Росія будувала амбітні плани щодо захоплення територій України і виношувала великі надії на свій новий наступ в 2023 році. Окупанти провели мобілізацію, підключили додаткові резерви і проводять наступальну операцію в Донецькій і Луганській областях з метою повного захоплення Донбасу. Однак ворогові не вдається прорвати оборону ЗСУ і досягти навіть тактичних успіхів. На інших напрямках російські війська не можуть наступати через нестачу сил і засобів.
Україна готується до звільнення своїх територій. Навесні очікується повернення фахівців, які освоюють бойові машини Заходу, прибуття потрібної кількості важкої бронетехніки, завершення підготовки бригад і перехід до контрнаступу. Командування Сил оборони ставить військам за мету вихід на кордони 1991 року.
В інтерв'ю Главреду капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ в 2004-2020 роках, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко розповів, коли очікується кульмінація наступу Росії, зробив прогноз про терміни контрнаступу ЗСУ, назвав ймовірний напрямок наступу армії України і пояснив, як українські війська можуть вийти до Кримського півострову.
Росія з лютого проводить наступ на п'яти напрямках на сході України, але ЗСУ відбивають всі атаки. На вашу думку, коли наступальні дії військ РФ досягнуть своєї кульмінації?
Росія проводить дуже активні наступальні дії на ділянці від Вугледара до Куп'янська. Атаки тривають 1,5 місяця на ділянці фронту, яка сягає приблизно 200 кілометрів. Наразі на території України перебувають 360 тисяч російських військових. Це вдвічі більше, ніж було минулого року. Згідно з оцінками світових розвідок, на 16,7% українських земель знаходяться 90-97% підрозділів Росії. До цього угруповання підключені сили чотирьох військових округів – Західного, Південного, Центрального та Східного.
Росія застосувала практично всі свої резерви. Зокрема, противник кинув в бій 61-шу бригаду морських піхотинців, яка базується біля окупованого Криму, а також 155-ту та 40-ву бригади, які діють біля Вугледару. Це свідчить про те, що росіяни воюють на останніх резервах. Навала дуже велика, але попри всі намагання атакувати, наступальні темпи невпинно знижуються. З усіх куточків Росії, в тому числі із центральної частини Сибіру, їдуть залізничні состави з далеко не новою технікою задля компенсації втрат у бронетехніці. Резерви, які готувалися на території Білорусі, також відправляють на фронт.
Резервів у Росії залишилося не дуже багато. Останнім часом навіть у їхніх ЗМІ стає більше закликів до завершення війни проти України. Причому про це кажуть досвідчені військові експерти, які служили в Генеральному штабі.
Також ми продовжуємо спостерігати за публічним протистоянням між ПВК Вагнер та Збройними силами РФ. Керівник Вагнера Пригожин вихваляється і вже прямим текстом каже, що це він, мовляв, врятував цю "спеціальну військову операцію".
Багатьох зараз цікавить, де може розпочатися контрнаступ ЗСУ. На мою думку, найболючішим ударом по військах Росії з точки зору політики, іміджу і військової доцільності, стане руйнування так званого сухопутного коридору, який з'єднує захоплений Крим з територією РФ через окуповані території півдня України. Якщо роботу "коридору", шляхом якого забезпечується транспортування вантажів, буде порушено, забезпечення російського угруповання на півдні і в Криму буде серйозно ускладнено. Останньою точкою опори логістики військ Росії на півдні залишиться Кримський міст. Але, як ми побачили в жовтні, його також можна уражати.
Російське угруповання на сході України буде складно відрізати від логістичного забезпечення, тому що лінія українсько-російського кордону велика. Проте варіанти обвалу російського фронту на сході існують. Це вже сталося у вересні минулого року, коли відбулося звільнення Харківської області. Наразі стає все більше військових, які не розуміють, що роблять в Україні, а їхня мотивація під сумнівом. У війні беруть участь не досвідчені люди, а мобілізовані. У такій ситуації війська РФ можуть не витримати тиску з боку ЗСУ.
На мою думку, темпи проведення наступальної операції Росії згасають. Противник намагається посилити свої позиції і частіше використовує тактичну авіацію, але безуспішно. Враховуючи те, що росіяни на війні несуть дуже великі втрати, а ситуація в економіці погіршується, загальна картина складається не на користь Росії. Це визнають навіть їхні експерти.
Але коли все-таки може бути пік цього наступу? Чи можливі такі події в березні або травні? Коли стане остаточно зрозуміло, що Росія не здатна піти на так званий "великий наступ" та дії, які могли б переломити хід подій на користь Москви?
Наразі російські війська володіють ініціативою на фронті. В січні вони захопили 85 квадратних кілометрів території України. Вони наступають, а ми обороняємося. Росіяни тасують свої підрозділи – біля Бахмуту вони концентрували ПВК Вагнер, а зараз перекинули туди повітрянодесантні війська.
Я думаю, що пік наступу військ Росії – це питання декількох тижнів.
Подальший розвиток ситуації на фронті серйозно залежить від того, наскільки швидко Україна зможе провести бойове злагодження нових підрозділів і резервів, які вже працюватимуть на західній військовій техніці. Танки Leopard 2 або Challenger 2 більш ефективні на полі бою, ніж російські Т-72 та Т-90. Американські БМП Bradley та шведські CV 90 також стануть серйозною допомогою для ЗСУ. Коли Україна завершить заходи щодо підготовки до контрнаступу, думаю, знадобиться ще деякий час, щоб вистояти проти російського наступу.
Ситуація для нас залишається важкою. Ми несемо втрати. Під Бахмутом загинув герой України, боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі". Є інші втрати серед командного складу. Треба вистояти декілька тижнів і вже після цього відбуватимуться певні події.
Представники влади та військові експерти неодноразово казали про можливий великий наступ Росії. Також були думки, що Москва незабаром застосує стратегічний резерв в 150-200 тисяч військових. Таким чином, масштабного наступу російських військ може вже й не бути?
Росія тримає свої резерви вздовж кордонів Україні і в Білорусі. Втім, їхні військові сили розосереджені. Якщо казати про резерви 150 000 військових, треба згадати про те, що з початку цього року вони вже втратили близько 50 тисяч військових. Враховуючи поранених, втрати сягатимуть 200 000 людей.
Залишається відкритим питання оголошення Москвою другої хвилі часткової мобілізації. Але на підготовку нових військ знадобиться декілька місяців.
А чи буде ефективною нова хвиля мобілізації?
Формально в Росії можуть виконати завдання щодо проведення мобілізації. Однак у росіян дуже серйозна кадрова криза – їм не вистачає молодших командирів, офіцерів, командирів взводу, роти, батальйону. В них скрутне становище з військовою технікою, обладнанням і коштами.
На відміну від України, яка отримає військову техніку, що сприяє ефективному веденню сучасної війни, Росія у кращому випадку купує техніку, скопійовану із західних зразків.
Як ви думаєте, коли і у які терміни можливе проведення контрнаступу ЗСУ? Якщо російський наступ видохнеться вже за декілька тижнів, військова операція України може відбутися в травні або червні?
Дивлячись на темпи постачання Україні озброєнь, можна зробити висновок, що український наступ можливий в травні.
Яким чином питання з бойовими літаками повпливає на терміни контрнаступу ЗСУ?
Літаки – запорука успіху, але треба, щоб були узгоджені всі питання. Є два варіанти розв'язання проблеми.
Перший полягає у постачанні радянських літаків, які є у країнах Південно-Східної Європи. Вони можуть надати Україні десятки одиниць бойової авіації.
Другий варіант передбачає встановлення західних ракет на військові літаки МіГ-29. Ми бачили, що винищувач може працювати с ракетами AGM-88 HARM. Наразі опрацьовується питання інтеграції МіГ-29 з ракетою класу повітря-повітря AIM-120 AMRAAM, дальність якої від 60 до 150 кілометрів. Для повітряного бою це оптимальний варіант.
Ідеальний сценарій – отримання бойових літаків класу F-16. Однак ухвалення рішення щодо передачі авіації залежить від геополітичних балансів. Захід постачає Україні озброєння, щоб стримати російські війська и примусити Москву як мінімум вивести свої сили з окупованих територій.
Наразі з'явилася інформація, що західний світ не надавав Україні ракети ATACMS для того, щоб стримати Росію від придбання ракет з Ірану. Можливо, це так, тому що політика передбачає певні компроміси.
Нагадаю, що початком дискусії про контрнаступальну операцію стало інтерв'ю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного британському виданню The Economist в грудні минулого року. Залужний не є дуже публічною людиною, але в авторитетному журналі вирішив чітко назвати перелік військової техніки, яка потрібна ЗСУ. Ймовірно, такий крок був єдиним інструментом донести західному світу позицію України.
Вважаю, що відтоді розпочалася активна підготовка ЗСУ до контрнаступу. Україна повинна дуже добре його підготовити та створити операційні умови для успішної реалізації заходу. Припускаю, що бої, які ведуться на ділянці від Вугледару до Куп'янська, використовуються з метою виснаження військ Росії. Нам в цій ситуації вигідніше оборонятися, а противник втрачає багато ресурсів. Але такі дії потребують зусиль, і Україна, на жаль, несе втрати.
