ліквідація ТЦК
- Чи можна реформувати ТЦК та СП під час війни
12 листопада Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради запропонувала розформувати територіальні центри комплектування та соціального захисту (ТЦК та СП).
Главред з'ясував, що стоїть за ініціативою народних депутатів реформувати ТЦК та СП та, чим можуть замінити територіальні центри комплектування.
Що відомо про ідею розформувати ТЦК та СП - чим пропонують замінити ТЦК
Народна депутатка Юлія Яцик в ефірі "Новини.Live" повідомила, що Міністерство оборони вже працює над створенням рекрутингових центрів на заміну ТЦК.
"Що стосується роботи ТЦК, то ми запропонували у своєму звіті розформувати ТЦК як орган і створити рекрутингові центри, в тому числі цивільних осіб", - вказує вона.
Вона також наголосила, що військовослужбовці, які працюють у центрах комплектування, можуть бути ефективно залучені в зоні бойових дій.
"З чисельності сьогоднішньої кількості військовослужбовців ТЦК можна створити понад 10 повноцінних бригад", – сказала вона.
Точну кількість військовозобов’язаних, які нині є співробітниками ТЦК та СП, вона не назвала, зазначивши, що це службова інформація. Однак зауважила, що їх набагато менше, ніж 100 тисяч.
Як вплине на мобілізацію ліквідація ТЦК
Водночас народний депутат Роман Костенко виступив проти розформування ТЦК, заявивши, що мобілізація, яка є ключовою для поповнення лав Збройних сил України, без їхньої роботи стане неможливою.
"Ми примусово мобілізуємо людей на захист країни. Ми говоримо про рекрутинг, про добровольців, але основою поповнення нашого війська для захисту нашої держави є мобілізація і без ТЦК ніхто не зробить. Хто це зробить? Народні депутати? Ні. Хто це зможе зробити? Ніхто. По-іншому це можна назвати, але все одно це буде завдання цього органу", - сказав Костенко.
Подібну думку висловив народний депутат Олександр Федієнко, який в коментарі "Радіо Свобода" зазначив, що розформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) може негативно позначитися на ефективності мобілізації, тому він вважає це непотрібним кроком.
Він також назвав ідею ліквідації ТЦК "популістською".
"Ми зараз не можемо ні скоротити, ні реформувати [ТЦК - ред.]. На це є об’єктивні причини. По-перше, вони вже були реформовані. У ТЦК залишилися військовослужбовці, які мають або поранення або обмеження фізичні. До того ж коли їх постійно реформують, вони фізично не встигають набратися спроможності. Це одразу впливає на ефективність мобілізації", – наголосив член парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки.
За його словами, в Україні потрібно більше розвивати рекрутинг, запровадивши модель, у якій військовозобов'язаний чітко знає, до якого підрозділу чи частини потрапить.
В такому випадку, вважає Федієнко, ефективність набору до армії перейде до рекрутингу, а ТЦК будуть зосереджені на реалізації загальної державної політики щодо військовозобов'язаних.
Як відреагували в ТЦК на ініціативу розформування ТЦК та СП
Речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін відреагував на пропозицію депутатів, зазначивши, що працівники ТЦК та СП не можуть бути включені до бойових бригад.
Він підкреслив, що працівники є цивільними особами, і з них можна сформувати лише, умовно кажучи, будівельні бригади. У ТЦК є як працівники, так і військовослужбовці, але з працівників неможливо створити бойові підрозділи.
"Щодо військовослужбовців розпорядження на розформування не надходило", - зазначив він під час брифінгу, передає видання "Зміст".
Що кажуть в Міноборони на ідею розформування ТЦК
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін висловив свою думку щодо пропозиції депутатки Юлії Яцик розформувати ТЦК та СП і створити на їхній основі понад 10 бойових бригад для фронту. Про це він повідомив в ефірі "Суспільне Новини".
