Головне завдання Збройних сил України – не втримати територію, а виграти війну. Саме тому Бахмут не є ключовою точкою війни. Таку думку в інтерв'ю Главреду висловив ексрадник міністра внутрішніх справ та голови Офісу президента, військовослужбовець ЗСУ Віктор Андрусів.
"Я великий противник того, щоб робити з Бахмута ключову точку війни. Це абсолютно не так. Звісно, не можна віддавати жодного квадратного метра нашої території, але наше ключове завдання – не втримати територію, а виграти війну. А це можна зробити лише тоді, коли ворог не зможе продовжувати бойові дії через те, що його війська розібʼють або дуже сильно виснажать", - розповів Андрусів.
Військовослужбовець ЗСУ підкреслив, що Бахмут зараз виконує саме цю функцію – вимотує російські війська.
"Звісно, що і наші теж, і великою ціною. Але ми виграємо час, протягом якого до нас їде обіцяна військова допомога (нагадаю, одних тільки танків близько 300). Плюс ми виграємо час для підготовки додаткових резервів, створення штурмових бригад. Війна – це про стратегію, а не про якесь конкретне місто", - сказав він.
Водночас Андрусів зауважив, що станом на сьогодні передумов для виходу з Бахмута немає.
"Але якщо нам доведеться це зробити, то нічого поганого я в цьому не бачу. Взагалі ситуація там дуже схожа на ту, що була у Сєвєродонецьку у червні минулого року. Ми теж довго утримували місто, росіяни витратили дуже багато сил, снарядів і військ, і харківська операція стала можливою завдяки тому, що війська РФ були дуже виснажені. І саме через втрати у битві за Сєвєродонецьк, вони були змушені вдатися до мобілізації, попри те, що Путін клявся росіянам, що не проводитиме її", - розповів боєць ЗСУ.
Хто такий Віктор Андрусів
Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015-2016), радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Нині – боєць ЗСУ, пише Вікіпедія.
За його словами, зараз ситуація повторюється – росіяни зазнають колосальних втрат під Бахмутом, Вугледаром, Кремінною. І в результаті окупантам навіть після захоплення цих міст буде потрібно багато часу на перегрупування і відновлення. Тому є висока ймовірність, що ЗСУ нанесуть контрударів у дуже конкретних місцях.
Ситуація на Донбасі
Нещодавно заступник Міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що російські окупаційні війська посилюють тиск на Бахмутському та Вугледарському напрямках. Зараз там тривають дуже важкі бої. Вона підкреслила, що противник кидає в бій значну кількість особового складу, озброєння і військової техніки, намагаючись прорвати нашу оборону, несе значні втрати, але не відмовляється від своїх планів.
За словами речника Сил оборони на східному напрямку, полковника Сергія Череватого, за два місяці боїв біля Бахмута Донецької області російська армія втратила стільки ж солдатів, скільки в двох чеченських війнах. За його словами, військово-політичне керівництво РФ прагне будь-якою ціною оголосити про досягнення "спецоперації" і захопити територію Луганської та Донецької областей. Щоб просуватися далі на Слов'янськ, Краматорськ і Покровськ, загарбникам важливо прорвати українську оборону в районі Бахмута і Вугледара.
Як зазначив військовий експерт, екскомандувач десантно-штурмових військ України Іван Якубець, українські військові можуть з часом відступити з Бахмута в Донецькій області. Ситуація там вкрай складна. Він не виключає виведення військ з Бахмута, адже на першому місці знаходяться життя українських військових. Однак саме на цьому напрямку відбувається найсерйозніше виснаження окупантів, адже вони туди кидають основні свої сили. Це не дає їм можливість наступати на інших напрямках.
Більше новин про ситуацію на фронті:
- "РФ вже йде у наступ на Донеччині": військовий експерт розповів, яка тактика у загарбників
- "Винищувач Leopard": Жданов розповів про нову російську "супер-зброю", яка з'явилася на фронті
- "Будуть тікати на кришках від унітазів": Карась розповів, чому РФ боїться наступ ЗСУ на Мелітополь
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред