Україна стоїть перед "відкритими обіймами" і вступить до ЄС після 2027 року - Горбач

8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори про вступ України. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, Україна вже виконала понад 90% рекомендацій, висунутих ЄК після надання Україні статусу кандидата на вступ у червні минулого року. Однак до початку переговорів Києву, згідно оприлюдненого звіту Єврокомісії, найближчим часом потрібно буде виконати "домашнє завдання" у вигляді ухвалення низки законів щодо роботи антикорупційних органів та продовження системної боротьби з корупцією.

В інтервʼю Главреду політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач розповів, коли Україна реально може стати членом Євросоюзу, та з якими пунктами переговорного процесу можуть виникати найбільші складнощі.

Що це рішення означає для України та чого нам чекати від нього найближчим часом?

Єврокомісія оприлюднила свої висновки щодо виконання Україною передумов для початку переговорів про вступ. Вони, здебільшого, позитивні, і тому Єврокомісія рекомендувала найвищому органу ЄС, Європейській Раді, розпочати двосторонні переговори про вступ з Україною. Європейська Рада збереться 15 грудня, і якщо вже ми отримали рекомендацію, то рішення про початок переговорів теж ухвалять.

Але, знову-таки, у рекомендаціях прозвучало, що подальший прогрес України також буде оцінено Єврокомісією до березня. І разом з рішенням про вступ Європейській Раді рекомендовано ухвалити ще й рамку цих переговорів. Попередньо виглядає так, що все добре, ми зрушимо з місця, ЄС не просто надав нам статус кандидата, але і сам зацікавлений в цьому процесі, тому буде нам допомагати там, де це можливо, у тому числі в проходженні нами відповідних процедур. Але, швидше за все, конкретні переговори почнуться приблизно в квітні, після другої оцінки (оскільки було озвучено, що в березні ЄК дасть ще одну оцінку після виконання списку завдань). Україні важливо буде почати переговори хоча би по одній з переговорних глав (як правило, їх там 35, і всі вони стосуються галузевих питань). Навряд чи це будуть переговори щодо сільського господарства – це буде щось простіше. А от у червні наступного року відбудуться вибори до Європарламенту, і, відповідно, перезавантаження всіх керівних органів ЄС, внаслідок чого в нас можуть змінитися наші партнери та, в тому числі, переговірники. Саме тому важливо цей час до виборів пройти зразково, показати конструктив та налаштованість на результат, щоб ми самі собі не зашкодили і негативно не вплинули на ставлення майбутніх керівників європейських інституцій до переговорного процесу і України загалом.

А чого саме від нас впродовж цих місяців чекають у Європі – що саме ми маємо зробити?

Це чіткі очікування щодо того, що потрібно зробити з посиланням на конкретні закони по НАБУ, НАЗК, і найважливіше та найскладніше – щодо змін до закону про національні меншини. Нещодавно Зеленський підписав цей закон, але він передбачає перехідні положення, тому потрібно зробити коригування, аби вони відповідали рекомендаціям Венеційської комісії.

Яка, на ваш погляд, реальна часова перспектива вступу?

Це, звичайно, найцікавіше питання, і воно ж – найскладніше. Оптимізм нинішньої української влади дещо перебільшений. Тут я хотів би нагадати нещодавні висловлювання прем'єр-міністра Шмигаля про те, що Україна проведе переговори про вступ до ЄС за два роки, але думаю, що це неможливо, виходячи з особливостей переговорного процесу і обсягу всіх документів, матеріалів і питань, які потрібно буде розглядати у взаємодії з нашими європейськими партнерами.

На мою думку, пʼять років мінімум піде лише на переговори, а потім буде ще якийсь час до політичного рішення про всіх членів Євросоюзу про приєднання України. За великим рахунком, є ще одна рамка – це бюджет Європейського Союзу, який в них називається "фінансовий план", який ухвалюється на 7 років. Такий семирічний план вже має передбачати певні кошти на адаптацію України до цієї системи.

Поточний фінансовий план припиняє дію у 2027 році, і, в принципі, тільки після 2027 року можна буде говорити про якісь гіпотетичні можливості нашого включення до ЄС. Але більш реально, що це може статися приблизно у 2030 році.

Поки триватимуть двосторонні переговори, що для нас може змінитися за цей час? Чи побачимо ми якісь наслідки цих переговорів упродовж цього часу?

Самі переговори безпосередньо не вплинуть на нашу економіку чи соціальну систему. Вони почнуть впливати тоді, коли втіляться в життя, тобто коли Україна стане повноцінним членом Євросоюзу, і європейське право, з усіма його правами та обмеженнями, почне діяти на території України. Саме з того моменту ми гіпотетично можемо відчути якісь зміни. А переговори про вступ – це переговори про майбутнє, якого ще немає.

Якщо раніше ми розглядали членство в Євросоюзі, перш за все, як економічні переваги через доступ до основних фондів Європейського Союзу, а також говорили про європейські стандарти та певні соціально-економічні переваги, то зараз для нас найважливішим у цьому питанні стає питання безпеки, тобто завершення війни і гарантування певної безпеки. І хоча Європейській Союз не є безпековою структурою, але членство в ньому все-таки саме так розглядається Україною та членами Євросоюзу, оскільки це спільна економіка та спільний політичний механізм, який розділяє між собою і політичні ризики. І якщо ми маємо справу з зовнішньою агресією, тут має бути "один за всіх, і всі за одного". Тому, за великим рахунком, майбутнє членство України в ЄС – це ще один крок України до того, щоб відчувати себе у більшій безпеці, ніж зараз, коли ми перебуваємо у "сірій зоні".

При цьому питання вступу до НАТО не менш актуальне, бо воно ще більш важливе з точки зору безпеки. Але поки що навіть те, що західний ВПК вже розгортається для роботи в інтересах України, і, відповідно, забезпечення її безпеки та оборони – це вже величезна перевага для нас. І це, можливо, навіть більш важливо, ніж економіка, соціальна та гуманітарна сфери.

Рекомендуємо:

Україна може вступити до Євросоюзу ще під час війни - Весьєр

Що, на вашу думку, може стати найбільш суперечливим і проблемним під час переговорів?

Якщо ми говоримо про попередні передумови, а не про переговори по 35 главах, то, мабуть, найскладнішим може бути саме питання національних меншин, оскільки тут вже є зацікавлені опоненти. Наприклад, Угорщина в особі уряду Віктора Орбана, який обрав собі це питання як внутрішньополітичний козир. Тому вони будуть дуже жорсткими і наполегливими у даному питанні, тому нам буде дуже важко задовольнити їх побажання, бо вони, швидше за все прагнуть не так вирішення проблеми, а отримання певних політичних бонусів всередині самої Угорщини. А Україні буде важко піти на вимоги уряду Орбана, тому що вони, м'яко кажучи, не зовсім конструктивні. Тому шлях залишається через виконання рекомендацій Венеційської комісії і формування вже нового законодавства, бо поточне законодавство так чи інакше нам доведеться коригувати.

Після того, як з'явилося рішення Єврокомісії, у Польщі вже починають говорити про те, що Україна не може вступити до Євросоюзу, допоки не буде вирішена суперечка між країнами, яка стосується ексгумації жертв Волинської трагедії. Чи багато в нас подібних ситуацій (окрім Угорщини, про яку ви вже говорили), які можуть стати нам на заваді до вступу?

Ця заява зрозуміла, і це представники тієї партії, для виборців якої начебто це питання є дуже чутливим. Але я думаю, що його точно можна вирішити. Якщо Польща буде робити кроки назустріч України, за Україною теж затримки не буде. Коли в Польщі зміниться уряд, зміняться певні підходи, і можна буде це питання розв'язати, що називається, полюбовно. У нас немає мети не дозволяти полякам проводити ексгумацію своїх жертв і такого ніколи не було – це було рішення у відповідь на певні недружні кроки з боку польського уряду, який найближчими днями зміниться, і з яким можна буде говорити з чистого аркуша.

До речі, стосовно закону про освіту і нацменшини зацікавленою стороною можуть бути ще румунська, болгарська меншини в Україні, але там нам завжди легше вдавалося знаходити спільну мову, тому що ці уряди були конструктивними, на відміну від уряду Орбана.

Щодо складності переговорів взагалі, тобто щодо того, як вмонтувати Україну до системи Європейського Союзу, то найважчими, мабуть, все-таки, будуть переговори щодо сільського господарства. Тобто там, де питання стосуються коштів, виплат і великої частини бюджету Європейського Союзу. І там, де мова буде йти про гроші, переговори будуть дуже принциповими, жорсткими і триватимуть якнайдовше.

Коли ви говорили про перспективу вступу, то сказали, що до 2027 року ми не можемо на це розраховувати…

Так, до 2027 року це технічно неможливо, виходячи з правил, які сьогодні існують в ЄС.

І про якісь скорочені процедури для нас не може йтися, зважаючи на нашу ситуацію?

Ми живемо в такий час, коли світ переживає величезні внутрішні трансформації, і можливі будь-які чудеса. Наприклад (і я про це напередодні подумав), якщо зовнішні безпекові причини змусять Європейський союз ухвалювати якісь рішення про власну внутрішню реформу, а хтось всередині Європейського Союзу буде цю реформу блокувати, то, в принципі не буде іншого шляху, окрім як створити нову організацію – новий Союз з новою назвою, новими правилами, установчими договорами чи Конституцією. І якщо дійде до аж таких суперечностей всередині організації, тоді в нас з'явиться шанс стати співорганізатором на старті нової структури. Це фантастично звучить, але ми живемо в епоху величезних трансформацій, і нічого виключати не можна.

Тобто все-таки є шанс, що у випадку ми завершимо ці переговори раніше за Туреччину?

Якщо порівнювати з Туреччиною, то так. І не просто шанс – це тренд, який намітився. Якщо Україну європейські нації, здебільшого, хочуть бачити в складі Європейського Союзу, то з Туреччиною все інакше. Зокрема, Туреччина вже подолала понад половину глав, але самі європейці злякалися того, що буде, коли Туреччина стане членом Європейського Союзу. І тому європейці припинили переговори, звичайно, посилаючись на причини у внутрішній політиці Туреччини (що насправді теж має місце). Але з Україною ситуація інша – зараз ми фактично стоїмо перед "відкритими обіймами".

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред