Атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи Росії за останні місяці стали невід'ємною частиною життя країни-агресорки. Українські дрони б'ють точно і регулярно, змушуючи один за одним зупинятися найбільші російські НПЗ: Нижегородський, Рязанський, Новошахтинський, Туапсинський, Куйбишевський та інші. А тепер вони б'ють ще й далеко – на відстань понад тисячу кілометрів: днями удари українських БПЛА припали на Татарстан, зокрема, на НПЗ ТАНЕКО в Нижньокамську та зону "Алабуга", яка стала головним місцем виробництва "шахедів" у Росії.
Для Росії зупинка НПЗ досить відчутна. Тому, наприклад, з 1 березня російський уряд був змушений ввести заборону на півроку на експорт бензину. Також Росія значно скорочує морський експорт дизеля. І це ще не все, бо очевидно, що атаки безпілотників по російській нафтопереробці триватимуть. А, враховуючи, що бюджет РФ поповнюється головним чином завдяки експорту нафти і газу, економіка окупантів теж відчує наслідки ударів по НПЗ.
Політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю Главреду розповів, наскільки болючими для Росії є удари українських безпілотників по її нафтопереробних заводах, чому атаки дронів виявилися ефективнішими за західні санкції, які об'єкти в РФ можуть стати наступною здобиччю українських БПЛА, а також удари по яких цілях можуть призвести Росію до хаосу й громадянської війни.
Як ви оцінюєте ефективність ударів українських дронів по російських НПЗ? Наскільки вони болючі для цієї галузі та російської економіки загалом, з огляду на те, що основні доходи до бюджету Російської Федерації йдуть саме від видобутку нафти і газу?
Проблема не тільки у видобутку нафти і газу, а в тому, що немає дизеля – немає палива для російської армії, і це головне. Адже Україна не від хорошого життя б'є по російських НПЗ. Плюс на цих заводах Росія виробляє і мастило, без якого і флот не пливе, і танки не їдуть.
Добре, що Україна почала завдавати таких ударів і продовжує, незважаючи на побажання деяких "розумних" людей на Заході, які стали переживати за Росію. Але ще один із важливих для нас об'єктів – це порт Новоросійська. Для Росії це дуже болюча тема, тому що через цей порт проходить багато експорту не тільки нафти, а й зерна та іншого. Припинення експорту нафти було б дуже болючим для Росії, оскільки доходи до її бюджету йдуть саме завдяки цьому. Це були б справжні санкції проти РФ.
Що стосується ефективності наших ударів по НПЗ, Росія заборонила експорт бензину на півроку, тим самим захопила два періоди – посівну і жнива. Поки заборона діє, там якось справляються, але нам потрібно працювати в цьому напрямку далі, щоб усі НПЗ Росії в європейській її частині були знищені. Принаймні технологічні установки, оскільки в Росії зараз немає можливості швидко замінити це обладнання. Його було складно замінити і в мирний час, а тепер тим більше. Удари завдаються по ректифікаційних колонах, а вони заввишки приблизно як 16-поверховий будинок. Щоб таку колону замінити, її потрібно спроектувати і виготовити. Це ж штучний товар, який так просто в магазині не купиш. Для всього цього потрібні фахівці, які мають заміряти, спроектувати, змонтувати, а потім ще й навчити людей. На це потрібно півроку точно.
Тому змагання між ГУР і СБУ в тому, чиїх дронів найбільше прилітає по військових або нафтопереробних об'єктах у Росії, – це дуже добре. Я вважаю, що вже час переходити до нафтопроводів, особливо тих, які йдуть у бік Новоросійська, з них треба починати. Так ми зможемо суттєво впливати на економічну ситуацію в Росії. Іншого виходу в України немає: вона програє в симетричній війні, тому потрібно воювати асиметрично. Судячи зі стогонів і писків росіян через західну пресу, наші удари дуже болючі для них.
Дуже цікавий недавній приліт по Татарстану, Єлабузі, адже це удар на відстані 1,3 тисячі кілометрів. А Татарстан – це один із регіонів-донорів Росії: там і нафта, і військові виробництва, там і Казанський авіабудівний завод, який випускає стратегічні бомбардувальники – Ту-160, які називають "Білими лебедями". Там важливий ще й національний фактор. Плюс, якщо завдаватимуться удари по Татарстану, почнеться безробіття, і люди, насамперед національні еліти, почнуть ставити запитання про те, навіщо їм усе це потрібно.
Крім того, важливий Киргизстан. Татарстан і Киргизстан – це два регіони, де є нафта, де дуже розвинена промисловість, де є сировина для промисловості тощо. Тому дуже добре, що наші безпілотники вже так далеко долітають. Будемо чекати результатів. Однак результати не так швидко з'являться, оскільки потрібно послідовно певний час вибивати важливі об'єкти.
Чи можемо ми говорити, що в певному сенсі удари українських безпілотників по тих же НПЗ Росії і не тільки виявилися більш ефективними, ніж західні санкції?
Звичайно. Тому що санкції Росія навчилася обходити. А от обладнання для нафти і газу їй дуже складно імпортувати, фактично неможливо. Тому що, якщо деталі для ракет мало не у валізі можна провезти, і в Росії це з успіхом роблять, то ректифікаційну колону так не привезеш. І китайці тут, до речі, не допоможуть, у них у самих немає таких технологій. Тому це дуже хороший прецедент.
Далі, думаю, підуть нафтопроводи, особливо ті, що ведуть до портів на Балтиці та в Новоросійську. А далі – Ханти-Мансійський округ, де йде основний видобуток російського газу, є газопроводи, на яких може і повинно щось неприємне статися.
Якщо Україна буде планомірно завдавати ударів по нафтогазовій інфраструктурі Росії і знищувати її, чи можна якщо не спровокувати дефолт російської економіки, то створити для РФ настільки серйозні проблеми, що вона буде змушена згорнути війну?
Поки ще рано про це говорити. Над цим потрібно системно працювати.
Там може виникнути дуже цікава ситуація.
Адже як Росія намагається компенсувати дефіцит бензину? Вона починає розгортати міні-заводи. Ці невеликі заводи виробляють неякісний бензин, який "вбиває" машини, але, як то кажуть, "третій сорт – не брак". І здебільшого це відбувається в Чечні та на Північному Кавказі, тому ці міні-НПЗ отримали назву "чеченки".
Усе це може призвести до того, що почнуть стрімко багатіти Кадиров та інші, з'являться свої міні-олігархи, які почнуть проявляти самостійність. Це призведе і до порушення традиційних логістичних шляхів у Росії. Тому що, якщо будуть вибиті всі НПЗ у європейській частині РФ, це означає, що все доведеться везти з Сибіру. Везти з Сибіру – це забивати залізницю. Забита залізниця далі починає обростати проблемами, як сніжний ком, і не даватиме працювати економіці. І так далі. Таким чином, усе це веде Росію до хаосу.
Тож систематичні удари українських дронів по НПЗ можуть призвести до хаосу і хорошої громадянської війни в Росії. Але при цьому в РФ будуть робити все для того, щоб бути в змозі далі воювати. У них є ще ресурс: перевести на карткову систему, встановити норму випуску екобензину тощо. Тобто у Росії є ще ресурс, і гроші на війну у неї будуть.
Тому критично важливий для України порт Новоросійська – там знаходиться смерть Кощія. Уся транспортна інфраструктура Росії вибудувана в бік Європи, на порти в Балтійському і Чорному морях, тому що там хороша логістика, і порти не замерзають, особливо в Новоросійську. Удари по них для Росії дуже небезпечні, і це те, через що там дуже переживають.
Ви побіжно про це сказали, але давайте трохи докладніше це проговоримо – як наші удари по нафтопереробці та нафтогазовій інфраструктурі впливають на російську оборонку, армію і здатність Росії вести війну?
Гроші на війну Росія знайде в будь-якому разі, адже це для російської влади пріоритет. Вона і далі воюватиме за рахунок скорочення споживання цивільного сектора і народу Росії. Два роки РФ ще точно зможе воювати в такому темпі. А от якщо ми виб'ємо порти Балтики і Новоросійська, саме нафтову галузь, або так вдаримо по цих портах, щоб туди танкери не заходили, і все решта – це інша справа.
З боку України мають бути дуже несподівані для противника ходи. Наприклад, не завадить згадати, що є ще Мозирський НПЗ у Білорусі, яка в союзній державі з Росією, до нього всього 80 кілометрів – можливо, потрібен приліт туди. Також я вважаю, що Україна без запиту Молдови повинна увійти в Придністров'я, забрати в росіян військові склади та інше, а потім за тиждень повернути Молдові Придністров'я як повноцінну частину держави Молдова, щоб не говорили, що ми там якусь загарбницьку війну здійснили.
Це було б дуже боляче для Росії. Нам важливо працювати дуже несподівано, здійснювати максимально несподівані маневри, які розхитуватимуть владу в РФ і провокуватимуть війну кланів усередині країни.
Сьогодні я бачу кілька ліній розколу, які можна спровокувати в Росії:
- перша лінія розколу – мусульманські питання. Згадайте, як росіяни нахабно показували, як відрізали таджику, підозрюваному в теракті в Крокус Сіті Хол, вухо, як прив'язували телефон за геніталії, катували. Цю лінію розколу з мусульманського питання, я думаю, Україні потрібно підтримувати;
- друга лінія розколу вже назріває в Росії: Путін заговорив про те, що в РФ з'явилася нова еліта – ветерани "СВО". Це означає, що їх треба заводити до органів влади, що теж спровокує розкол;
- третя – проявиться, якщо Путін почне націоналізацію промисловості, що, найімовірніше, і робитимуть у Росії, а в багатьох олігархів РФ уже є приватні армії.
Тобто нам потрібна хороша громадянська війна на території Росії. Це буде підривати її зсередини. І тоді, навіть за наявності тих ресурсів, які є, вона не зможе вести загарбницьку війну. Як говорив товариш Ленін, "потрібно перетворити імперіалістичну війну на громадянську". От за цими лініями, я вважаю, Україна повинна працювати.
Ми вже згадували в розмові атаку українських дронів по Єлабузі, Татарстані, де було завдано ударів по заводу, який виробляє "шахеди", і НПЗ. Тобто в України з'явилися дрони, здатні бити на тисячу кілометрів і більше, про це сказав Федоров, і одразу ж ми підтвердили, що такі безпілотники дійсно є. З урахуванням цього факту, які перспективи вимальовуються у Росії та її нафтопереробки?
Як я вже говорив, заводи в Татарстані також виробляють мастило, дизель і авіаційний гас. Останнє дуже важливо, оскільки авіаційний гас – це високотехнологічна річ, і без нього літаки не літають.
В ідеалі всі НПЗ на європейській території Росії мають бути пошкоджені. Їх необов'язково знищувати повністю, щоб горіло-палало три дні. Досить вибити кілька технологічних установок, і все, вони просто не працюватимуть. Завдання перед нами саме таке.
Нам важливо припинити експорт нафти, навіть не нафтопереробку, наклавши, таким чином, справжні санкції на Росію, щоб вона не змогла експортувати нафту. Це серйозна запорука і передумова для перемоги.
Хто такий Тарас Загородній
Тарас Загородній – політтехнолог та експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу як експерта.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
