У Росії 32 великих і системоутворюючих НПЗ, але є і дрібніші. По третині цих об'єктів ЗСУ вже завдали ударів, погодився в інтерв'ю Главреду президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
"У Росії трохи більше 70-ти нафтопереробних заводів, але основних великих - 32. І більше десятка основних НПЗ уже були вражені. Це не означає, що вони зовсім припинили свою роботу, але за умови нашого систематичного докладання зусиль їм буде складно працювати", - зазначив експерт.
Але жоден із цих НПЗ і так не працював на повну потужність, додав Гончар.
Найбільші НПЗ Російської Федерації: Омський, Киришинський, Рязанський, Нижегородський, Ярославський. Їхня потужність - плюс-мінус 20 мільйонів тонн. Омський - найбільший, його потужність 21 мільйон тонн.
"І майже в усі вже прилітало, зокрема, в Ярославський, Рязанський, Нижегородський. Адже всі вони - на європейській частині Росії, куди ми можемо дотягнутися. Зрозуміло, що Омськ далеко, це практично Південний Урал", - сказав Гончар.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, обіймаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми та київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а 2009 року заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книжок і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Якщо говорити про основні, але менші НПЗ, то на півдні Росії прилітало по Краснодарському, Афіпському, Ільському, Слов'янському (на Кубані), Новошахтинському, Туапсинському і Волгоградському. Якщо названі вище п'ять заводів - це заводи вищої ліги, то перераховані тут - заводи першої ліги.
Ці заводи важливі з точки зору того, що вони розташовані на півдні Росії, ближче до зони ведення бойових дій і зручніше, тому що коротке плече логістичного постачання.
Удари БПЛА по НПЗ росіян
Як писав Главред, у російській Нижегородській області припинено щонайменше половину виробництва нафтопереробного заводу "Лукойл-Нижнегоронефтеоргсинтез" (НОРСІ). Це сталося після атаки дронів на місто Кстово, де і розташоване підприємство.
НОРСІ переробляло близько 15,8 мільйона тонн російської нафти на рік. Це становило 5,8% від загального обсягу переробленої нафти в РФ.
Bloomberg підсумовує, що останні атаки БПЛА зупинили три нафтопереробні заводи глибоко на території країни-агресора Росії.
Удари України спрямовані на те, щоб перервати російський експорт і постачання палива для російської окупаційної армії на передовій.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Обмін Теткіно на Мелітополь: Буданов відповів на пропозицію повстанців РФ
- Зеленський провів нараду з Сирським і назвав "найгарячіші" точки фронту
- У Франції "немає лімітів": Макрон прямо висловився про відправку військ в Україну
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