Ситуація в Україні залишається складною, але ми працюємо над формуванням резервів та отримуємо техніку. Останні 2 тижні ця бронетехніка заходить на нашу територію.
Думаю, нам треба протриматися ще декілька тижнів. Приблизно в квітні-наприкінці квітня або в травні можливі активні дії наших військ. Важливим фактором контрнаступу є погодні умови.
Важка бронетехніка вже надходить до України. Міністр оборони Олексій Резніков чітко пояснив нам порядок формування нових танкових підрозділів – ми отримаємо мінімум 2 батальйони з танків Leopard 2, а також 6-7 батальйонів, які складатимуться з бронемашин Leopard 1. Очікується надходження американських Abrams і британських Challenger, яких Лондон поставить вдвічі більше, ніж обіцяв раніше. Також Києву нададуть частину старих радянських танків, модернізованих під нічне бачення.
Думаю, до України надійде багато важкої військової техніки, яка буде здатна боротися з танками супротивника. Командування сформує певну конфігурацію, після чого ЗСУ підуть в контрнаступ.
В Україні багато дискусій щодо звільнення окупованого Криму. Раніше ви казали, що військова операція буде складною, в тому числі і тому, що на шляху до півострова є природні перепони. Яким ви бачите сценарій звільнення Кримського півострова?
Мені подобається сценарій звільнення Криму, який запропонував колишній командувач Сухопутними військами США в Європі, генерал у відставці Бен Ходжес. (План передбачає постійне нанесення по російських військах та їхніх об'єктах в Криму ударів далекобійним озброєнням та знищення ворожої логістики включно з Кримським мостом. В підсумку угруповання ворога повинно опинитися в ізоляції і залишити півострів, - ред.)
Але, дійсно, захід до Криму шляхом Перекопського перешийку і ведення бойових дій в південній частині півострову, де починається горна кримська гряда, є складним завданням.
Варто згадати, як проходили битви за Крим у часи Кримської війни та Другої світової.
Під час Кримської війни коаліція Англії і Франції мала суттєву перевагу над військами Російської Імперії. Зокрема, у коаліції було в 4-9 разів більше кораблів і в 5 разів більше піхоти. Проте їй довелося тримати в осаді Севастополь 350 діб.
У ході Другої світової війни німецько-фашистські окупанти билися 250 діб, щоб повністю окупувати Крим. Севастополь було звільнено 8 травня 1944 року, і Радянському Союзу теж знадобився час, щоб звільнити півострів. Київ, нагадаю, було звільнено на півроку раніше.
Втім, сучасні технології повинні вплинути на особливості ведення бойових дій. Високоточна зброя великої потужності здатна позбавляти противника командних пунктів и логістичних ланцюгів. Тому у разі ефективного контрнаступу ЗСУ зможуть перерізати логістику російських військ, яка йде шляхом "сухопутного коридору", і вийти до Перекопського перешийка.
Перекопський перешийок взагалі проблемна ділянка для проходу військової техніки. На початку повномасштабної війни росіяни, коли виходили з Криму и захоплювали південь України, використали на свою користь деякі фактори. Вони скористалися чинником раптовості і застосували вогневий вплив. Крім того, думаю, був присутній і гібридний тиск на посадових осіб, тому що там не було багато українських військ. Це призвело до того, що за 7 годин російські війська були вже біля Каховки.
Якщо силам оборони України вдасться підійти до адміністративних кордонів Криму, вони просунуться як мінімум до окупованого Маріуполя. В районі Токмака та Мелітополя Запорізької області росіяни укріпили фортифікаційні споруди. У разі подолання цих укріплень далі йти буде вже легше. Після виходу до Криму лінія забезпечення логістики військ РФ на півдні буде розсічена і тоді з'явиться можливість за допомогою західної високоточної зброї наносити удари з метою нейтралізації систем управління, позицій російських військ та важливих військових об'єктів.
У такій ситуації останньою логістичною артерією для російських військ залишиться Кримський міст. Паромна переправа не дуже добре працює, у неї обмежена вантажопідйомність.
Останнім часом росіяни перекопали траншеями все західне узбережжя Криму. Ями було вирито в 10-15 метрах від урізу води – таке враження, що вони там збиралися рибалити. Взагалі подібні кроки можуть бути ефективними тільки для перехоплення диверсійних груп. Але якщо йдеться про класичну десантну операцію, траншея повинна знаходитися за декілька сотень метрів від узбережжя. Ділянки попереду неї повинні бути заміновані та облаштовані протитанковими їжаками. Проте вони нарили окопів протяжністю сотні кілометрів. Якась дуже цікава ідея спала їм на думку.
Розробками операцій по стандартах НАТО займатимуться Генеральний штаб ЗСУ та Командування Об'єднаних сил. Вони прорахують всі моменти. Перевага України – західна військова техніка, і, сподіваюсь, мотивований особовий склад, який прагне звільнення своєї землі, а також нова тактика ведення бою. Десятки тисяч українських військових пройшли навчання за кордоном. Наших медиків навчають вже навіть угорці. Підготовка впливає на світогляд людини, а вся ця ситуація із західною підтримкою стала дуже несподіваною для Росії.
Що робити Україні з Кримським мостом? Його треба знищити або серйозно зруйнувати? Ми розуміємо, що після вибуху в жовтні минулого року логістика російських військ естакадою значно погіршилася, але подальшої інформації щодо його роботи у військовому плані майже немає. Як наразі функціонує Кримський міст з точки зору забезпечення російського окупаційного угруповання?
Наприкінці лютого росіяни відремонтували дорожнє покриття на двох напрямках Кримського мосту. Ремонтні роботи тривали з жовтня минулого року. Наразі продовжується наступний етап робіт. Наскільки мені відомо, дорога на естакаді працює нормально, але після вибуху росіяни зробили дуже серйозні обмеження щодо руху вантажівок.
Що стосується роботи залізничної дороги Кримського моста, одна колія була серйозно пошкоджена на ділянці приблизно 300 метрів. Там потрібно повністю замінити все залізничне полотно. Вони планують це зробити до 1 липня цього року. Показово, що важка бронетехніка, особовий склад і всі боєприпаси доставляються залізною дорогою.
Як діяти в ситуації з Кримським мостом – сказати важко. Треба дивитися на подальший розвиток подій. Я сам кримчанин і знаю, що навіть німцям під час Другої світової війни не вдалося успішно побудувати міст через Керченську протоку. Міст побудовано в сейсмічній зоні і місця, де стоять опори естакади, потенційно небезпечні навіть для його звичайного використання.
Але у будь-якому разі треба мати план задля перекриття логістичного забезпечення військ Росії, яке працює за допомогою Кримського моста. Об'єкт дуже великий, проєкт подальших дій треба серйозно опрацювати.
Коли і за яким сценарієм може завершитися війна Росії проти України? Варто відразу говорити про вихід ЗСУ на кордони 1991 року або слід спочатку розмірковувати щодо повернення територій на рубежі 24 лютого 2022 року?
Я думаю, якщо ми вийдемо на рубежі 24 лютого, це буде лише тимчасове припинення війни. Росія "легалізувала" як мінімум окупований Донбас у якості "ДНР" та "ЛНР". Захоплений Крим вони вже давно "інтегрували"…
Кордони 24 лютого – це сценарій заморозки війни?
Так, це буде сценарій замороженої війни. Росія у такому разі вимагатиме зняття санкцій, підтягне економіку, налаштує канали постачань товарів двійного призначення шляхом третіх країн та за певний час, в середньостроковій перспективі, може знову продовжити війну проти України.
Для України така ситуація означатиме, що частина наших територій залишається під окупацією. І це позначиться на перспективах країни на шляху до ЄС та НАТО.
Але багато провідних сучасних країн, які є передовими економічними і технологічними державами, розуміють, що коїть Росія в Україні і підтримують нас. Також ці країни усвідомлюють, що процеси, які наразі відбуваються в РФ, треба зупинити. Інакше російська агресія може охопити країни Балтії або держави Південно-Східної Європи. Тоді є ризик виникнення великих проблем, тому що там інші зобов'язання, які потребують серйозного залучення Північноатлантичного альянсу та Євросоюзу.
Наразі Україна має можливості відновити свою територіальну цілісність у кордонах 1991 року. Наша позиція тепер сприймається на Заході. Хоча, нагадаю, за добу після початку повномасштабної війни чітко визначеної позиції західного світу взагалі не було. Після Бучі всі дотримуються точки зору, згідно з якою Україна має звільнити свої території и добитися перемоги у війні з Росією. Успішні контрнаступальні операції ЗСУ під Харковом та Херсоном продемонстрували, що Україна це може зробити. Мету українського народу підтримують країни Великої сімки. Тому, нам треба максимально використати можливості задля досягнення головної цілі.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
