Майже за рік повномасштабної війни Росія не досягла жодного вагомого результату. Саме тому Кремль продовжує стягувати війська на окуповані території, і за будь-яку ціну, навіть незважаючи на катастрофічні втрати, намагається відгризти бодай клаптик української землі, аби виправдати безглузду війну в очах росіян.
Наразі Росія, ймовірно, починає новий наступ на Донбасі. Саме у його рамках російська армія почала штурм Вугледара та Авдіївки, а також не полишає спроб захопити Бахмут.
В інтервʼю Главреду ексрадник міністра внутрішніх справ та голови Офісу президента, військовослужбовець ЗСУ Віктор Андрусів розповів про те, чи буде РФ йти в наступ на Київ та Запоріжжя, як довго Росія влаштовуватиме "мʼясний вал", коли почнеться контрнаступ ЗСУ та чому Пригожин може стати головним критиком Путіна.
Financial Times повідомила, що Росія планує новий наступ протягом найближчих 10 днів. Судячи з того, що Росія стягує війська саме на Донбасі, як, на ваш погляд, може виглядати цей наступ?
Насправді, цей наступ триває уже більше тижня. Нічого екстранового не буде – росіяни тиждень тому почали додатковий наступ на Вугледар і Авдіївку, а також рух на Купʼянському напрямку. Наразі ми з цим наступом справляємося, і нічого іншого не буде. Там тривають бої, росіяни без кінця штурмують, і ті війська, які стягує РФ, якраз ті війська, які мають підтримувати темп. Можливо, буде більший масштаб, і на тому все. Але я не думаю, що буде ще щось інше, окрім того, що вже відбувається.
Зараз для РФ є кілька ключових напрямків. Перший – Купʼянськ, який їм треба повернути через те, що це важлива логістична артерія. Другий – взяти Бахмут до 24 лютого, щоб зробити з нього супервидатну перемогу. Хоча, в принципі, Шойгу відзвітував про захоплення кількох нещасних сіл як про мало не завоювання половини України. Третій – повернутися до Лимана, а також захопити Вугледар та Авдіївку. В інші можливі напрямки, такі як запорізький чи київський, я не вірю, бо там немає ані достатньо сил для цього, ані жодної військової логіки у тому, для чого б їм потрібно було це робити.
Якщо Росія продовжить йти тими ж темпами, як зараз, наскільки вона може просунутися на Донбасі у перспективі найближчих місяців?
Важко сказати. На жаль, я думаю, що певне просування буде. Воно буде дуже малим, можливо, їм вдасться захопити кілька більших міст, а не селищ, але для прориву, стратегічної чи навіть оперативної перемоги я не бачу жодних перспектив. Фактично уже найближчим часом вийдуть наші додаткові резерви, які дозволять утримувати ситуацію. Постачання західної зброї найближчим часом теж посилиться, тому я переконаний, що росіяни нічого не досягнуть. Вони дуже сильно виснажують свої війська у безкінечних штурмах, і може так статися, що на момент українського контрнаступу у них будуть розбиті війська.
Зеленський, до речі, говорив, що з Бахмута Україна не планує виходити, і за нього будуть битися до останнього. Зараз почала зʼявлятися різна інформація, що Україна нібито може готуватися до виходу з міста. Як ви оцінюєте таку перспективу – чи дійсно таке можливо, зважаючи на те, які бої там тривають?
Я великий противник того, щоб робити з Бахмута ключову точку війни. Це абсолютно не так. Звісно, не можна віддавати жодного квадратного метра нашої території, але наше ключове завдання – не втримати територію, а виграти війну. А це можна зробити лише тоді, коли ворог не зможе продовжувати бойові дії через те, що його війська розібʼють або дуже сильно виснажать. Бахмут зараз виконує саме цю функцію – вимотує російські війська. Звісно, що і наші теж, і великою ціною. Але ми виграємо час, протягом якого до нас їде обіцяна військова допомога (нагадаю, одних тільки танків близько 300). Плюс ми виграємо час для підготовки додаткових резервів, створення штурмових бригад. Війна – це про стратегію, а не про якесь конкретне місто.
Тому станом на сьогодні передумов для виходу з Бахмута немає, але якщо нам доведеться це зробити, то нічого поганого я в цьому не бачу. Взагалі ситуація там дуже схожа на ту, що була у Сєвєродонецьку у червні минулого року. Ми теж довго утримували місто, росіяни витратили дуже багато сил, снарядів і військ, і харківська операція стала можливою завдяки тому, що війська РФ були дуже виснажені. І саме через втрати у битві за Сєвєродонецьк, вони були змушені вдатися до мобілізації, попри те, що Путін клявся росіянам, що не проводитиме її. Зараз ситуація повторюється – вони зазнають колосальних втрат під Бахмутом, Вугледаром, Кремінною. І в результаті росіянам навіть після захоплення цих міст буде потрібно багато часу на перегрупування і відновлення. А ми якраз, можливо, завдамо контрударів у дуже конкретних місцях.
Зважаючи на те, як останнім часом діє Росія, чи змінилася її тактика? Чи вона так само продовжує насипати живою силою?
Насипати живою силою – це вже зміна тактики, бо раніше вони насипали снарядами. У них було поняття "вогневого валу", зараз вони зробили "мʼясний вал". Я часто працюю з різними документами, у мене є, наприклад, допити полонених. І скажу чесно, масштаб втрат, який озвучують їхні полонені, просто вражає.
Принцип простий – безкінечний людський вал. Тобто в наступ йде одна група, її знищують, на її місце приходить нова, а техніка фактично використовується для підвезення солдатів. Тобто росіяни зараз майже не воюють технікою, причому солдати, яких РФ кидає у бій, абсолютно непідготовлені, і серед них є мобілізовані місяць тому. Вони не мають жодної тактики, жодних навичок ведення бою. Та сама ситуація і на рівні низових командирів, але не можна сказати, що ця тактика не приносить росіянам успіху. Бо те просування, яке має РФ, якраз і є результатом цього успіху, тому що знищувати техніку набагато легше, аніж живу силу. І якщо в ЗСУ було все добре з протитанковими засобами, то з ураженням живої сили в нас значно гірше. Нам потрібні снаряди іншого типу, щоб вражати цю силу.
Цей нескінченний вал так само нас виснажує, тому що цей штурм з боку РФ є безперервним. Росіяни кожну годину шлють нових людей у бій. Але я переконаний, що ця історія завершиться. Так само, як зі снарядами, які скоротилися вже у чотири рази. Наскільки мені відомо, у Пригожина вже виникають проблеми з мобілізацією "зеків".
Підкажіть, будь ласка, які варіанти того, коли це може статися? Як довго ще у Росії зберігатиметься можливість набирати людей, якщо, як ви кажете, в неї вже почалися проблеми?
Росіяни не можуть воювати своїми регулярними частинами так, як вони воюють "зеками". На "зеків" їм наплювати, але регулярні та десантно-штурмові війська, не можуть організовувати "мʼясний вал". Тому що потенційно регулярна армія – це солдати, на яких витрачено дуже багато часу і ресурсів для підготовки, аби використовувати їх як "мʼясо". Тому ця тактика протягом найближчого місяця, максимум двох просто припиниться з фізичних причин. Далі росіяни будуть воювати більш організовано, берегтимуть людей. Бо інакше РФ підірве управління своїми військами.
Як поточний наступ Росії може вплинути на подальшу ситуацію – якими можуть бути песимістичні та оптимістичні сценарії у найближчі місяці?
Ситуація оптимістично дуже проста – нам потрібно втримати рубіж, який ми тримаємо, місяць-два. Якщо ми його втримаємо, то за тих втрат, яких вони зазнають, їхні успіхи зроблять війну для РФ безвихідною. Тобто вони зрозуміють, що зайшли у глухий кут, а ми, відповідно, зможемо використати час, який виграємо, для того, щоб завдати РФ серйозних ударів.
Песимістичний сценарій – нам доведеться відступити на кілька десятків кілометрів. Фактично, нам, можливо, доведеться вийти з Бахмута та Вугледара. Але прориву оборони чи фронту не станеться, ми просто відійдемо на нові рубежі. Є так звана третя лінія оборони, яка підготовлена і зараз облаштовуються ще більш нові рубежі. Ви бачите, що наша оборона дуже міцна. За рік війни росіяни не змогли вибити нас з Марʼїнки, яка знаходиться майже у самому Донецьку. Вони, кидаючи шалені сили, не змогли нас звідти вибити. Більше півроку росіяни штурмують Бахмут – є ризики, що РФ досягне там успіху, але наступна лінія оборони настільки ж потужна і масштабна, і ціна цієї лінії дасть РФ розуміння того, що вони у глухому куті і далі воювати так само, як зараз, сенсу немає.
Взагалі я схильний думати, що росіяни готуються до оборони. Вони хочуть покращити своє становище у Донецькій області. А те, що відбувається у Запорізькій вказує саме на те, що вони готуються до оборони. І навіть ці наступи росіяни здійснюють саме з метою покращення своїх передумов для оборони.
Якщо говорити про український контрнаступ, то як скоро ми, зважаючи на ту ситуацію, яка складається на Донбасі, зможемо проводити наступ на півдні? Чи можливо це цього року?
Це не питання напряму наступу. Бо наступ відбувається там, де він вдається. Тому я не можу сказати, що ЗСУ штурмуватимуть Мелітополь, Кремінну чи ще десь, тому що будь-яка точка, де ми зможемо прорвати фронт, фактично стає точкою для потенційного розгортання наступу. Так само ніхто не знав, що ми матимемо такий успіх під Ізюмом, тому що там було сконцентровано найбільшу кількість військ. Зокрема, там перебувало угруповання, яке мало захопити Словʼянськ. Але, тим не менше, один точковий удар змусив їх відступити звідти. Україна воює продумано, і ми не будемо в лоб бити там, де вони нас чекають. А вони, повірте, найбільше чекають нас у напрямку Маріуполя та Мелітополя. Тому наступ виглядатиме не так, як усі собі уявляють.
Для того, щоб контрнаступ був успішним, ми, у першу чергу, маємо винести їхні тили. І якраз великим досягненням є ракети на 150 кілометрів, тому що так само, як і з Херсоном, майже два місяці перед тим ми постійно виносили російські склади та командні пункти. В результаті росіяни звідти відійшли, бо не змогли б протистояти нашому наступу, підвозити снаряди і мати належне управління військами. Аналогічне, ймовірно, відбуватиметься і в квітні – я думаю, що з кінця лютого ми вже почнемо завдавати точних ударів на більші дистанції по їхніх тилах. А після того, як ці удари будуть успішними, почнемо пробувати проривати їхню оборону.
Тобто ви вважаєте, що з квітня ми зможемо частково отримати певні засоби для цього? Оскільки ракети з дальністю 150 кілометрів, як кажуть, ми зможемо отримати не раніше осені.
Ні, це дурниці та російське ІПСО. Ми ці ракети, я думаю, отримаємо на початку березня.
Якщо Росії у черговий раз не вдасться її задум, чи здатне це запустити якісь процеси всередині РФ?
Я очікую, що до кінця весни ситуація у РФ почне змінюватися. Опитування, які ми проводимо, показують, що у РФ є негативні тенденції серед молоді. Тому що саме молодь – це та група, яка найбільше страждає від війни, бо серед молоді найбільше загиблих та мобілізованих, через що рівень непідтримки "СВО" вже наближається до 50 відсотків. Тому певні процеси у РФ починатимуться, але не раніше завершення весни. І ці процеси будуть напряму повʼязані з нашими успішними контратаками, бо тоді це провокуватиме серйозні політичні процеси.
Наскільки серйозні – до зміщення Путіна?
Тут мені важко сказати, тому що потрібен певний час для того, щоб їхня опозиція почала окреслюватися, адже зараз її фізично не існує. Тут більше питання в оточенні Путіна – я схильний думати, що опозиція до Путіна виникне у його оточенні. Наприклад, я прогнозую, що ключовим опозиціонером Путіну, а точніше компанії Шойгу, буде Пригожин. Пригожина найближчим часом повністю усунуть від бойових дій, після чого він зосередиться на критиці. Тобто у них почнеться бродіння, у першу чергу, не у суспільстві, а в елітах, через що еліти почнуть розколюватись.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
