Зовсім скоро осінь повноцінно вступить у свої права і розпочнуться холоди. Цьогорічний "воєнний опалювальний сезон" буде непростим, адже росіяни роблять все, щоби його в Україні було зірвано: обіцяють Європі, звідки ми імпортуємо газ, проблеми з постачанням блакитного палива, погрожують знищенням котелень та іншої комунальної інфраструктури тощо.
Уже сьогодні ми чуємо про те, що в різних регіонах України (і не обов’язково прифронтових) будуть відключення від подачі опалення, гарячої води і навіть електроенергії.
Главред намагався проаналізувати, на що чекати пересічним українцям в опалювальному сезоні 2022-23, та як себе убезпечити від замерзання, відсутності електрики та пережити холодну зиму.
Що буде з газом і електрикою
Заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова зазначає, на сьогодні можна виокремити чотири типи проблем, з якими стикнеться українська громада та держава з настанням опалювального сезону.
Так, по-перше, на її думку, це недостатність запасів газу. Так, за різними підрахунками, у нас хоч і є вже близько 12,5 млрд кубометрів газу у сховищах, проте необхідно, щоб ця цифра становила хоча б 19 млрд кубометрів.
"Попри те, що закачування газу триває, ніхто не дає дуже оптимістичних прогнозів щодо досягнення до початку опалювального сезону відмітки 19 млрд кубометрів. По-друге, це ураження об’єктів критичної інфраструктури енергетичної сфери. Так, станом на 11 серпня уражено 327 таких об’єктів у сфері теплопостачання. Пошкоджено 304 котельні (12 зруйновано), 10 ТЕЦ (4 зруйновано) та одна ТЕС. По-третє, ми маємо значні ризики ураження інфраструктури галузі вже після початку опалювального сезону та по залізниці під час перевезення вугілля. Ну, і по-четверте, ризик виведення із ладу Запорізької АЕС", - зазначає Вікторія Тютюнникова.
У той же час експерт наголошує на тому, що останній фактор не є дуже ризикованим, адже споживання електроенергії в Україні впродовж ведення бойових дій значно скоротилося.
У цьому її підтримує економічний та політичний експерт Олексій Кущ, який зазначає, що жорсткої нестачі електроенергії у навіть найбільш форс-мажорних випадках в Україні не буде.
"Перед самим початком широкомасштабної війни Україна від’єдналася від єдиної енергосистеми росії та білорусі та приєдналася до європейської енергетичної системи. Дійсно, споживання електрики в нашій державі сильно впало. Наша система зараз є профіцитною – виробляємо більше електроенергії, ніж споживаємо. Єдині ризики – це пряме попадання ворожих ракет чи снарядів по трансформаторних підстанціях. Але ці ушкодження можна швидко відремонтувати", - зазначає він.
Днями заступник голови правління Асоціації "Нафта і газ України" Андрій Закревський, констатував – навіть 11 млрд кубометрів газу цілком вистачить для опалювального сезону. Правда криється в іншому, що також цей чиновник не приховує. Так, можуть бути проблеми з тиском газу під час транспортування його трубопроводами нашою країною. Зрозуміло, що для підтримання такого тиску необхідно більше газу: так званий технічний газ.
Проте Олексій Кущ зазначає, що дефіцит газу в Україні в опалювальний сезон все ж таки буде. Він навіть наводить конкретну цифру – 2 млрд кубометрів. Звісно, це не так багато, і ми б спокійно могли його закупити у нашій європейських постачальників (хоча це також питання, адже Європа напевно й сама потрепатиме від його нестачі – росія постійно її шантажує і заявляє, що буде менше його постачати до ЄС). Тут для України питання лише у грошах. Так, за нинішніх космічних цін на "блакитне" паливо, нам прийдеться викласти до 6 млрд доларів на додаткову його закупівлю, можливо вже й з початком опалювального сезону. Тож треба бути готовими заплатити таку велику суму.
У то же час, Олексій Кущ впевнений, що з цим проблем не буде. Навіть, якщо Європа не матиме додаткового газу для України, то його успішно нададуть американці. Справа в тому, що до пакету ленд-лізу від США входить також постачання 1 млрд кубометрів зрідженого американського газу. Україна просто забере цей обсяг із газопроводів, які постачають газ європейцям, а вони, у свою чергу заберуть 1 млрд кубометрів американського зрідженого газу у спеціальному терміналі, який знаходиться у Польщі.
Не слід також перейматися, що буде пошкоджено або зруйновано українську газотранспортну систему: росіяни, як ми бачили всі ці місяці війни, ретельно уникають попадань снарядами у неї. Так триватиме й надалі.
Вугілля накопичено достатньо, Україна його активно сама видобуває
Нині накопичено вже 1,8 млн тонн вугілля, а для опалювального сезону необхідно 1,2 млн тонн. Чимало вугілля в Україну нині поставляє Польща. Взагалі більшість експертів вважають, що ситуація з накопиченням вугілля на наших ТЕС сьогодні навіть краща, ніж це було торік.
Але варто зазначити, що Україна продовжує нарощувати власний видобуток вугілля та поповнювати запаси, щоб до початку опалювального сезону вони складали близько 2,5 млн тонн.
Буржуйки ставити небезпечно
Готуючись до складного опалювального сезону, деякі представники місцевої влади, як приміром, мер Львова Андрій Садовий почали робити неоднозначні поради людям щодо встановлення буржуйок у багатоквартирних будинках та переходу на опалення дровами.
"Як на мене, це доволі раціональне рішення, оскільки нам необхідно шукати різні шляхи вирішення проблем із перебоями, як у газо-, так і у електропостачанні. При цьому, хотілося б звернути увагу на два проблемні моменти при такому переході. Буржуйки – це досить небезпечний спосіб обігріву. Тобто, для того, щоб їх встановлювати у будинках має бути належний рівень вентиляції, оскільки ризики дуже високі. При цьому, питаннями безпеки та здійснення постійного контролю можуть і, скоріше за все, займатимуться органи місцевої влади. Зокрема, це може проявлятися у попередньому огляді та подальшому контролі пожежної безпеки в будинках. Що стосується дров, то вони в Україні через зменшення кількості рубок в лісах, подорожчали. А встановлення твердопаливного котла, який працюватиме на дровах, це теж чималі гроші", - зазначає Вікторія Тютюнникова.
І дійсно, якщо говорити мовою цифр, то одноразової покупки дров на суму 17 тис. гривень вистачить, щоб опалювати будинок площею 100 квадратів протягом всього зимового сезону. Але це теж чималі гроші, особливо зараз, коли люди їх не мають. Подорожчали не тільки дрова, а й паливні пелети. Знову ж таки мовою цифр – покупка 3-4 тонн пелет, яких вистачить на сезон обійдеться в суму від 18-20 тисяч гривень.
Олексій Кущ підтримує свою колегу у цьому питанні, зазначаючи, що буржуйок просто не вистачить на всіх та й палива до них також не вистачить.
"Це й колосальні ризики протипожежної безпеки. Звісно, всі їх не куплять, а от паніку такі заяви місцевої влади викликати у людей зможуть. Щодо твердопаливних котлів, то тут про це повинна подбати влада: щоб вона компенсувала людям їх закупівлю, беручи на себе від 30 до 50% їхньої вартості або надавала якісь пільги щодо компенсацій відсоткової ставки за кредитами", -- констатує він.
Директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк, у свою чергу, зазначає Главреду, що з технічної точки зору поставити такі буржуйки можна не у кожну квартиру і безпечна її експлуатація десь спрацює, а десь – ні.
"Я б з цього приводу порадив місцевій владі проглянути, які є у будинку приміщення, що можна використовувати для опалення, щоб там знаходилися їхні мешканці. Це може бути, приміром, якесь підвальне приміщення, це й площа на дахах, де можна обладнати опалення за допомогою твердопаливних котлів. Також віднайти всі можливості для обладнання там туалетів (якщо зупиниться робота каналізаційної системи, то обладнати такі приміщення біотуалетами). Там можна й подумати про облаштування обладнання для приготування їжі", - зазначає він.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
