Сергій Мартинюк

Карта фестивалю буде на наступному тижні. Відвідувачів цьогоріч чекаємо близько 10 тисяч.

Дитину брати обов"язково. Фестиваль у нас уже кілька років позиціонується як сімейний, про що яскраво свідчить не лише безалкогольний формат, але й дитяче містечко на фестивалі, де вашими дітьми будуть опікуватися найкращі луцькі педагоги, майстри і кваліфіковані волонтери.
Душі і пункти підзарадки традиційно будуть. Ближче до фестивалю, після формування остаточної карти локацій ми повідомимо, де саме на території фестивалю вони будуть знаходитися.

Я сьогодні не планував відповідати на питання, не пов"язані з фестивалем "Бандерштат", тому на питання, які стосуються "Фіолету" і особисто мене, відповідатиму коротко і лаконічно.
До Фіолет.family і до їх арт-потуг я ставлюся прекрасно. Як мінімум пам"ятаю в обличчя наших шанувальників з різних українських міст.

У нас є відповідальна людина, яка займається набором списком українських вояків, які безоплатно можуть пройти на територію фестивалю на всі три дня. Контакти цієї людини можна знайти через наші офіційні спільноти або сайт.

Дякую за хороший відгук.
Практика проведення кількох сцен одночасно - це європейська практика і практика українських великих фестивалів. Попри складність вибору, на якого з виконавців або гуртів йти ми свідомо пішли на такий крок, тому що проведення тихої сцени в нічний час не завжди влаштовувало музикантів, які не хотіли виступати пізньої години, і влаштовувала далеко не всіх глядачів. те само стосується "важкої сцени", яка проходила до початку головної сцени під палючим сонцем.

Потрібно змиритися з тим, що "Бандерштат" зайняв свою нішу безалкогольного фестивалю і його відвідування може стати для вас цікавим внутрішнім challenge-м - провести три дні без алкоголю. :))
Так як line up фестивалю складається переважно з українських виконавців, побутові та технічні рейдери не містять якихось виключних вибриків і вимог.

Поки не плануємо, але думаємо над цим. Усе залежить від того, чи буде в нас пісня, з якою ми зможемо прийняти участь у національному відборі.
О.Торвальд виконав свій максимум перед українською аудиторією. Що стосується аудиторії з Європи, то, очевидно, дивилася шоу далеко не цільова аудиторія нашої банди.

Що стосується Білорусі, то всі десять років поспіль існування фестивалю до нас приїжджали делегації белоруськомовних громадян Білорусі, які цілком розділяють ідеологію фестивалю. Що стосується Росії, то ми неодноразово зустрічали в російських ЗМІ згадки про "Бандерштат" як про "фашистський шабаш", на що ми давно перестали реагувати.

Цілком підтримую вас. Але технічно це зробити досить непросто, так як кожен подібний виїзд передбачає певний бюджет, який включає транспортну логістику, залучення виконавців та хоча б мінімальний кошторис на рекламу. І якби нам вдалося знайти зацікавлених партнерів з українського сходу, ми із задоволенням розглянули можливість проведення точкових заходів.

Нещодавно ми отримали лист, що мені заборонений в"їзд до країн Митного союзу, Білорусі в тому числі, куди мене минулого березня не впустили на концерти, до 2020 року. Причин такого рішення нам зазначили. Можливо, це пов"язано з "Бандерштатом", можливо - з участю в Революції Гідності. Зараз ми вирішуємо питання з білоруськими дипломатами по можливості концертної діяльності саме в їх країні в обхід норм Митного союзу. Обмеження найбільше б"є по відсутності живої комунікації з нашими білоруськими шанувальниками, частина яких минулої осені змушена була приїжджати на наші турові концерти до України.

Маю внутрішні підозри, що кількість відвідувачів фестивалю зросте як мінімум втричі. Надто нерозривно у свідомості пересічних фестивальників стоять поняття рок-н-роллу і алкололю. Хоча і для нас, організаторів, був певний плюс, тому що вперше за всі роки фестивалю нам вдалося б залучити серйозних алкогольних спонсорів.. :)))

Подібне систематично спостерігалося під час Революції Гідності та в перший рік війни на сході. Але як виявилося, прикро це визнавати, тенденція ця була короткочасним мейнстрімом. Часто дійсно неякісним і кон"юнктурним. Але морально осуджувати музикантів я не можу - це їхні особисті справи, про що співати і коли.

Поки я особливо не відчув це на собі як музикант. "Фіолету" стало більше тільки на окремих радіостанціях, і пов"язано це не так із квотами, як із музичними редакторами, які налаштовані підтримувати і ротувати сучасний український продукт.

Є дві причини, на мій погляд: музична культура пересічного українця, на відміну від західних музичних традицій (блюз, джаз, рок-н-ролл), формувалися на основі радянської естради, для якої якість і концептуальність не важили нічого. Вона виконувала державне замовлення. Сучасний український шоу-бізнес досі перебуває в орбітах впливу російського шоу-бізнесу, який став логічним наступником традицій радянської естради.
Що стосується популярності "пластмасової попси" і яскравої картинки на ТБ, то я пов"язую це зі складним життям українців, які шукають віддушину в чомусь, що б не змушувало їх зайвий раз рефлексувати мізками, а давало можливість тотально відпочивати. Це така внутрішня місія поп-музики у світі загалом - давати людям можливість бездумно відпочивати. Тішить в Україні формується своя якісна поп-сцена.

Тактично для музикантів це дійсно було ударом, тому що чимало українських гуртів за відсутності рекламних бюджетів на концерти і тури активно послуговувалися зручним функціоналом мережі Вконтакте, ВК була зручна і тим, що дозволяла авторам музики, молодим гуртам легко поширювати свою музику величезними аудиторіями підписниками. Чого Фесбук, до прикладу, в силу свого інтерфейсу та функціоналу, робити можливості не дає. Проте стратегічне рішення про блокування російських мереж цілком виправдане, на мій погляд. Єдине, що дуже хотілося б, аби влада так само завзято ремонтувала дороги. :)

Про причини зміни складу гурту я вже неодноразово розповідав у тематичних інтерв"ю для музичних видань та на наших офіційних сторін. Скажу коротко: потреба змін у гурті була невідворотна. Гурту була необхідна "свіжа кров" та остаточна локалізація в Києві. Щодо змін з усім іншим, то час покаже.

Занадто часто таке бажання виникає, тому намагаюся старого матеріалу не слухати і не дивитися.

Я в пошуках рецептів. :)

Опишу курйозний вчинок, а не божевільний. нещодавно у Львові шанувальниця на вулиці, яка хотіла зробити зі мною селфі, замість кнопки фотографування на смартфоні, натиснула на іконку зі своїми фотографіями. І мені довелося побачити її голою в душі. Було весело. :)

Це моя ціль - зібрати НСК "Олімпійський".

Я більше люблю проводити час вдома. Всі ефіри і будь-яка медіа-активність сприймається мною як необхідна передумова розвитку нашої справи. Тому жодних сумнівів у доцільності, робити щось чи не робити, у мене не виникає.

Мені не подобається гурт "ТІК".

Що стосується проблем фестивалю, то за всі роки проведення "Бандерштату" найгострішим для нас було питання фінансів. За часів президентства Януковича і влада, і великий та середній бізнес боялися йти на партнерство з нашим фестивалем. Це стосується і Волині, і загальноукраїнських масштабів. Власне, це і спричинило в певний момент до того, що ми чітко поставили собі за ціль робити фестиваль самоокупним.

"Бандерштат" змінив локацію. Це чи не найголовніша фішка цьогорічного фестивалю. На фестиваль можна буде потрапити з центру міста, при тому що сам фестиваль буде проходити поза межами Луцька. Щоб потрапити на територію фестивалю, ви повинні будете перейти річку Стир по спеціально зведеному мосту. Фестиваль вперше прийматиме таку кількість виконавців (понад 60 гуртів). Вночі передбачені виступи відомих українських реперів та ді-джея Тапольського - музика таких напрямків на "Бандерштаті" буде присутня вперше.

Кілька років тому ми задавалися цим питанням, міркуючи над тим, щоб просувати фестиваль в напрямку українського сходу і тих регіонів, де, на відміну від Західної України, патріотизм спостерігається ледь не на побутовому рівні, ні про історію УПА, ні про інші героїчні сторінки української історії молодь зокрема не знає. Але зупинилися на тому, що "Бандерштат" - одна із найяскравіших іміджевих візитівок Волині. Хоча особисто я, як арт-директор фестивалю, все більше задумуюся про міграцію фестивалю в інші міста, можливо, і в Київ.

Нелегко. Зокрема, з причин активного розвитку фестивального руху в Україні і формування здорової конкуренції ледь не за кожного відвідувача. По факту виграють ті фестивалі, які не бояться ризикувати і запрошують відомих закордонних виконавців. Попри нішевість "Бандерштату" і україноорієнтовану програму ми теж працюємо над концептуальним розширенням нашого наповнення.

Фестиваль "Бандерштат" народився у далекому 2007 році на Волині, в середовищі молодіжної організації "Національний Альянс". Ми мріяли створити фест, який би репрезентував той сегмент української музики, який роками перебував "за бортом" українських медіа. "Бандерштат" за кілька років обріс ідеями та традиціями, які перетворили фестиваль з просто чергового музичного фестивалю на майданчик, де раз на рік збирається чи не найактивніша молодь з усієї України. Наразі "Бандерштат" - це спроба демонстрації сучасних досягнень українців - від культурного і громадського сектору до представників малого і середнього бізнесу.

Направду допомагає, хай фінансово це гроші невеликі, проте значно важливіша адміністративна підтримка різного роду муніципальних управлінь та відділів, які допомагають нам із розбудовою інфраструктури фестивалю та його промоцією в місті та на Волині загалом.

Вартість квитків на "Бандерштат" становить 480 гривень за три дні. Інформацію про квитки можна знайти на офіційному сайті або на сайтах наших квиткових партнерів: kasa.in.ua та concert.ua.
Що стосується формування ціни, то ми виходили з попередньо сформованого бюджету фестивалю та ринкової конюнктури.

Нескромних вимог не пам"ятаю. А от гурти, які відмовляються грати на фестивалі з різних причин, інколи навіть політичних, не бажаючи себе жодним чином асоціювати з тематикою "Бандерштату", є. Але назв їх я озвучувати не буду.

На сьогоднішній день, якщо йдеться про цьогорічний фестиваль, то бюджет поки не виконується. Тому ми чекаємо від наших постійних відвідувачів і українців загалом активізації в купівлі квитків. Обіцяю, що сам фест вас не розчарує.

Причини подальшого проведення фестивалю цілком ірраціональні з позицій особистих. Мої знайомі колеги, орги інших українських фестивалів, після серйозних фінансових "вльотів" продовжують робити свої фестивалі. При цьому відповісти, що ними керує, вони точно не можуть. Подібним чином і ми, не маючи якихось серйозних заробітків з фестивалю, проводимо його, не бажаючи лишати справу, якій віддали 11 років свого життя. А раптом "Бандерштат" - це єдина можливість для нас стати частиною новітньої української історії. :)