Частина українців на час дії воєнного стану залишаться без відпусток. Законодавством передбачено, що роботодавці можуть відмовити у відпочинку представникам десяти сфер праці.
На такий крок роботодавці можуть піти, опираючись на законодавство, якщо будуть бачити, що підприємству в нинішніх умовах потрібно безперервно функціонувати. Тоді працівнику можуть відмовити у будь-яких видах відпустки. Хто саме може залишитися без відпусток, пояснив в.о. голови Державної служби з питань праці Ігор Денера в ефірі "Сніданку з 1+1".
Він зазначив, що у законодавстві передбачено такі обмеження для працівників наступних сфер:
- паливно-енергетичного сектору;
- нафтової промисловості;
- газової промисловості;
- ядерної енергетики;
- охорони здоров'я;
- системи життєзабезпечення;
- транспорту та пошти;
- оборонної промисловості;
- металургійної промисловості;
- цивільного захисту.
Рівень щорічної відпустки зробили однаковим для всіх
У той же час в законодавстві передбачено, що на період дії воєнного стану рівень кількості днів, на які людина може піти відпочивати, буде однаковим для усіх, пояснює в.о. керівника Держпраці.
"У мирний час у нас мінімальна тривалість щорічної відпустки визначалася як 24 календарних дні. Але з огляду на специфіку роботи і педагоги, й інші категорії працівників мали дещо збільшені відпустки: педагоги – 56 календарних днів, неповнолітні – 51, задіяні в підземних роботах – 28 і так далі. На період воєнного часу економіка має працювати і не час для такого повноцінного відпочинку. Тому законодавці прийняли рішення, що мінімальний термін щорічної відпустки має бути один для всіх", – пояснив Ігор Денера.
Проте, за його словами, це не стосується додаткових відпусток, які передбачені, зокрема, за роботу в шкідливих умовах, для тих, хто має двох і більше дітей тощо.
Також Денера пояснив, що невикористані дні нікуди не зникнуть. Якщо у працівника було право піти у відпустку за рік на 36 днів, а тепер зменшили цю кількість до 24 днів, то ця решта не згорає, а накопичується. Тобто ці дні можна буде використати потім або взяти за них компенсацію у грошовому еквіваленті.
Раніше Главред пояснював, що робити, якщо роботодавець не виплатив зарплату під час воєнного стану. З початком війни на багатьох підприємствах спостерігається невиплата зарплат. Це відбувається з об'єктивних причин, однак є й такі випадки, коли роботодавці просто користуються законодавчим послабленням.
Нагадаємо, в Україні піднімуть заробітну плату працівникам медичної сфери. Як повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров'я України, базова зарплата буде на рівні не менше 20 000 гривень для лікарів і 13 500 гривень для медсестер.
Читайте також:
- РФ готовится к более масштабному наступлению, "оперативную паузу" использует как прикрытие – ISW
- Оккупанты пошли в наступление и нарвались на ВСУ: была уничтожена целая танковая рота армии РФ
- "Вторая армия мира не смогла справиться с Украиной": Гиркин признал провал России
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
