Керівництво країни-окупанта Росії дедалі більше впадає в розпач через провали на фронтах в Україні, і, схоже, знову готується вчинити теракт. Цього разу під удар може потрапити завод "Кримський Титан" в окупованому Криму. Про можливу атаку заявив особисто російський диктатор Володимир Путін, який вже доручив готувати хімічні війська.
В інтервʼю Главреду колишній постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін розповів, чому Росія не знехтує підривом навіть попри заяви про "захист Криму", які ще обʼєкти на півострові можуть опинитися під загрозою підриву та які наслідки спровокує можливий інцидент на "Кримському Титані".
Голова Херсонської ОВА Прокудін нещодавно заявив, що Росія може готувати провокацію на хімічному заводі в Армянську. Про що свідчить підготовка до такого кроку з боку РФ – чи означає це те, що росіяни, фактично, змирилися з можливою втратою Криму і тепер, що називається, спалюють мости?
По-перше, слід констатувати, що завод "Кримський Титан", який був підконтрольним окупантам з 2014 року, в рамках масштабної російської агресії дещо змінив свою діяльність, що до певної міри випливає навіть із заяв самих окупантів. Їхня пропаганда заявляє, що на заводі начебто відновили виробництво добрив, а саме амофосу, який не вироблявся там із 2014 року в умовах окупації. Зокрема, тому, що для його виробництва потрібно багато води. Після перекриття Північно-Кримського каналу завод "Кримський Титан" незаконно виробляв, у першу чергу, титановий концентрат, і також потребував на це ресурсу, який незаконно постачався – воду, але в менших обсягах.
Хто такий Борис Бабін
Борис Володимирович Бабін – український вчений, політик, доктор юридичних наук, професор. Експредставник президента України в Автономній Республіці Крим.
Народився 12 березня 1981 року в Євпаторії, АР Крим.
Завідував кафедрою адміністративного та кримінального права Одеської національної морської академії.
З червня 2015 року по грудень 2015 року – урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
З 2016 року – професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету.
Експерт Української морської незалежної профспілки, Кримськотатарського ресурсного центру, Фонду дослідження та підтримки корінних народів Криму, експерт ad hoc ОБСЄ, Ради Європи та Minority Rights Group International.
Завідувач сектору Інституту законодавства Верховної Ради України.
Автор наукових праць.
З 17 серпня 2017 року по 3 грудня 2018 року – представник президента України Петра Порошенка в Автономній Республіці Крим.
Неправомірне відкриття окупантами у 2022 році Північно-Кримського каналу створило умови для зміни виробництва, але технології виробництва відповідних добрив і технології виробництва дуже подібні. Наразі є обґрунтовані припущення, що насправді окупанти виробляють на "Кримському Титані" вибухівку. Зокрема, на "Кримський Титан" постачають аміак, який цистернами залізничним транспортом незаконно перевозять через так званий Кримський міст з території РФ. Тож можна казати обʼєктивно, що там є небезпечне виробництво. За умов, коли окупанти підірвали Каховську ГЕС, одним з наслідків стало якраз припинення водопостачання до північного Криму і, очевидно, що наразі на "Кримському Титані" ресурсів для подальшого виробництва вибухівки може не бути.
За цих умов "Кримський Титан" стає для РФ певною валізою без ручки. Зрозуміло, що окупанти можуть здійснити на ньому провокацію – якийсь підрив з викидом хімічних речовин з метою фейкових обвинувачень української влади та подальшого геноциду населення Херсонщини, який вони постійно чинять.
Крім того, є ще ситуація так званої фортифікації – ми бачимо, що окупанти постійно копають рови, будують фортифікаційні споруди, мінують територію, і, очевидно, Перекопський перешийок, на якому розташований завод. Це і територія самого заводу, і відстійники, які входять в Сиваш, де окупанти, ймовірно, також роблять і фортифікації, і відповідне мінування, що створює собою додаткові ризики. Судячи з цього, а також із небезпечного виробництва, яке сьогодні знаходиться під питанням, випливають негативні наслідки.
А чи можна говорити про те, що у разі, коли Росія вдасться до таких дій, вона вже фактично забуде про Крим, і півострів не потрібен буде їй для того, щоб його утримувати?
Російська Федерація як держава-окупант наразі заявляє, що буде обороняти Крим. Але ми бачимо з тактики ведення Росією агресивної війни, що ті території, де ведуться бойові дії, агресори перетворюють на пустелю. Класичний приклад – Бахмут та Ізюм, які росіяни фактично знищили під час відступу. І було б дуже дивним очікувати, що росіяни поводитимуться у Криму інакше, розуміючи невідворотну деокупацію півострова.
Які наслідки нас чекають у випадку аварії на Кримському Титані? На кого прийдеться найбільший удар?
Це, перш за все, викиди небезпечних речовин. Усе залежатиме від рози вітрів на той момент, але викиди можливі у південній Херсонщині, північному Криму або у двох місцях одночасно. Сам завод знаходиться на певній відстані від населених пунктів, тому тут важко сказати, скільки осіб постраждає у разі моделювання вибуху. Але від забруднення точно постраждає населення, залежно від того, куди дутиме вітер.
Яка реальна мета може стояти за такою поведінкою Росії? Бо підрив Каховської ГЕС Путін пояснював затримкою контрнаступу ЗСУ.
Я не військовий фахівець і не коментуватиму військові питання. Фактично метою є вчинення нових терористичних актів. Росія визнана державою-терористом на міжнародних майданчиках, вона вже вчиняла такі акції і зробить це знову. Яка там в головах буде мотивація на ту хвилину – це питання до прокурорів або до психіатрів. Бо важко моделювати, у який саме момент вони це зроблять.
Росіяни знову почали вкидати тезу про "брудну бомбу", яку нібито готує Київ. Аналогічну тезу вони вкидали вже, щонайменше, двічі - під час того, коли російські військові минулого року перебували на ЧАЕС та влітку, перед візитом місії МАГАТЕ на ЗАЕС. Чому зараз про це говорять знову?
У них відбуваються загострення пропаганди, які повʼязані з ситуацією на фронті, із зовнішньополітичною ситуацією, тиском на треті країни – тут багато факторів. І щодо практичних питань вони, насамперед, повʼязують їх із ЗАЕС, і це ми чуємо від початку її окупації. На території Криму, до речі, теж є щонайменше один небезпечний атомний обʼєкт – це учбовий реактор у Севастополі, який окупанти захопили ще у 2014 році. Що вони там роблять, ми не знаємо, реактор знаходиться практично у центрі міста, біля бухти. Тому будь-який інцидент на цьому реакторі може спричинити істотне забруднення акваторії та територій. А знаючи попередній досвід РФ, дивуватися такому не доводиться.
Чи можуть вони вдатися до такого кроку саме на цьому обʼєкті?
Важко моделювати те, що зроблять росіяни завтра чи за годину, але потенційна загроза існує.
Відповідно, і така сама можливість існує і на ЗАЕС?
Так, про це навіть заявляла українська влада. Бо Росія як держава-терорист фізично може вчинити акт терору. А от чи зробить вона це – це питання до тих, про кого я говорив вище.
Зважаючи на доволі мляву реакцію міжнародної спільноти на підрив Каховської ГЕС, якою може бути реакція на ці інциденти? Взагалі, що ще має статися, щоб світ почав реагувати на дії Росії?
Для реагування на злочинні дії Росії потрібна системна робота. Це мають робити як українські дипломати, так і дипломати держав-партнерів, українське громадське суспільство та міжнародні інституції. Щодо конкретно Каховської ГЕС, то ми вже бачимо заяви європейського парламенту, низки експертних структур, які стверджують про те, що підрив здійснила РФ. Також ми бачимо заяви ООН про те, що російська сторона відмовляла ООН у допомозі населенню на окупованих територіях після початку повені. У майбутньому слід очікувати перших резолюцій міжнародних організацій, які будуть ставити це питання – це і резолюції Генасамблеї ООН і так далі, а також рішення міжнародних судів, зокрема і МУС. Але зрозуміло, що такі рішення не зʼявляться за 2-3 години. В цілому тут у мене оптимістичний настрій, і ці процедури відбудуться.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред