Стратегія на виснаження працює: чому Захід обережний у питаннях щодо Росії

Після військових злочинів чи чергової ескалації зі сторони країни-агресора, Україна очікує більш радикальної реакції від західних партнерів на дії ворога. Однак, цього не стається. Чому західний світ, зокрема НАТО, так реагують в інтерв'ю Главреду розповів доктор політичних наук, політичний експерт Максим Розумний.

За його словами, коли після чергового прояву агресії зі сторони РФ Україна говорить, як погано, що вона не в НАТО, в Альянсі це сприймають навпаки. Тому що країни-члени не зобов'язані в цій ситуації втручатися, починати війну, посилати своїх солдатів і взагалі можуть дозволяти собі на півроку зупинити будь-яку допомогу, як це було у США кілька місяців тому. А якби Україна була членом НАТО - країнам довелося йти на рішучі кроки згідно із документами Альянсу.

"НАТО має багато власних проблем. І навіть якщо поставити собі ключове питання "А якби Україна була в НАТО, то чи напала б на неї Росія?" як основну точку всіх наших міркувань про НАТО, то для нас начебто очевидно, що тоді б Росія не напала. Але для політиків Заходу це звучить не очевидно. І якби, наприклад, Україна була членом НАТО, і Росія продовжила чи розвинула б свою гібридну агресію проти України, тоді НАТО, можливо, показало б свою неспроможність, оскільки країни-члени Альянсу не надіслали б війська, не вдарили б по Москві", - каже експерт.

відео дня

За його словами, наразі невідомо і те, чи виконає НАТО свої зобов'язання колективної безпеки у випадку агресивних дій зі сторони Росії або Білорусі в балтійських державах чи Польщі. Або ж, якщо вони вдадуться до спроби окупувати Сувалкський коридор. Чи почне НАТО воювати перед загрозою можливої ​​ядерної війни зараз є також неочевидним.

Ще одна причина такої реакції заходу на терор зі сторони РФ - це відсутність великої шкоди інтересам НАТО при нинішній війні в Україні. Агресор Росія в ній все більше грузне і Путін намагається знайти вихід з цієї ситуації. Диктатору здається, що він пропонує реалістичні шляхи, однак Україна на це не погоджується, як і її західні партнери. Через це Путін починає нервувати, як от на зустрічі з Орбаном.

Рекомендуємо:

Який сигнал НАТО відправить Україні: ЗМІ розкрили текст підсумкової декларації

При цьому Росія не припиняє воювати, виснажуватися і ця схема у стратегії Заходу працює. Хоча Україна хотіла б розгрому та знищення РФ, але світ розуміє, що це нереалістично. Тому партнери системно і послідовно послаблюють ворожу країну.

"Така обережність Заходу – це ситуативна річ. Справа в тому, що на переговорному столі (а переговори, як ми розуміємо, тривають і в човниковій дипломатії, і, можливо, за всіма можливими прямими лініями) не вступ України до НАТО - це одна з ключових карт, які розігруються", - каже Розумний.

Заходу нічого не вартує це дати Путіну, в той час як Україна не може відмовитись від свого шляху до НАТО, тому що це записано в Конституції і є політичний консенсус. Але для вступу України до Альянсу потрібна згода усіх сторін. Натомість НАТО може офіційно або неофіційно пообіцяти Росії, що Україну не приймуть найближчим часом. Це стане можливістю для Путіна подати для власного електорату величезну перемогу РФ у цій війні. Бо сторони протистояння, очевидно, шукатимуть компромісу.

Реакція країн НАТО на російсько-українську війну

Нагадаємо, нещодавно президент США Джо Байден заявив, що не готовий говорити з Володимиром Путіним, поки російський диктатор не змінить свою поведінку.

Раніше стало відомо, що у НАТО прогнозують, що країна-агресорка РФ пристосувалася до життя в умовах воєнної економіки і готова воювати ще щонайменше 3-4 роки.
Напередодні генсек НАТО Єнс Столтенберг засудив масштабний ракетний удар РФ по Україні вранці в понеділок, 8 липня, і пообіцяв, що буде ухвалено рішення про подальшу підтримку нашої країни.

Інші новини про позицію НАТО:

• Який сигнал НАТО відправить Україні: ЗМІ розкрили текст підсумкової декларації
• Одна з країн НАТО підштовхує Альянс до того, щоби запросити Україну
• Балістика РФ не має шансів: у Польщі встановили протиракетний щит НАТО

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред