Президент США Джо Байден може відвідати Німеччину до кінця цього тижня. Раніше американський лідер відклав візит, впродовж якого мав очолити засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн через ураган Мілтон.
В інтервʼю Главреду керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова Благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок розповів, чого чекати від візиту Байдена до Німеччини та чому Рамштайн віджив своє.
Байден все-таки їде він до Німеччини. Для чого йому потрібен цей візит наприкінці його президентської каденції?
Складно сказати однозначно. Перш за все, багато питань, які стосувалися проведення Рамштайну, були закриті під час візиту Зеленського до Європи минулого тижня якраз через те, що Байден ініціював, а потім відклав це засідання. Це може вказувати на певну політичну гру Байдена, а саме на демонстрацію ним можливостей, спроможності і впливу на процес.
Якщо раніше, зокрема впродовж останнього періоду спроможності Білого дому Джозефа Байдена впливати на геополітику піддавали сумніву, то зараз Байден демонструє протилежне. І в такий спосіб він посилає певний сигнал до Росії, який вилився у заяву Білого дому про готовність до переговорів щодо зменшення ядерної загрози із Росією, Китаю та Північною Кореєю. У відповідь на неї речник Путіна Пєсков відповів: Кремль готовий говорити, але не лише про зменшення загроз ядерної зброї, а й про інші, дотичні загрози. Звісно, це стосується і ситуації на Корейському півострові, у Східній Азії та війни в Україні.
Це питання номер один (тому що довкола цього багато всього обертається), і я не виключаю, що Джозеф Байден їде саме для цього – щоб переговорити зі своїми колегами віч-на-віч. Думаю, що у Німеччині може бути і Стармер, і Макрон, оскільки ця зустріч планувалася в форматі чотирьох. Зрештою, Байден упродовж візиту може провести переговорити зі своїм ключовим союзником,Німеччиною, стосовно можливих подальших кроків.
Але говорити про те, що під час цієї зустрічі будуть досягнуті якісь рішення конкретно для України поки що не доводиться – я не бачу таких перспектив. Щось, звісно, можуть ухвалити під час засідання очільників оборонних відомств країн НАТО, яке буде проходити 17 та 18 жовтня в Брюсселі. Тут якраз співпадають дати: 17-го Байден один день у Німеччині, а в другий день, 18-го фактично відбудеться саміт НАТО на рівні міністрів оборони, і може бути ухвалено певне рішення, за погодження з усіма учасниками Альянсу, Байденом, що стосується і підтримки України. Однак жодного конкретного і більш глобального рішення від Байдена, як на мене, очікувати не варто. Тому що він розуміє, що за час, який залишився йому на посаді президента, він не зможе переломити ситуацію в світі.
Що стосується зменшення ескалації, то Байден, ймовірно просуватиме трек налагодження мирних ініціатив, тобто примирення із Росією і Китаєм. Адже зараз шанси Камали Гарріс виграти вибори стають все меншими. Як би парадоксально це не звучало, але помічники Байдена у цій кампанії не порозумілися зі штабом Камали Гарріс – між ними існують певні розбіжності, і це суттєво шкодить Гарріс набирати обертів. У той же час Трамп зі своїм популізмом розповідає: я припиню всі війни, все буде добре, один я так можу. І більшість американців, близько 60%, вірять у цьому питанні саме Трампу. Тому я не виключаю, що Байден буде намагатися просувати мирний трек у світі, щоб потім передати цю естафету або Камалі Гарріс, або Трампу, адже обидва кандидати будуть намагатися зменшити ескалацію у світі.
Більшість членів Альянсу сьогодні не готові до прямого військового протистояння із Китаєм, Росією. І навіть кажуть, що Україна буде отримувати менше зброї, і виготовлятиме її сама – мовляв, гроші дамо, а ви працюйте. Тобто потужності не справляються, а щоб запустити все, потрібен час. Я не виключаю, що Байден і виношує таку ідею, щоб сісти, переговорити, налаштувати своїх союзників. І, до речі, прихильників він знайде.
