Кадиров готує новий Афганістан, слабка Москва не втримає Чечню в РФ - Маломуж

Глава Чечні Рамзан Кадиров знову пропадав з радарів. Після заколоту Пригожина він майже добу мовчав, а потім таки вирішив підтримати Путіна. Потім декілька днів ходили чутки про погіршення його стану здоровʼя, які він пізніше спростував.

В інтервʼю Главреду колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж розповів, для чого Кадиров запустив чутки про свою хворобу, чому у Чечні чекають слабкості Москви, та що буде з Росією у разі військової поразки в Україні.

Під час бунту Пригожина Кадиров був одним із тих, хто на певний час, так би мовити, заліг на дно, адже у першу добу, коли все це почалося, його не було чутно. Як ви гадаєте, чому була така пауза з боку Кадирова — про що це свідчить?

У першу чергу, йдеться не лише про Кадирова, а й про низку силовиків, керівників регіональних структур та олігархів, які залягли на дно і чекали, що ж воно буде. І особливо це було видно у перший день, коли "вагнерівці" активно рухалися до Москви і до них не було опору або співчуття.

Багато хто чекав на приєднання військових, представників спецслужб та простих громадян РФ, які негативно ставляться до російського керівництва, у першу чергу до Путіна, що передбачало зміну режиму. Ці люди вже були готові присягнути новому керівництву або увійти до складу перехідного уряду.

Такі очікування були, але їх замовчували. Зрозуміло, що після заколоту Путін зробив висновки про те, що він не має одноголосної підтримки та потужної системи авторитарного режиму. А ще різні "башти Кремля", які він створював для протистояння (Пригожин - Міноборони, Кадиров - Пригожин чи інші силовики, ФСБ - Міноборони), загрожують боротьбою проти його режиму, а також тим, що вони можуть за певних обставин обʼєднатися та претендувати на владу. Тому і Кадиров волів вичекати та згодом приєднатися до "вагнерівців", згадавши їхні "старі-добрі" стосунки. З іншого боку, коли ФСБ, куратори Пригожина і, зрозуміло, весь силовий блок, який працював із Пригожиним, побачили, що він не має перспектив, тут вже Кадиров заявив про готовність захищати "царя" та почав висилати війська для захисту Москви і особисто Путіна. Це будуть його мечоносці — як колись були латиські стрільці в Леніна, так тепер чеченці будуть захищати Путіна.

Це потрібно Кадирову щоб показати, що він відданий, що це мовчання не було зрадою, а в деякій мірі підготовкою, і що він уже з Путіним претендує на нові звання, тому що раніше опинився в опалі. Ми пам'ятаємо, що його відправили до Чечні в зв'язку з тим, що він не підтримав мобілізації, не вислав нових бойовиків на фронт з Україною, і після цього Кадиров просто щез з екранів та різних політичних систем і тоді тільки каявся перед Путіним, який приймав його як такого, хто готовий робити усе, що завгодно.

Тому в даній ситуації Путін розглядає це до певної міри як зраду Кадирова, хоча в останні дні вже всі говорять про його хворобу. Вона в нього дійсно є, але наскільки серйозна і летальна — це ще питання. Він міг навмисно залягти на дно, тому що сьогодні ведуться розслідування щодо того, хто і що робив у період путчу. Так само, як колись у часи ГКЧП. Це проводить ФСБ, служби безпеки президента і через це вже почалися протиріччя між Міноборони та ФСБ, тому що ФСБ почала перевіряти генералів, командуючих. Тобто весь керівний склад, а це передбачає репресії. Зрозуміло, що вони мовчать, але намагаються протистояти і об'єднуються проти спецслужб.

Так само і Кадиров вичекав, зараз нібито прикинувся хворим (а, можливо, і реально хворий), і тепер розглядає варіант свого можливого наступника. А наступник уже давно визначився — це його син. Вийде так чи ні, залежатиме від центрального керівництва Росії. Поки що вони контролюють ситуацію — Путін особисто був на весіллі у сина Кадирова, і в даній ситуацію у Рамзан Кадиров уже, мабуть, представиви його як свого наступника, який персонально буде виконувати усі завдання Путіна.

Дивіться відео інтервʼю Миколи Маломужа про Кадирова Главреду:

Тобто Кадиров, наскільки я зрозуміла з ваших слів, максимально залежний зараз від Путіна — він не є самостійним гравцем в принципі і не може ним стати, так?

