У Києві та Київській області відключення електроенергії часто триваліші, ніж в інших регіонах через те, що українська столиця є найбільшим енергоспоживачем у нашій державі.
Київ завжди був енергодефіцитним, і ця ситуація покращилася лише у 2016 році після зведення додаткової повітряної лінії електропередачі. Але через удари країни-агресорки Росії по енергооб’єктах виник дуже великий дефіцит електроенергії, особливо у Києві. Про це сказав президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар під час чату на Главреді.
"Це пов’язано з особливостями енерговузла столиці та столичного регіону. Київ і регіон – найбільший енергоспоживач в Україні. Традиційно, навіть за кращих часів, Київ був енергодефіцитним. Питання було вирішено тільки у 2016 році, коли завдяки кредиту ЄБРР було завершено довгобуд по зведенню повітряної лінії 750 кВ від західноукраїнських АЕС до столичного регіону. Це вирішило проблему енергодефіциту", – зазначив Гончар.
Він пояснив, що завдані упрдовж останнього часу об’єктам генерації і об’єктам Укренерго ушкодження призвели до виникнення найбільшого дефіциту в енергопостачанні до столичного регіону, а особливо Києва.
"Відтак, Київ зазнає найбільш масованих відключень, по-перше, через те, що в місті найбільше споживачів, зокрема, критичної інфраструктури, по-друге, через завдані ушкодження, а час, необхідний для покращення становища (навіть не для відновлення), обчислюється тижнями або й місяцями. Звідси й така важка ситуація у Києві. У певних районах столиці вона може бути гіршою, ніж у Харкові", – сказав Гончар.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Виключення світла – останні новини
Раніше в "Енергоатомі" попередили про збільшення дефіциту в системі. В "Енергоатомі" зазначили, що дефіцит в енергосистемі може зрости через збільшення споживання електроенергії в найближчі місяці та ремонт енергоблоку АЕС.
Також раніше повідомлялося, що РФ атакувала більшу частину електростанцій. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар пояснив, на чому тримається енергетика України.
Нагадаємо, раніше Гончар також описав непросте завдання для України. Він зазначив, що відключення світла будуть не менше 5 років. Україні знадобиться багато років, щоб відремонтувати пошкоджені й побудувати нові енергетичні потужності та почати повністю забезпечувати себе електроенергією.
Читайте також:
- "Це призупинить дії на фронті": генерал Романенко сказав, що може зупинити наступ РФ
- Німеччина віддає Україні 25% своїх систем Patriot: у Міноборони ФРН зробили заяву
- Китай "пропихує" свій мирний план поза Самітом миру: що передбачається
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