Лазуткін зазначив, що наразі ще рано робити остаточні висновки. ТЦК та СП продовжують свою роботу, і до цього питання потрібно підходити з великою обережністю. Він також уточнив, що кількість працівників у центрах не є такою великою, як було повідомлено в пресі, де згадували значні цифри.
Скільки людей працюють в ТЦК та СП
Дмитро Лазуткін роз'яснив, що в штаті ТЦК є 48 тисяч посад, але фактично працює лише 36 тисяч осіб, з яких майже 7 тисяч — цивільні. Серед військових 18,5 тисяч є обмежено придатними, а 3 тисячі — жінки.
Лазуткін зауважив, що статус обмежено придатних часто набутий внаслідок участі у бойових діях, коли ці люди захищали Батьківщину зі зброєю в руках, і на це слід звертати увагу при оцінці ситуації.
Також він прокоментував слова Романа Істоміна, який заявив, що з працівників ТЦК не можна створити жодної бойової бригади.
"Якщо підходити суто кількісно, то можливо. Але ці люди виконують інші задачі. Можна по різному ставитися до корупційних скандалів та неприємних моментів, але якщо будуть якісь реорганізаційні заходи, то ми прокомунікуємо. Наразі вони продовжують знаходитись у підпорядкуванні Командування Сухопутних військ ЗС України", — зазначив Дмитро Лазуткін.
Лазуткін підкреслив, що з 18,5 тисяч військовослужбовців ТЦК, більшість є обмежено придатними, але вже мають досвід участі у війні.
Як військові реагують на можливе розформування ТЦК та СП
Заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін висловив думку, що ідея розформування ТЦК і створення нової цивільної структури є "пустим популізмом", що не вартий обговорення.
"Замість того, щоб розв'язати проблему, хочуть створити нову. У вигляді нової структури, з невідомо яким статусом та принципами роботи. Яким чином, на яких підставах вона буде мобілізовувати людей, неясно", – зазначив військовий.
Він вважає, що проблема полягає не в самій структурі ТЦК, а в її корупційних рисах. Жорін закликав владу боротися з корупцією, а не створювати нові установи, які, на його думку, будуть так само корумпованими і неефективними.
Він також підкреслив, що рекрутинг і мобілізація повинні бути частинами єдиної системи, що дозволить досягти ефективності мобілізаційного процесу.
За його словами, рекрутингові центри не здатні розв'язати проблему мобілізації, адже хоча рекрутинг може полегшити її процес, він не може повністю замінити мобілізацію.
"Не вийде виїхати тільки на позитивній мотивації, адже ще жодна велика війна не була лише на добровольцях. Два процеси – рекрутинг та мобілізація – мають бути інтегровані в єдину систему, і лише тоді можна говорити про ефективність", – йдеться у повідомленні.
Чи можна реформувати ТЦК та СП під час війни
Народна депутатка Ірина Фріз ("Європейська солідарність"), член профільного комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, у коментарі "Радіо Свобода" зазначила, що здійснити повномасштабну реформу в умовах війни практично неможливо. За її словами, воєнний час обмежує можливості для великих структурних змін, оскільки будь-які масштабні перебудови можуть тимчасово порушити процес мобілізації.
"Проте можливо і необхідно посилити контроль 24/7 антикорупційних та правоохоронних органів над діяльністю ТЦК. Це дозволить зменшити корупційні ризики та забезпечити кращу прозорість їхньої роботи, що особливо важливо в умовах війни. Відповідальний підхід до реформування, з акцентом на зменшення корупційних схем і підвищення прозорості, є життєво важливим для підвищення довіри суспільства до процесів мобілізації та обліку", – вважає Фріз.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Уряд оновлює критерії бронювання: коли почне діяти новий порядок
- Голодні діти та психотропи: скандал у спецзакладі на Тернопільщині отримав продовження
- Путін може розвалити НАТО за 24 години, Трамп буде берегти РФ: Жданов спантеличив заявою
Мобілізація в Україні
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 25 до 60 років.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред