
Про що йдеться у матеріалі:
- Ситуація в Росії та в СРСР відрізняється
- Запиту на розпад Росії наразі немає
- Росіяни хочуть змін у системі
Сучасна РФ суттєво відрізняється від Радянського Союзу як за етнічною структурою, так і за настроями в регіонах. Тому очікувати на розпад, подібний до того, що сталось з СРСР не варто. Про це під час чату на Главреді розповів економіст, політик, ексзаступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов.
"Ситуація дуже відрізняється і від розпаду Радянського Союзу, і від розпаду Російської імперії, тому що і в тому, і в тому випадках етнічні росіяни не були більшістю. У тих колишніх республіках СРСР, які заявили про відокремлення, росіяни були в меншості, а домінувала титульна нація. Зараз понад 80% населення Росії – це росіяни, а в момент розпаду СРСР було 50%. І запиту у регіонів про відокремлення взагалі немає. Цієї теми всередині Росії немає, вона обговорюється лише за її межами", - наголосив він.
відео дня
Мілов нагадав, що на початку 1990-х у Росії вже був період управлінського хаосу, коли регіональні керівники фактично встановлювали власні бар’єри — запроваджували квазі-митниці, обмежували переміщення товарів і навіть використовували талони чи сурогати грошей.
За його словами, цей досвід залишив у людей негативні спогади, адже ускладнював життя, пересування та ведення бізнесу, і саме на цьому згодом зіграв Путін у своїй пропаганді, формуючи негативне ставлення до регіонального сепаратизму.
"Тому запиту на розпад у Росії я не бачу. Може бути відокремлення якихось етнічних республік, але їх не так багато: це десяток регіонів Північного Кавказу та Поволжя, тобто це лічені відсотки території Росії. Тобто 85-90% території залишиться такою самою. Тому ймовірності розпаду Росії я не бачу", - додав він.
Дивіться відео, в якому Володимир Мілов розповів про грошовий голод та інші проблеми в російському війську, а також про те, чому в Росії замислюються про скорочення масштабів бойових дій в Україні:
Водночас економіст вважає, що всередині країни сформувався потужний запит на глибокі зміни системи, який нині пригнічується репресіями. Він підкреслив, що модель надмірно централізованої держави, де всі рішення ухвалюють чиновники без участі громадян, вже не відповідає потребам суспільства.
На його думку, дедалі більше людей прагнуть іншої системи, оскільки не довіряють владі, яку звинувачують у маніпуляціях і втягуванні країни у конфлікти та кризи.
"Є великий попит на федералізацію, децентралізацію влади, розвиток сильного місцевого самоврядування, тобто на дрейф у бік Швейцарії. Це дуже помітно в регіонах, де податки не хочуть перераховувати до центру, хочуть розвивати свою програму, торгівлю тощо. Про розпад багато розмов, але всередині Росії попиту на її розпад немає", - резюмує він.
Розпад Росії - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, хоча західні лідери публічно не говорять про намір довести Росію до розвалу, їхні дії фактично послаблюють її як в економічному, так і в політичному вимірах. Про це заявив керівник Центру досліджень Росії, дипломат і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Командир Грузинського національного легіону Мамука Мамулашвілі також висловився щодо можливих наслідків війни, яку розв’язав Путін проти України, для самої Росії.
Водночас нинішню ситуацію в російській економіці порівнюють із останніми роками існування СРСР. Голова Комітету економістів України Андрій Новак нагадав, що тоді країна пережила низку фінансових потрясінь, які спершу підірвали економіку, а згодом призвели до політичного краху. Зокрема, грошова реформа початку 90-х знецінила заощадження населення та загострила кризу, після чого держава втратила можливість утримувати союзні республіки, що запустило процеси розпаду. На його думку, подібний розвиток подій теоретично можливий і для сучасної Росії.
Інші новини:
- Шахтар у півфіналі Ліги конференцій: як пройшов матч з АЗ та з ким грати далі
- Прорив Іскандерів: розкрито причину економії Україною ракет ППО
- Трамп вперше відреагував на масований удар РФ по Україні 16 квітня - що сказав
Про персону: Володимир Мілов
Володимир Станіславович Мілов (18 червня 1972 року, Кемерово, Росія) – російський опозиційний політик, економіст та експерт у галузі енергетики. Закінчив електромеханічний факультет Московського державного гірничого університету. 1997-2002 рр. – працював в уряді РФ. Травень-жовтень 2002 р. – заступник міністра енергетики РФ. З 2008 по 2010 рік – член політради руху "Солідарність". У 2010-2015 рр. очолював партію "Демократичний вибір". У 2021 році виїхав з Росії. Після початку повномасштабної війни РФ проти України в лютому 2022 року засудив дії режиму Путіна і був внесений до списку "іноземних агентів" у Росії. З вересня 2022 року обіймає посаду віцепрезидента з міжнародної адвокації у фонді Free Russia Foundation (Вашингтон), де займається аналізом російських санкцій та демократичних реформ.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
