Газ як засіб геополітичного тиску і шантажу широко використовувався Кремлем, однак після американських санкцій життя дало урок як Москві, так і компанії Газпром.
Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив відомий російський енергетичний експерт Михайло Крутіхін.
"Ми бачимо, що зараз буквально одним розчерком пера під законом про військовий бюджет США американський президент поклав кінець пануванню Газпрому в Європі і можливість перетворення його в зброю, інструмент політичного впливу. Була геополітична читайте такожДанія знову поглумилися над "великим стратегом" Путінимзадумка російського керівництва обійти Україну з півночі і з півдня, замкнути кільце в Австрії і пустити газ у Європу цими новими маршрутами, позбавити Україну транзиту російського газу, покарати на два або три мільярди доларів в рік. Росія, за моїми підрахунками, витратила вже більше ста мільярдів доларів на виконання такої геополітичної задачі, але вона не була досягнута", - сказав Крутіхін.
За його словами, як тільки Газпрому довелося підписувати нову транзитну угоду з Києвом, вся геополітична задумка Кремля остаточно померла.
"Угода була підписана на тих умовах, про які Газпром і подумати раніше не міг. Тепер ми бачимо, що СП-2, зіткнувшись з американськими санкціями, не просто забуксував, а встав на місці без будь-якої перспективи просування вперед. Газопровід не має шансів заробити", - переконаний Крутіхін.
читайте такожВ "Нафтогазі" розповіли, навіщо Газпром демонтує труби на кордоні з УкраїноюЕксперт також підкреслив, що ціна контрактів на біржі російського монополіста запланована з цифрою $74 за тисячу кубометрів.
"Газпром, природно, такими цінами не в змозі навіть покрити свої витрати по видобутку і транспортуванню газу, не кажучи вже про те, щоб платити податок в російську скарбницю. При повному фінансовому провалі російського монополіста диктувати комусь свою волю шляхом ігор з поставками газу, я думаю, неможливо.
Газпром програє скрізь – це лузер, сторона, що програла, і диктувати комусь якісь умови вони не можуть", - резюмував Крутіхін.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред