Україна вже програла боротьбу за транзит газу до ЄС

Першу втрату від Турецького потоку-2 Україна відчула ще тоді, коли цей газопровід забрав транзит газу, який колись ішов на Туреччину і Болгарію через Україну. Зараз, зважаючи на заяву Сергія Макогона про втрату транзиту газу до Румунії, до цих втрат може додатися і транзит до країн Південно-Східної Європи.

Чомусь в Україні постійно чутні лише протести проти Північного потоку-2, який ще навіть не добудували. Але те, що сталося з транзитом газу - це виключно вина Нафтогазу, бо вони пішли політичним шляхом і виконують певні політичні завдання щодо Північного потоку-2 замість того, щоб хоча б спробувати вплинути на будівництво Турецького потоку-2, газ до якого закачали не так давно. Бо контракт з Газпромом не є константою - його можна змінити чи підписати додаткові угоди, де домовитися про збільшення транзиту. Але цього ніхто не робить.

Насправді транзит, що йшов через Україну до Румунії - це мізер, бо Румунія у зимовий період брала лише близько одного мільярду кубометрів. Усі ридання Макогона пов’язані не стільки з Румунією, скільки з Угорщиною та країнами Балкан, які скоро можуть почати брати газ через реверсні газопроводи-інтерконектори, які з’єднують Центрально-Східну Європу з Турецьким потоком. Росіяни не приховували того, що вони його для цього і будували - задля постачання через чотири нитки газопроводу 30 мільярдів кубометрів, з яких близько половини братиме собі Туреччина, а інші 15 мільярдів якраз і йтимуть на Болгарію, Угорщину, Румунію, Грецію тощо і яких їм буде достатньо з головою.

читайте такожЧому постачання газу з РФ не допоможе його здешевитиЗгідно з контракту з Газпромом, з 2021 року через українську ГТС має проходити близько мінімальний об’єм газу - 40 мільярдів кубометрів за принципом "качай або плати": навіть якщо РФ прокачає менше газу, то вона все одно має заплатити за цей мінімальний об’єм. В подальшому Україна транзитуватиме через свою ГТС приблизно до 45 мільярдів кубометрів, але якщо від транзиту відмовиться Угорщина, то цей обсяг як раз і скоротиться на ті 10 мільярдів, про які сказав Макогон, тобто до 35. І якщо Нафтогаз вже зараз не почне перемовини з Газпромом щодо підготовки до 2024 року, то у майбутньому ми можемо знову побачити повторення того, що було у 2019 році, коли нову угоду намагалися підписати кілька місяців поспіль.

Росіянам це на руку, бо у них є завдання - мінімізувати (але не відмовитися зовсім) від транзиту через Україну, щоб після 2024 року новий контракт передбачав би не умову "качай або плати", а використання ГТС України в режимі резервної системи. За таких умов ми качатимемо газ за потреби, але не нашої, а ЄС або РФ - наприклад, у літній період, коли триватиме закачка газу до європейських газосховищ або ж узимку, коли виникатиме додаткова потреба у газі, коли не вистачатиме поставок через Турецький та Північний потоки.

Тоді транзит може складати максимум до 20 кубометрів газу, а для нас це означає, що ми майже нічого не зможемо заробити, оскільки у такому режимі більша частина коштів йтиме на обслуговування мереж.

Власне, ми вже втрачаємо цей заробіток, бо якщо до 2019 року коли Україна транзитувала до 90 мільярдів кубометрів, ми могли за рік заробити близько $2,5 мільярдів, минулого року з 65 мільярдів транзиту ми заробили близько 2 мільярдів. Якщо ж транзит скоротиться до 30 мільярдів, то заробити ми зможемо максимум 1 мільярд доларів при тому, що щороку ми вкладаємо у ГТС близько $500 мільйонів.

Відтак, це створить додаткове навантаження на систему ГТС, через що доведеться закрити два з трьох транзитних газопроводів. Власне, один, на південному напрямі, вже фактично закрився, адже він на повну потужність не експлуатується. І ось тут постане головне питання - що робити з українськими споживачами, які отримують газ саме з транзитних магістральних газопроводів? Бо коли не буде транзитного газу і тиску в системі, доведеться більше спалювати газу, і, відповідно підвищувати вартість транспортування цього газу до кінцевого споживача. Як наслідок - транспортна складова може зрости з нинішніх 15-20% до щонайменше 50%. До речі, так само, як і в деяких країнах ЄС, де споживачі платять більше саме за транспортування, а не за газ як ресурс.

Єдиний варіант нарощення транзиту - за умови, якщо ЄС почне споживати більше газу. Зараз ЄС споживає приблизно 450 мільярдів кубометрів газу на рік. Якщо Європа і надалі збільшуватиме споживання газу хоча б до 500 мільярдів, то в нас з’являється шанс на те, що принаймні 30 мільярдів транзитуватимуть через Україну. Але тут питання у тому, чи захоче Росія збільшувати видобуток природного газу чи заміщуватиме їх поставками LNG, які вона також зараз активно нарощує. Тобто так чи інакше країна вже випала з гри.

Юрій Корольчук, энергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред