"Куп'янськ на межі": експерт дав невтішний прогноз розвитку ситуації

Коротко:

• Куп'янськ знову на межі захоплення Росією
• Українські війська контролюють залізничний вузол Харкова
• Росія використовує підземні маршрути для обходу позицій

У вересні 2022 року українські війська успішно захопили погано підготовлені російські оборонні позиції в Харківській області та просунулися на північ, схід і південь, дійшовши до річки Оскол та звільнивши місто Куп'янськ, важливий залізничний вузол. Через три роки місто знову опинилося під загрозою захоплення Росією, повідомляє Radio Free Europe.

Стійкість України та готовність Росії до втрат

У статті зазначається, що ця ситуація демонструє як стійкість України, так і готовність Кремля приймати значні втрати.

"Ми перебуваємо у стані виснажливої війни. Вирішальним фактором є лише здатність витримувати, терпляче підривати потенціал ворога; все буде накопичуватися, а не буде вирішальним ударом", — зазначив військовий експерт і заступник директора Інституту стратегічних і оборонних досліджень французького аналітичного центру Тібо Фуйє.

Рекомендуємо:

Три області на межі небезпеки: офіцер ЗСУ оцінив загрозу "повзучого наступу" РФ

За даними видання, якщо ситуація не зміниться, падіння Куп'янська може збігтися з початком осінніх дощів і холодів, що стане деморалізуючим ударом для українських військ після 44 місяців війни.

Російські війська на східному березі Осколу

Російські війська, які переважно закріпилися на східному березі річки Оскол, протягом кількох місяців повільно просувалися на північ, концентруючи сили на інших ділянках фронту. Куп'янськ залишається стратегічно важливим завдяки залізничній лінії, що дозволяє українським підрозділам поповнювати запаси з Харкова.

На початку вересня російські війська намагалися обійти українські позиції на північній околиці міста через підземну газопровідну мережу під річкою Оскол. Українські військові заявили, що знищили газопровід і вбили або взяли в полон десятки російських солдатів, хоча невідома кількість окупантів могла залишитися на території.

Ситуація на Донеччині та тактика Росії

Схожа ситуація спостерігається і на Донеччині. Місто Покровськ, важливий транспортний вузол, більшу частину року перебуває під загрозою оточення. На північний схід від Покровська в серпні невеликі російські підрозділи прорвали слабку оборону України на схід від Добропілля, що вказує на нестачу особового складу та перевантаженість оборонних позицій.

Radio Free Europe підкреслює, що російська тактика цього року передбачає використання невеликих груп солдатів, іноді на мотоциклах чи всюдиходах, щоб швидко обходити українські позиції та закріплюватися, очікуючи підкріплення.

Експертна оцінка ситуації в Покровську

Як писав Главред, за словами Віктора Трегубова, речника оперативно-стратегічного угруповання "Дніпро", перспективи швидкого оточення Покровська виглядають малоймовірними. "Якби противник мав таку здатність, він би вже її реалізував", — зазначив Трегубов.

Експерт підкреслив, що наразі невеликі російські групи продовжують просування з околиць у напрямку міста. Проте з настанням осені, коли зникне листя та зменшиться можливість маскування, активність ворога значно ускладниться.

"Оскільки оточити місто не вдалося, росіянам може знадобитися частково відступити", — додав Трегубов, роблячи акцент на стратегічній витримці українських сил у регіоні.

Ситуація на фронті - останні новини

Раніше аналітики ISW повідомили, що армія країни-агресора Росії продовжує штурми на Донбасі, але окупанти зазнають критичних втрат біля Добропілля та Новопавлівки.

що Сили оборони України продовжують контрнаступальну операцію поблизу Добропілля та мають значні успіхи.

Нагадаємо, Главред писав, що воїни 73 морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ успішно розгромили позиції російських окупантів на Північно-Слобожанському напрямку.

Читайте також:

• Путін готовий пожертвувати регіонами РФ - розкрито сценарій блекаутів в Росії
• "Це єдина причина": у ВМС зізналися, чому Кримський міст досі стоїть
• "Що нам заважає": Путін пригрозив ударами по українських АЕС

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред