
Головне з новини:
- У СРСР ціни були низькі, але більшість популярних продуктів - у дефіциті
- Хліб, ковбаса й морозиво коштували копійки, а гречку, каву чи цитрусові майже неможливо було купити
- Система поєднувала стабільні цінники та порожні полиці
Попри поширений міф про "все дороге й недоступне" у радянських магазинах, реальність була значно складнішою. Так, дефіцит переслідував громадян постійно, але водночас багато хто й досі згадує "докторську" по 2,20 та легендарний пломбір за 19 копійок.
Життя між порожніми полицями та стабільними цінниками створювало особливу економічну атмосферу, де вартість продуктів могла не змінюватися десятиліттями, пише УНІАН.
Фіксовані ціни як інструмент системи
У СРСР ціни друкували прямо на упаковці - щоб уникнути спекуляцій і забезпечити "рівність" покупців. Тож радянський споживач точно знав: хліб у будь-якому магазині коштуватиме однаково, і немає сенсу шукати дешевше.
Скільки коштували базові продукти
Умовно доступні товари мали такі ціни:
- сірий хліб-"цеглинка" - 16 коп.;
- білий - 20 коп.;
- круглий батон - 40 коп.;
- цукор - 78–84 коп./кг;
- рафінад - 1,04 крб;
- борошно - 46 коп./кг;
- олія - 1,70 крб/л;
- рис - 88 коп./кг;
- гречка - 56 коп./кг, але знайти її було майже неможливо.
Молочний відділ
- молоко - 46 коп. за літр;
- сир знежирений - 46 коп./кг;
- "Дніпровський" сир - 1,60 крб/кг;
- вершкове масло - 3,40 крб/кг;
- плавлений сирок "Дружба" - 14 коп.;
- твердий сир "Голландський" - 2,20 крб/кг.
М’ясо, яйця та ковбаса
- м’ясо - 4,50–4,80 крб/кг;
- суповий набір - 76 коп./кг;
- яйця (10 шт.) - 70 коп.;
- "Чайна" ковбаса - 1,60 крб/кг;
- "Докторська" - 2,20 крб/кг;
- "Шинка московська" - 3,50 крб/кг, тому її купували рідко.
Чай, кава та інші напої
Чай "Індійський" вважався делікатесом - 95 коп. за 100 г. Кава була майже недоступною: зернова коштувала 45 рублів за кілограм, тому її пили одиниці.
Морозиво - культовий продукт епохи
Черги за морозивом були звичним явищем, адже продавали його на вагу:
- молочне - 9–11 коп.;
- вершкове у стаканчику - 13 коп.;
- з какао - 15 коп.;
- пломбір у вафельному стаканчику - 19 коп.;
- "Каштан" у шоколаді - 28 коп.
Солодощі та випічка
- тістечка "Картопля" та "Кошичок" - 22 коп.;
- бублик у школі - 5 коп.;
- "зірочка" з повидлом - 8 коп.;
- шоколад "Аленка" - 80 коп.;
- цукерки "Горошок" - 1,10 крб/кг;
- торт "Київський" - 3 крб, що вважалося розкішшю.
Радянський "фастфуд"
На вулицях продавали гарячі пиріжки з капустою, картоплею чи яйцем - по 4–5 коп. Запивали їх газованою водою з автомата:
- без сиропу - 1 коп.,
- з сиропом - 3 коп. Квас - 3 коп. за склянку або 12 коп. за літр.
У гастрономах можна було випити склянку соку за 10 копійок - усі з одного скляного стакана, який просто споліскували водою.
Що вважалося дефіцитом
Дефіцит у СРСР був не винятком, а нормою. Люди навіть не питали про деякі товари, бо знали: їх просто не буває.
У дефіциті були:
- червона та чорна ікра;
- лимони та банани;
- апельсини й мандарини (лише перед Новим роком);
- гречка;
- кава;
- сода;
- чорний мелений перець;
- згущене молоко;
- солоний оселедець.
Натомість заморожений хек і скумбрія були у продажу завжди - і за низькою ціною.
Парадокс радянської торгівлі
СРСР створив унікальну модель: стабільні ціни при хронічному дефіциті. Одні продукти були доступні всім, інші - лише "по блату", а деякі існували лише в теорії. Саме тому спогади про радянські гастрономи - це суміш ностальгії, іронії та здивування, як узагалі працювала ця система.
Більше по темі:
- Для когось це може здатися дикістю: на чому в СРСР економила більшість сімей
- Зараз таке й не уявиш: які дивні харчові тренди були популярними в СРСР
- Дійсно працювало: для чого в СРСР масово клали газети в холодильник
Про джерело: УНІАН
Українське Незалежне Інформаційне Агентство Новин - перше в Україні та найбільше незалежне інформаційне агентство, яке було засновано 1993 року, лідер серед новинних медіа країни. Виробляє новини трьома мовами: українською, російською та англійською. Новини поширює їх через платну закриту передплату, розсилки дайджестів, добірки анонсів, а також інформаційний портал.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред