Рано чи пізно вихідний 9 травня в Україні буде або скасований, або перенесений на 8 травня. Коли саме це станеться, не візьмуся прогнозувати. Та навряд чи це станеться за нинішнього складу Верховної Ради, зважаючи на його байдужість до гуманітарної політики.
Подібні зміни у суспільстві відбуваються дуже динамічно і не прогнозовано. Зокрема, ті зміни у ставленні українців до Другої світової війни, які сталися за останні п’ять років, масштабніші за всі інші, які відбувалися протягом попередніх 25 років. Таке навряд чи хтось міг передбачити.
Як на мене, чекати залишилося недовго – українське суспільство впевнено дозріває до відмови від святкувань і вихідного 9 травня.
Втім, ще зарано говорити про те, що українці позбулися "побєдобєсія". Цей процес – у Рresent Сontinuous, тобто у теперішньому тривалому часі: ми ще й досі позбуваємося цього. Темпи були б більш високими, якби до цього активно долучалася держава, і якби не було такого масового впливу Російської Федерації, яка й досі намагається тримати Україну у своїх обіймах. Особливо – у темі ставлення українців до 9 травня.
Для Росії важливо, щоб Україна була синхронізована з нею у ставленні до цієї дати. Адже міф про Велику вітчизняну війну та "вєлікую побєду" є націєтворчим: самі він освячує існування режиму Владіміра Путіна та будь-які дії РФ, в тому числі її агресію проти України.
Цей міф мав бути спільним у Києва та Москви, і він би доводив, що немає якогось окремого українського народу. Саме через це так багато зусиль і ресурсів протягом багатьох років Росія вкладала в те, щоб на всьому пострадянському просторі зберігалися совєцкіє міфи про Велику вітчизняну війну.
Малоймовірно, що Україна колись знову повернеться до масштабних святкувань Дня перемоги, як це було раніше. Відкат не відбудеться, але ми живемо по сусідству з дуже агресивною країною, що має величезні ресурси і вплив на Україну, в тому числі військовий, а відтак вірити в те, що пройдено точку неповернення, поки що не доводиться.
Окремі громадяни України, звісно, можуть спробувати ініціювати відкат у ставленні до 9 травня, але такого роду погляди на минуле та спроби совєцьким чином ушановувати учасників Другої світової війни дедалі більше маргіналізуються.
Люди, що дотримуються таких поглядів – це люди старшого віку. Натомість молодь дотримується здебільшого європейських поглядів та концептів. Тому внутрішніх підстав для такого відкату у ставленні до 9 травня немає.
Певні політичні сили (типу ОПЗЖ) намагаються актуалізувати "совєцькі" традиції в Україні. Але такі партії досі зберігаються в нас лише завдяки величезній підтримці з боку Росії. Тільки-но ця підтримка зникне, сильних та активних проросійських сил в Україні ставатиме менше, а із часом вони просто зникнуть. Остання соціологія свідчить, що підтримка ОПЗЖ суттєво просіла, і сталося це через те, що в неї відібрали "рупори брехні". Тому не варто розслаблятися – подальша активна робота української держави, спрямована на боротьбу з російською пропагандою, серйозно обмежуватиме впливи проросійських сил.
Володимир В’ятрович, колишній голова Українського інституту національної пам’яті, народний депутат України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