Наприклад, Шольц буде таким прихильником номер один. Та й Пєсков теж невипадково підтвердив, що у РФ готові поговорити телефоном із Шольцем. Тобто Байден та Путін фактично заявили про переговори.
Якщо Рамштайн станеться після виборів у Сполучених штатах, то чи матиме він для нас глобальне значення?
А що може змінити Рамштайн, якщо позиція Вашингтону цілком очевидна? Вони не хочуть нас ні в НАТО брати, ні давати дозволу на удари далекобійною зброєю по території Росії. Вони цього не роблять, а Європа залежна від фактору безпеки США. Зараз ще додався Тайвань, який оточений військами Китаю. В будь-який момент навчання можуть перерости в масштабну війну. Враховуючи, що зараз перехід влади у Сполучених Штатах Америки, віддавати команди не знає хто, то для Китаю, який нарощував свої спроможності, це дуже слушна нагода.
Формат Рамштайну себе вичерпав. НАТО має перебрати повноваження на себе, але НАТО 17-18 жовтня лише будуть змінювати стратегію щодо відносин з Росією. І це на третьому році війни, коли зрозуміли, що комісія Росія-НАТО або взагалі має припинити роботу, або ж почати її в іншому форматі. Хіба ніхто раніше не бачив, що відбувається?!
Рамштайн – це фактично продовження формату НАТО, але розширеного. Зараз ці функції на себе перебирає НАТО, і за великим рахунком Рамштайну вже не буде, оскільки існує структура з надання допомоги та тренування Україні в галузі безпеки (NSATU), яка буде займатися питаннями допомоги Україні, підготовки військових тощо. Тобто фактично тим самим, що робили у Рамштайні.
Байден зробив собі вотчину і тепер відходить. Я, на жаль, вбачаю, що він загалом в історію вляпався, а не увійшов: добре починав у 2022-му році, у нього були класні ідеї, але він не дотягнув цю історію до переможного кінця.
Чого тоді, відповідно, варто очікувати Україні, якщо все буде йти в тому ж руслі – чи здатне НАТО на більш серйозні кроки?
Ні, я не вбачаю, що НАТО здатне щось змінити. Воно передусім займатиметься власною безпекою. Але є один момент, який нам може суттєво допомогти: країни Східної Європи не дуже задоволені політикою НАТО. Варто лише згадати звернення Бухарестської девʼятки щодо ракет. США відкривають базу протиракетної оборони в Польщі, бо Польща перебуває під найбільшою загрозою. А як щодо решти країн? Наприклад, у країн Балтії взагалі сумна ситуація, де бригада Бундесверу тільки почала розгортати свою місію, через що цим країнам у будь-який момент може загрожувати серйозна небезпека.
Тому зараз країнам Східної Європи, за ініціативи Великої Британії та України варто говорити про зміну безпекового формату Європейського Союзу, створювати військовий блок на базі ЄС. Тобто союзу, який би діяв інакше – завдавав превентивних ударів по військових об'єктах на території Росії, збільшував виробництва зброї та загалом займався переналаштуванням економіки Європи на військові рейки.
А чи є в країнах НАТО розуміння щодо необхідності створення армії ЄС?
Процеси створення армії ЄС тривають і зараз, але вони ще не масштабовані. Вже навіть є штаб створений ЄС, і британці такий процес ініціювали. Не хотілося б робити передчасних висновків – треба почекати цього засідання НАТО у Брюсселі. Але поки що сам формат НАТО малоперспективний. Особливо з огляду на заяви колишнього генсека НАТО, який заявив про підтримку політики німецької екс-канцлерки Ангели Меркель о сьогодні, наприклад, в мене просто,яка примиряла західний світ з Путіним після анексії Криму. Про що тут далі говорити? Тобто керівництво НАТО бачить цю роботу саме так, на відміну від країн Балто-Чорноморського союзу, у яких небезпека від РФ під боком.
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок - громадський та політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року – дотепер – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України ІV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби ІІІ рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України ІV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
