Європейський парламент ухвалив рішення про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Зокрема, у документі зазначалося, що РФ здійснює атаки на житлові райони та цивільну інфраструктуру в Україні, в результаті чого гинуть тисячі людей, на окупованих територіях вона проводить страти без суду і слідства, чинить сексуальне насильство, катування та інші звірства, а, крім того, позбавляє українців доступу до газу, електроенергії, води та інтернету. І майже одразу після ухвалення Європарламентом цього рішення Росія підтвердила свій статус, завдавши масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України.
Втім, слід зазначити, що документ Європарламенту носить рекомендаційний характер для Єврокомісії та Ради ЄС.
Політичний аналітик, експерт із питань міжнародної політики, колишній народний депутат України Тарас Чорновіл пояснив Главреду, які наслідки для Росії матиме рішення Європарламенту про визнання її державою-спонсором тероризму, чим це рішення корисне для України, як РФ відреагує на надання їй нового "статусу", а також чи здатна ця подія підштовхнути росіян до внутрішніх перетворень та зміни режиму Путіна.
Яке значення має рішення Європарламенту про визнання Росії державою-спонсором тероризму?
Європарламент визнав Росію спонсором тероризму і державою, яка здійснює терористичну діяльність – це більш повне визначення. Це рішення правильне і мудро виписане. Втім, воно дещо запізнилося: Росія була державою-спонсором тероризму і в 2008-му, і в 2014-му, і навіть у лютому-березні 2022-го, але зараз вона поводиться не як терорист чи спонсор тероризму, а як звичайний гопник, рекетир. Пєсков уже прямо, без натяків заявляє, що Україна повинна виконати вимоги РФ, аби припинити страждання мирного населення.
Держава-гопник – це визначення найбільше відповідає сучасній Росії, яка деградувала вже настільки, що впала нижче за державу-терориста. У своєму шантажі РФ поводиться гірше, ніж визнані держави-терористи – Іран, Північна Корея та Північна Куба.
Яка ймовірність, що рішення Європарламенту підтримають Єврокомісія і Рада ЄС, адже цей документ носить суто рекомендаційний характер?
Це рішення Європарламенту дуже добре виписане, але воно справді рекомендаційне. Втім, рішення Європарламенту створюють у ЄС нову політичну реальність, тло для подальших кроків і дій. Попри рекомендаційний характер вони мають значення, ігнорувати їх не можна.
Наприклад, Європарламент був першою структурою, яка проголосувала за надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, а Єврокомісія і Рада ЄС за деякий час виконали це рішення ЄП, яке теж носило рекомендаційний характер.
Рішення Європарламенту – це певний тиск політичного органу ЄС на структури, національні парламенти, національні уряди та глав європейських держав. Ігнорувати цей тиск неможливо.
Однак виконання рішень ЄП можна відтягувати в часі. Тобто немає чіткого юридичного сформульованого терміну, в який це рішення має бути виконано іншими органами ЄС.
До того ж немає прецеденту – ніколи Єврокомісія та Рада ЄС не визнавали держави терористами. Тобто ця процедура у них не напрацьована.
Найімовірніше, країни ЄС підуть шляхом малих кроків, які випливають із рішення Європарламенту. Наприклад, із терористом не можна торгувати, йому не можна перераховувати гроші. Можна у нього щось купувати, але платити не грошима, а гуманітарною допомогою, продуктами, саме так вибудовуються відносини з Іраном – нафта в обмін на харчі.
Таких рішень цілком можна чекати від Євросоюзу, оскільки Євросоюз завдяки дурній політиці Путіна став енергетично незалежним від Росії, а відтак може застосовувати щодо РФ повноцінні ембарго та тиск на будь-які підприємства, що ведуть свій бізнес у Росії, вводити обмеження та заборону на певну діяльність будь-яких структур третіх країн (китайських та індійських), які відкрито торгують із Росією. Тобто Євросоюз може різко обмежити будь-яку діяльність, торгівлю і співпрацю із Росією, а завдяки цьому завдати їй багатомільярдних збитків та призвести до ще більшої її ізоляції.
Втім, є один важливий нюанс. Поки що існує єдина форма визнання країни спонсором тероризму, яка чітко зафіксована в законодавстві США, і вона діє як прецедент для всього світу. Наприклад, США внесли Кубу до списку країн-спонсорів тероризму, і європейські країни також застосували низку обмежень щодо Куби. Але є країни, які не потрапили в американський список, наприклад, Судан і Південний Судан, а оскільки вони не визнані Штатами державами-спонсорами тероризму, щодо них подібні обмеження не застосовуються, зокрема, їхні товари спокійно йдуть до Європи. Просто тому що США не визнали їх такими.
Тобто рішення США про визнання Росії державою-спонсором тероризму є ключовим. Рішення Європарламенту – це теж дуже добре, але воно вторинне. Головне, щоб США визнали Росію такою, бо це рішення матиме лавиноподібний ефект по всьому світу.
Натомість Сполучені Штати дуже обережні і поки що відмовляються визнавати Росію державою-спонсором тероризму. Передусім вони бояться спровокувати Москву на якісь неадекватні дії. Крім того, Байден заявив, що Штати не хочуть створити для себе проблеми у стосунках із європейськими партнерами, у яких багато контактів із Росією. Адже якщо Штати оголосять РФ спонсором тероризму, вони повинні будуть ввести санкції проти європейських фірм і компаній, які працюють у Росії.
Якщо рішення Європарламенту буде підкріплено актами Єврокомісії, це допоможе зняти цю проблему для США. І тоді ймовірність того, що Штати визнають Росію спонсором тероризму, суттєво зросте, а після цього підуть і вторинні санкції щодо всіх, хто з РФ працює.
Якщо це станеться, наслідки для Росії будуть колосальні. Вона опиниться у серйозній ізоляції і матиме справу з колосальними обмеженнями.
Якщо це навіть не позначиться у найближчі півроку-рік на перебігу війни, то в майбутньому у наших дітей буде гарантія, що Росія відправиться на смітник історії і не зможе піднятися.
Адже коли країна отримує статус спонсора тероризму, особливо в американському законодавстві, це незворотній процес. Це – остаточна і незворотна деградація.
Таким чином, рішення Європарламенту для нас є дуже важливим, бо воно серйозно підштовхує і владу ЄС, і владу США до того, щоб визнання Росії спонсором тероризму мало для неї більш жорсткі практичні наслідки.
Наскільки ймовірно і в якій перспективі що США підтримають аналогічне рішення?
Важко сказати. Поки що США дали зрозуміти, що вони не зацікавлені в цьому, оскільки остерігаються, що Росія перетне межу і почне ще активніше шантажувати світ ядерною зброєю. А от основна причина, яку озвучують публічно і яка полягає в тому, що таке рішення завдасть шкоди європейським партнерам і союзникам Штатів, тепер, тобто після рішення Європарламенту, знімається.
У Конгресі США зараз відбуваються важливі зміни: з одного боку, більшість там створюють республіканці, а з іншого – республіканці набагато жорсткіше налаштовані, ніж нинішні демократи. Тому постає питання, чи буде прямий тиск на Держдеп із боку Конгресу з новим складом.
У найближчі місяці я би все-таки не очікував такого рішення від Вашингтону. Але якщо в Штатах почнеться дискусія про визнання РФ спонсором тероризму, якщо її підхоплять республіканці (можливо, як критику Байдена, який цього не зробив), то ймовірність цього рішення буде високою.
Поки що є одне невідоме, яке не дає можливості точно відповісти на це питання: як себе поведе республіканська більшість у Конгресі. Держдеп поки що в цьому не зацікавлений і буде процес гальмувати. Якщо більшість Конгресу виявиться не трампістського, а маккейнівського зразка, вона цілком може цей процес підштовхнути.
У другій половині січня ми побачимо розклад сил у Конгресі і реальні настрої нових конгресменів. Тоді й отримаємо відповідь на питання, чи буде готовність у США піти на такий крок. Перешкода поки що є суто політичною.
Тобто об’єктивно є доволі суттєвий ризик, що це рішення Європарламенту залишиться просто рекомендацією і не матиме практичних наслідків для Росії?
Ризик, звичайно, є. Тому що будь-яке рішення Європарламенту носить рекомендаційний характер. Але це рішення багато на що впливає – і на політику США, і на політику ЄС. Адже це політичне рішення, а нормальні демократії не можуть ігнорувати жодне політичне рішення. Якщо з’являються подібні рішення Європарламенту, вони або повноцінно обговорюється, або виконуються методом "тисячі порізів", тобто додаткових санкцій та введення потужних ембарго. Другий варіант – більш імовірний.
Давайте конкретизуємо – якими будуть наслідки для Росії конкретно цього рішення Європарламенту? Не говоримо про те, що буде потім, якщо інші підтримають такий крок. Що буде саме зараз – яким чином Росія це відчує?
Росія і росіяни все більше і більше стають ізгоями. Ігнорувати це рішення європейські лідери не зможуть, бо це рішення всього Євросоюзу. Попри те, що прямих наслідків для Росії буде не так багато, санкційна політика ЄС стане жорсткішою. ЄС потроху буде утискати і обмежувати Росію, тобто застосовуватиме тактику "тисячі порізів".
Але не варто очікувати ефекту від цього рішення вже і сьогодні. Моментального ефекту це рішення не матиме, окрім хіба що приниження російських еліт та населення. Для них це мало б стати поштовхом до того, що щось потрібно робити. Але я особисто не вірю, що росіяни щось почнуть робити. Для російських еліт, які не надто панькаються з людським життям, це мав би бути хороший сигнал про те, що пора кінчати з Путіним, відправити його до Леніна-Сталіна. Але росіяни надто бояться, вони бояться навіть думати про те, що можна усунути лідера країни. Тому, власне, я не дуже сподіваюся на такий сценарій розвитку подій. Хоча в будь-якій іншій країні таке рішення було б сприйняте як сигнал про те, що час прибирати диктатора.
Що ж іще має зробити Росія по відношенню до України, щоб і Євросоюз, і США в цьому плані були більш рішучими і підкріплювали це рішення певними практичними кроками, які б змушували режим Путіна переглядати свої дії щодо нашої країни? Що ще Росія має утнути, ядерну бомбу застосувати?
Росія вже стільки всього натворила. Що б вона ще не утнула, їй уже важко буде чимось здивувати. Будь-які дії Росії просто посилюють тиск на неї та її ізоляцію. Крім того, вони призводять до збільшення допомоги Україні, аби наша країна могла витримати цю російську навалу і не програти.
Коли Росія здійснює додаткові акти терору, це дає певні зрушення. Наприклад, Росія почала бити по енергетичній інфраструктурі України – це третій пункт визначення геноциду: геноцид – це не просто фізичне знищення людей, а й створення умов, за яких робиться неможливим нормальне виживання великих груп населення. Тож удари по енергетичній інфраструктурі – це геноцид. На це мала би бути потужна відповідь міжнародної спільноти, наприклад, введення сил НАТО в Україну. Але на Заході остерігаються, що Росія почне запускати ракети по країнах Альянсу.
Що б Росія не зробила (хоча що може бути страшніше за знищення Маріуполя, де загинули десятки тисяч людей?), на неї просто будуть сильніше тиснути та більше допомагати Україні, щоб ми змогли перемогти в цій війні. Але перемогти ми маємо самі.
Яким чином Росія може відреагувати на визнання її державою-спонсором тероризму? Одразу після появи рішення Європарламенту вона влаштувала масований обстріл об’єктів енергетичної інфраструктури по всій Україні – таким чином вона показує, що їй начхати на подібні рішення?
Росія так діяла раніше, до цього рішення, так вона діє зараз. Вона це робить не у відповідь на щось, а для себе, для чогось. Росія програє війну, і їй потрібен результат. Москва змушена шукати переговорів, а робить вона це так, як уміє. Росія – гопник і діє відповідно. Інакше вона не вміє, не хоче і не буде. І це ніяк не залежить від того, чи хтось ухвалює рішення про те, що Росія – держава-терорист, чи ні.
Якби відповідне рішення було ухвалено на рівні США або Єврокомісії, росіяни б багато галасували і погрожували, тобто поводилися б, як Медведєв в алкогольному угарі. У Росії немає інших відповідей для західного світу.
Як Україна може відчути відповідь РФ на рішення Європарламенту? Росія і так уже робить в Україні все, що може. Чогось нового або додаткового я не очікую. Вона робитиме те саме, тільки при цьому буде багато гавкання. А от від свого населення російська влада, напевно, намагатиметься приховати це рішення європейців.
Як би там не було, наша справа – вистояти і не піти на жодні зрадницькі переговори, бо вони в будь-якому разі завершаться тим, що Путін очухається і доб’є нас фізично.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