На даний момент він залежний від Путіна. Тим більше, він деякою мірою вже ослаб і фізично, і організаційно. Він не показав ефективності на полі бою, не виконав жодного завдання, тому потрапив в опалу. Але після путчу зараз зʼявляється контроль у форматі "хто що робив та хто зрадив". Під питанням якраз і сам Кадиров — він вичікує, адже він став дуже хитрим політиком, який переживав різні кризи. А можливо у період наступальних операцій, коли Росія буде системно програвати, тоді активізуються всі політичні сили і настане час Кадирова, який заявив, що він уже готує формат незалежної Чеченської республіки. В даній ситуації вони будуть підбирати такий формат дистанціюватимуться від Москви. Але це буде тільки тоді, коли режим буде настільки слабким під впливом ЗСУ та наших реальних перемог, поразки Росії і самого Путіна. Тобто коли вже багато політичних, військових структур Росії будуть думати, як усунути Путіна. Або ж коли будуть його безпосередньо усувати — наприклад, силовики, політики, олігархи обʼєднаються та зрозуміють, що виходу немає, і для того, щоб зняти загрозу для Росії і для себе особисто, поставлять питання про усунення Путіна. Про це вже навіть говорив Гіркін, який вимагав від Путіна відставки, проведення операції "Наступник" вже замість Путіна. Тобто коли вже реально ситуація буде не визначеною, вони будуть зазнавати поразки, тоді вже по Путіну поставлять питання: усунути його фізично або політично. А Кадиров вже гратиме свою гру в незалежність і домовлятися з деякими політичними, військовими силами про те, що він буде з ними кооперуватися в тих або інших питаннях.

А, до речі з ким може скооперуватися Кадиров — хто в нього може бути союзником?

Це можуть бути різні політичні сили, яким потрібен радикальний сценарій. Наприклад, ФСБ, які не підтримують з ним контактів через певні протиріччя. Дійсно, є окремі куратори, які ще тримають зв'язок, але так системно він постійно ігнорував саме спецслужбу. У Міноборони є деякі генерали, які підтримують з нею [ФСБ] контакт, особливо на полі бою та використовували ситуацію в плані агресії. У Кадирова є така комунікація — якщо ці генерали можуть увійти до перехідного уряду, то зрозуміло, що він підтримуватиме з ними контакт. Є низка регіональних олігархів, з якими вони ділили природний ресурси. Якихось визначальних фігур, які б підтримали Кадирова, немає. Скажу прямо — серед військових спецслужб, розвідки алергія на Кадирова, тому що він постійно тиснув на Путіна і намагався конкурувати з силовиками. Мало того, ігнорував не тільки їхні вказівки, а навіть вимоги закону. Постійно.

І навіть проводив арешти, затримання, катування, вбивства, що навіть викликало заперечення силовиків, тому що чеченці вбивали росіян. Тобто це були позасудові розправи, які не могли викликати підтримки ні в ФСБ, ні в МВС, ні в прокуратури Російської Федерації.

Якщо Кадиров почне дистанціюватися від Москви, як це може виглядати? Що він може робити в такому випадку?

Він для цього підготував усі умови. Він створив потужну фінансову базу, бо він з Москви витягнув усе, що можна, підготував деякі виробництва, копалини і, найголовніше, створив війська, велику частину, до 60 тисяч бойовиків-чеченців, які можуть воювати в горах. А це складно, бо їх там треба буде вибивати. Ще один важливий чинник — Кадиров зібрав величезну кількість озброєння, техніки і боєприпасів, що дає йому змогу воювати в горах роками.

На це він і розраховує — що з ним будуть рахуватися, послабленому уряду буде не до Чечні, і на цій основі він заявить про незалежність. Хоча ми знаємо, що під час поразки РФ чеченці, які воюють у складі Збройних сил України, реально будуть претендувати на визволення Ічкерії — уже є перехідний уряд в екзилі, який готовий очолити Чечню, і народ може їх дуже активно підтримати.

Поки що Кадиров будує свої плани як майбутній лідер незалежної Чечні.

Якщо дійсно Кадиров передасть владу своєму синові Ахмату, чи зможе він втримати владу у Чечні за такого сценарію?

Син Кадирова Ахмат може бути лідером тільки тоді, коли залишиться Путін, коли РФ буде контролювати ситуацію в цілому в Росії та в самій Чечні. Якраз сина Кадирова потрібно тримати не тільки під контролем, а й на посаді, тому що в нього немає ні авторитету ні в збройних формуваннях, ні в силових структурах Чечні, ні в кланах, тому що вони розглядають його як "молодого пацана". І, зрозуміло, немає такого авторитету і серед народу Чеченської республіки. Тому в даний момент це можливо як продовження традиції самого Рамзана, але за підтримки Москви та безпосередньо лідера Росії — Путіна або того, хто може швидко прийти до влади, якщо такий варіант буде в Росії замість розвалу. Тоді буде перехідний коаліційний уряд, будуть вибори і зовсім інший формат влади, за якого у сина Кадирова немає шансів очолити Чечню або втриматись там надовго.

Рекомендуємо:

Кадирова вже списали, він готується до облоги Чечні - Микола Маломуж

Коли може настати така точка, коли Кадиров може "показати зуби" і почне реалізовувати сценарій, до якого готувався?

По-перше, для цього йому треба мати здоровʼя. Тому що є сигнали, що в нього там складно з його станом в цілому, і деякою мірою є критичні моменти. Хоча це також може бути гра, під час якої він вдало запускає таку інформацію і російському керівництву, щоб не було реальних репресій, так і світу, щоб вичекати паузу, не брати участі у війні і не бути задіяним у якихось акціях Кремля. Тому він буде вичікувати протягом півроку. За цей час уже буде видно, які активні успішні операції будуть у нашої держави, особливо на сході — Луганська, Донецька, Херсонська, Запорізька область і можливий захід до Криму. Якраз у ці рубіжні моменти, коли ми будемо повністю звільняти території, режим у Кремлі буде надзвичайно хитатися.

За нашими оперативними даними, у Путіні вже давно сумніваються. По-перше, у правильності його дій, бо раніше деякі були змушені виконувати завдання, боячись репресій. Але вже не бояться, а обговорить між собою те, що він наробив, які перспективи будуть у них та Росії, а Путіна вже особливо ніхто не жаліє — чи будуть його притягувати до судової відповідальності, політично чи фізично. Це вже механізм, але це все одно перспектива найближчих місяців.

Коли Пригожин затівав цей заколот, то склалося враження, що крім нього на це взагалі ніхто не зміг наважитися. Після того, як Пригожина, фактично, усунули з політичного поля і з самої Росії, бо офіційно говорять про те, що його "передислокували" до Білорусі, чи є зараз така сила в Росії, яка може повторити те, що робив Пригожин, але успішно?

Обʼєднаних сил для цього немає. Ще раз підкреслюю, що за ослаблення режиму через наші успіхи піднімуться низка генералів ФСБ та Міноборони, які контактують між собою, відповідно, спецслужби та інші розвідки, особливо які чітко знали, на що йшов Путін і не підтримали агресії, але змушені були так діяти. Зрозуміло, і олігархи, які сьогодні потерпають — комунікації між ними тривають постійно. Це може бути як переворот в центрі Москви, так і формування політичних сил та збройних формувань, які будуть у комунікації з тими або з іншими лідерами. Тут може бути симбіоз військових, спецслужб та політиків типу Собяніна мера Москви, який, як ми знаємо, був головою адміністрації Путіна. Це може бути Кірієнко, Мішустін, який багатьох влаштовує, але є підставною фігурою, бо силовики вестимуть цей процес і з ними будуть домовлятися.

Тобто у даний період можливі різні формати, але створити реальну військову силу буде дуже складно. Просто прийти, наприклад, військовими, тим більше бойовиками і частиною зеків — це не дасть влади ні над Росією, ні над Москвою. Бо Москва — це 15-мільйонне місто, величезний мегаполіс з величезними силовими блоками та ядерним потенціалом навколо. Тобто для того, щоб щось там вийшло, має бути обʼєднання сил. Так, це може бути змова, в якій можуть взяти участь і Пригожин, який може підʼїхати на якомусь з етапів, і Гіркін підтягнеться, і чеченці десь будуть включені у формат таких сил, тому що мають бойові структури.

Це можуть бути силові структури, наприклад, ФСБ, ГРУ Генштабу РФ, спецназу, які проводять антитерористичні операції — у них є близько 20 тисяч бойовиків, набагато ефективніших за вагнерівців. Тому з ними буде дуже складно що-небудь зробити. Якщо вони стануть під прапор якогось командувача, вони будуть непереможні. І найголовніше — вони контролюють Путіна, його оточення, всі офіси, а це — найближчий доступ. Бо в даній ситуації можливі різні сценарії — це можуть бути Патрушев разом з Бортниковим, можливо Шойгу з іншими учасниками, може підключитися Золотов, зрадивши особисто Путіна.

Ви сказали, що Кадиров підготував загони для того, щоб вести війну в гірських умовах. Якщо дійсно дійде до цього, як довго може тривати ця війна, і чи буде вона схожою на те, що відбувалося під час попередніх чеченських війн?

Кадиров сьогодні вже більш підготовлений — тоді не було такого анклаву, тим більше озброєння та боєприпасів. Це може бути такий малий Афганістан, коли Росія буде намагатися щось там робити, але ефективно вибити їх не зможе. Їхньою альтернативою можуть бути чеченці, які приїдуть з України, з діаспори (їх дуже багато) і, зрозуміло, що вони працюватимуть з народом і люди перейдуть на бік демократичних представників Чечні. Це їх підірве. Прямі атаки — це багато років. Деякі їхні вожді воювали під час радянської влади та й ще за царської Росії десятки років в горах і взяти їх не могли. На той період вони також мали і гармати, і озброєння, і величезні контингенти військ, а проводити там війну — це не те саме, що на полі бою в Україні або в лісовій місцевості під Москвою. Це дуже складні регіони, анклави, де навіть самі чеченці часто не знають, хто знаходиться в тому урочищі. Я там бував, і з військової точки зору там складно вести бойові дії. Тим більше послаблений режим явно не буде успішно воювати, а якщо буде демократичний, то він не задіюватиме контингенти для ведення війни — він буде домовлятися з новим урядом, який готовий до такої співпраці.

Якщо постане питання щодо розвалу Росії, то хто, окрім Чечні, може першими піти з її складу?

По-перше, це автономні республіки Кавказу. Усі одразу, оскільки вони постійно вели війну за незалежність. По-друге, Татарстан. Я спілкувався з його представниками ще до війни, і вони говорили, що підуть аж до Далекого Сходу. Як тоді говорили активісти — зайдіть до нас в Казань, ми до вас приєднаємося. Це, звісно, жарт, але це — тенденція. Так, вони деякою мірою ще підконтрольні Путіну, ще тримаються режиму, але в них давним-давно є автономістські настрої. Пам'ятаємо, вони свого часу вибивали автономію на рівні президента Татарстану, але пізніше Путін її скасував. Так само Марій Ел, Чувашія, Бурятія, бо тоді піде ланцюгова реакція.

Тобто 25-28 утворень може бути стовідсотково. В даній ситуації готовність національних меншин є, тим більше розвалювати той режим, що втягнув їх у війну, підставив і навмисно нищив їх на полі бою. Режим Путіна буде їм ворожим, і питання щодо незалежності стоятиме уже однозначно і люди підтримують це на будь-яких референдумах.

А цей процес розпаду Росії надовго може розтягнутися?

Тут можливі різні сценарії, не лише розпад. Якщо прийде силовий блок, політики та олігархи, які визначать із Заходом, що вони триматимуть стабільну ситуацію в Росії і не допускають розпаду (а головним аргументом для Заходу буде не лише недопуск розпаду, а й неконтрольованого використання ядерної зброї). А те, що влади прийдуть Патрушев, Мішустін, Собянін та інші, аби вони не доспутили внутрішніх протиріч, воєн і використання ядерної зброї, що призведе до глобальної війни і знищення світу. Тому вони будуть домовлятися з перехідним урядом, як вони заявляли, проти розвалу Росії. Це продемонстрував навіть один штрих — щойно піднявся Пригожин, американці, які практично ворогують з Росією, почали вести контакти з режимом Путіна. Не для того, щоб підтримати Пригожина, а, навпаки, режим Путіна, щоб не було дестабілізації, неконтрольованого процесу використання ядерної зброї. Вони, розуміють що Путін — зло та агресор, але ядерна зброя може бути ще більшим злом. Тому, я думаю, Захід буде формувати якраз позицію перехідного технократного уряду, який підготує виборчий процес вже за нових стандартів та будуть проводити, відповідно, всі процедури, які формуватимуть вже новий уряд на більш демократичних принципах. Але це буде не один етап — їх буде, допоки не перебудується усе російське суспільство.

Але тут уже має бути повний контроль і західних демократій, і західних спецслужб, і нас учасників війни, тому що питання стоятиме не тільки про перспективи Росії, новий світопорядок і загрози світу, але і те, як буде формуватися нова Росія — чи не буде це новим, ще більш потужним агресором, чи там формується демократичний устрій. Це вже буде великий формат переговорів, консультацій і тиск на тих, які візьмуть на себе відповідальність за проведення цих системних змін в РФ. Або не контрольований — піднімуться різні політичні радикальні сили, які розпочнуть військові операції. Режим впаде, ніякого блоку не сформується, а, навпаки, він розбіжиться, як під час Радянського Союзу, коли пішов Горбачов. І фактично почнуться війни за автономію, революції, референдуми. І тут уже складно контролювати ситуацію, бо цей процес може затягнутися на 3, 5 і більше років, а війни — на десятки років.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред