Підпишіться 
Про що пише Financial Times:
- Чому єдність ЄС щодо санкцій проти РФ тріщить по швах
- Які країни лобіюють інтереси власних компаній
- Як Греція захищає перевезення російського газу
Єдність Європейського Союзу щодо нових економічних санкцій проти Росії опинилася під загрозою. Низка країн, зокрема Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія, вимагають винятків із останнього пакету обмежень або повністю блокують запропоновані заходи, побоюючись за прибутки своїх найбільших корпорацій. Про це повідомляють дипломати ЄС, які брали участь у переговорах, пише Financial Times.
Оскільки рішення щодо санкцій у ЄС ухвалюються лише одноголосно, вето низки країн змусило послів держав-членів чотири дні поспіль вести переговори в Брюсселі минулого тижня - і все безрезультатно. Це викликало побоювання, що зниження внутрішньої солідарності та відчуття наближення мирної угоди підірвали готовність до складних рішень.
"За столом переговорів моральний імператив діє дедалі слабкіше. У столицях усі погоджуються з жорсткою риторикою та розмовами про солідарність, але потім усе це зникає", - зазначив один із дипломатів.
Греція захищає бізнес мільярдера, Франція та Італія - туризм
Найгостріше протистояння викликала позиція Афін, які відмовляються погоджуватися на весь пакет заходів, якщо не отримають дозвіл на транспортування російського скрапленого природного газу до третіх країн. За даними аналітичної платформи Kpler, компанія Dynagas грецького мільярдера Георгія Прокопіу з моменту повномасштабного вторгнення перевезла понад 30 мільйонів тонн СПГ з арктичного проєкту "Ямал" - вантаж вартістю понад 24 мільярди доларів за оцінками Financial Times.
"Греція, очевидно, не єдиний уряд ЄС, який намагається захистити свої інтереси від санкцій, але незвично, коли уряд лобіює інтереси однієї-єдиної компанії, яка отримує настільки значний прибуток від російського бізнесу", - заявив колишній американський чиновник, відповідальний за санкції.
Португалія та Німеччина вимагають скасувати заборону на купівлю російської риби, посилаючись на необхідність підтримати місцеві рибопереробні підприємства.
Франція та Італія - найбільші туристичні центри - домагаються пом’якшення заборони на видачу віз ЄС російським солдатам, які брали участь у війні, а Австрія вкотре вимагає розморозити 2 мільярди євро російських активів як компенсацію банку Raiffeisen за штраф, накладений Москвою.
"Це серйозна криза для всього підходу до санкцій. Якщо всі вимагатимуть відступів і лазівок, то в кінці процесу кожен пакет санкцій виявиться просто порожньою коробкою", - попередив один із дипломатів.
ЄС наблизився до "піку санкцій"
ЄС запровадив 20 пакетів санкцій, прагнучи скоротити ресурси для військової машини російського диктатора Володимира Путіна. Однак масштаби відмов від останніх пропозицій, за словами дипломатів, досягли безпрецедентного рівня.
Старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel Якоб Кіркегор вважає, що ЄС наблизився до межі можливого тиску на країни-члени.
"Ми дійшли до того моменту, коли люди розуміють, що тепер... на очах політичних лідерів держав-членів під загрозою опинилися найцінніші активи. Ми, по суті, опинилися в ситуації, коли національні лідери вважають, що їх більше не можна присоромити, залякати чи будь-яким іншим чином змусити відмовитися від вирішення цих питань, і тому вони де-факто недоторканні", - пояснив Кіркегор.
Європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали мільярдних збитків через санкції та захоплення російських активів на початку війни. Країни, чиї компанії постраждали від цього, дедалі більше обурюються тим, що вважають союзниками тих, хто захищає власні корпоративні інтереси або вимагає солідарності від інших.
"Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022 чи 2023 році. Неприємна правда для цих столиць полягає в тому, що тепер ми фактично націлилися на ці галузі, бо саме вони, як і раніше, приносять найбільший дохід", - зазначив другий дипломат.
Затримка з ухваленням 21-го пакету санкцій відбувається на тлі того, як Україна чинить сильний військовий тиск на Росію за допомогою дальніх ударів по Москві та ключових нафтопереробних заводів. Однак дипломати зазначають, що небажання деяких держав ЄС підтримувати більш жорсткі заходи значною мірою залежить від того, чи вважають столиці Росію прямою загрозою для себе.
"На жаль, суть дискусії, яку ми тут ведемо, стосується оцінки загроз з боку Росії. Країни, які не хочуть цього робити, кажуть, що в них є національні інтереси. Звісно, це добре. Але проблема в тому, що чотири роки тому для скандинавських чи балтійських країн це було вигідно, бо вони усвідомлювали загрозу. Сьогодні ж інші країни вважають, що це того не варте", - підсумував третій дипломат.
Санкції проти Росії - останні новини
Як писав Главред, у липні стало відомо, що Білий дім погодив "пекельні санкції" проти РФ.
За даними Axios, у Сенаті США набирає підтримку законопроект із жорсткими санкціями проти РФ.
Ініціатива вже отримала 61 співавтора - цього достатньо для її ухвалення в Сенаті. Документ передбачає 100%-ві вторинні мита для країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.
Головна перешкода зараз - винесення законопроекту на розгляд. Після Сенату його ще має схвалити Палата представників.
Дональд Трамп заявляв, що серйозно розглядає можливість підтримати ініціативу, зазначивши, що робить це "на честь Ліндсі Грема", який був головним прихильником законопроекту.
На зустрічі з прем'єр-міністром Іраку Алі аз-Зейді президент Трамп припустив, що підпише законопроект про санкції проти Росії, ініціатором якого був нині покійний сенатор Ліндсі Грем.
Законопроект США про 500-відсоткові мита - це геополітична "кувалда"
Політичний аналітик Тарас Загородній в інтерв’ю виданню Главред заявив, що американський законопроект про запровадження 500-відсоткових мит на торгівлю з партнерами Росії може стати потужним геополітичним інструментом тиску, але його реалізація загрожує загостренням відносин не тільки з Китаєм та Індією, а й з Європейським союзом.
За словами експерта, один з авторів ініціативи - сенатор Ліндсі Грем - фактично націлений на Пекін: Китай розглядається як основна мета, на другому місці - Індія, на третьому - Бразилія.
При цьому Європа в обговоренні практично не згадується, що, на думку Загороднього, викликає питання.
Загородній підкреслив, що загалом підтримує ініціативу й розраховує на її ухвалення. Він вважає, що такий механізм працюватиме в довгостроковій перспективі - фактично стане потужним інструментом тиску для майбутніх президентів США. За його словами, кожен наступний глава Білого дому отримає "кувалду" - і зможе використовувати її на власний розсуд.
Інші новини:
- Білий дім готує нафтовий "удар": Трамп анонсував повернення санкцій проти РФ
- Вперше за понад 10 років: ЄС продовжив санкції проти Росії не на 6 місяців
- ЄС вперше ввів санкції проти РФ за масові обстріли Києва
Про джерело: Financial Times
Financial Times - британська щоденна газета, що виходить у друкованому і цифровому вигляді та присвячена поточним подіям бізнесу та економіки. Редакція базується в Лондоні, Англія, і належить японській холдинговій компанії Nikkei, головні редакційні офіси якої розташовані в Британії, Сполучених Штатах і континентальній Європі. Газета приділяє значну увагу діловій журналістиці та економічному аналізу, а не загальним подіям, викликаючи як критику, так і анонси, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
