У місті Шепетівка на Хмельниччині 30-річна місцева мешканка втратила понад 100 тисяч гривень, коли намагалася продати взуття через дошку оголошень в інтернеті.
Жінка потрапила на гачок шахраїв, розповідають у місцевому управлінні поліції.
Коли вона розмістила на онлайн-дошці оголошень повідомлення про продаж взуття, їй через деякий час зателефонував псевдопокупець, який нібито дуже хотів придбати цей товар.
Шахрай не довго спілкувався зі своєю жертвою, і майже одразу надіслав їй невідоме посилання. За цим посиланням продавець і покупець мали оформити угоду про купівлю, що нібито передбачено правилами цієї онлайн-платформи. Потерпіла перейшла за посиланням і виконала вказівки афериста, після чого у неї з картки списалося 102 тисячі гривень.
"Сумно, що потерпіла знала про такий вид шахрайства, проте таки здійснила усі запропоновані їй маніпуляції. За даним фактом дізнавачі Шепетівського райуправління поліції відкрили кримінальне провадження і наразі встановлюють усі обставини подій", – зазначають у поліції.
Правоохоронці закликали громадян під час купівлі і продажу товарів через інтернет ні в якому разі не переходити за незрозумілими посиланнями і не вносити туди свої особисті дані.
Як не стати жертвою інтернет-шахраїв
У Кіберполіції України зазначають, що шахрайські дії в інтернеті становлять 80% від усіх звернень громадян. Для того, щоб убезпечити себе від втрати грошей в інтернеті через шахраїв, кіберполіцейські радять дотримуватися наступних правил:
- Використовувати лише перевірені ресурси, а також уважно вчитуватися у назву сайту і символи у посиланні – один непомітний символ в адресі сайту може означати, що цей ресурс фішинговий, і призначений для того, щоб виманити у вас особисті дані для аферистів;
- Не передавайте нікому дані своєї банківської картки, особливо CVV-код і пін-код. Якщо аферисти представляються працівниками банку, щоб виманити у вас цю інформацію – запам’ятайте, що працівники банку про такі дані не запитують;
- Сайти, які приймають онлайн-платежі, повинні бути захищеними – для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок "замочок".
Один клік – і прощавайте гроші
Як пояснили у центрі підтримки клієнтів одного з відомих українських сайтів онлайн-продажів, фішинг зараз досить поширений в інтернет-просторі. Фішинг – це сучасний вид шахрайства, коли аферисти намагаються виманити у жертви особисті дані: логін, пароль, платежі, дані банківських карток, одноразові паролі або іншу інформації з обмеженим доступом.
"Його ідея в тому, щоб під виглядом сайту, якому ви довіряєте, виманити у вас особисті дані, найчастіше – платіжні дані карти", – зазначають на ресурсі.
Зазначається, що часто шахраї намагаються перевести спілкування з покупцем/продавцем товару з офіційної онлайн-платформи на сторонній ресурс – наприклад, у вайбер чи телеграм. Потім вони надсилають повідомлення нібито на ресурс, де можна оплатити товар (або просто оформити угоду про покупку, якщо товар продаєте ви). Цей ресурс може виявитися фішинговим, і якщо ви введете на ньому дані своєї картки – шахраї отримають до неї доступ і зможуть зняти ваші гроші.
Нагадаємо, раніше у Києві шахрайка прикидалася чоловіком і виманила гроші під час віртуального роману зі своєю знайомою. Постраждала погодилася дати гроші на лікування свого "віртуального коханого", натомість втратила усе, що мала.
Також раніше була викрита нова небезпечна схема шахраїв – аферисти крадуть номери телефонів і беруть швидкі кредити. У таку пастку потрапила львів’янка – зловмисники викрали номер телефону і набрали на її ім'я онлайн-кредитів на суму понад 30 тисяч гривень. Жінка випадково дізналася про це через додаток Дія.
Вас також може зацікавити:
- ПриватБанк попередив українців про нову схему шахраїв
- У Monobank попередили про нову схему шахраїв: як не попастися аферистам
- Збирали на операцію: у Житомирі шахраї через доставку Justin вкрали 114 тисяч у ветерана АТО
- "Кредит схвалили за секунду": шахраї обчистили рахунок клієнта ПриватБанку, в банку розводять руками
- Винахідливість без кордонів: розкрита нова небезпечна схема шахраїв
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
