"Виконуючий обов'язки" - це калька: як правильно писати за правописом

20 липня 2026, 19:31
google news Підпишіться
на нас в Google
Виконувач обов'язків є нормативною формою в українській мові. Чому вислів "виконуючий обов'язки" неправильний та як оформлювати офіційні документи.
Виконувач обов'язків
Виконувач обов'язків / Колаж: Главред, фото: pixabay.com

Читайте в матеріалі:

  • Чому "виконуючий обов'язки" є помилкою
  • Як правильно називати тимчасову посаду

В офіційно-діловому мовленні та кадрових документах досі часто трапляється словосполучення "виконуючий обов'язки". Попри поширеність, воно не відповідає нормам сучасної української літературної мови й є калькою з російської. Главред розповість як казати правильно.

Чому "виконуючий" - це помилка

Слово "виконуючий" утворене за моделлю російського "исполняющий" і належить до активних дієприкметників теперішнього часу на -учий (-ючий).

відео дня

Відповідно до § 32 Українського правопису, такі форми не є типовими для сучасної української мови. Їхнє вживання обмежене, а в більшості випадків вони вважаються неприродними для українського мовлення.

Як правильно сказати

Замість калькованого вислову слід використовувати нормативні українські відповідники:

  • виконувач обов'язків;
  • тимчасовий виконувач обов'язків;
  • особа, яка виконує обов'язки.

Наприклад:

  • виконувач обов'язків директора;
  • виконувач обов'язків ректора;
  • тимчасовий виконувач обов'язків начальника.

У якому відмінку ставити назву посади

Після словосполучення "виконувач обов'язків" назву посади потрібно вживати в родовому відмінку.

Правильно:

  • виконувач обов'язків директора;
  • виконувач обов'язків декана;
  • виконувач обов'язків начальника.

Саме така форма відповідає нормам сучасної української мови.

Як правильно писати скорочення "в. о."

В офіційних документах словосполучення "виконувач обов'язків" зазвичай скорочують до "в. о.".

Під час оформлення документів варто пам'ятати кілька правил:

  • після кожної літери ставлять крапку;
  • між скороченнями залишають пробіл - в. о.;
  • усередині речення пишуть в. о. з малої літери;
  • на початку речення або в реквізиті "Підпис" використовують В. о.

Дотримання цих норм допоможе уникнути поширених мовних помилок і правильно оформлювати офіційні документи.

Читайте також:

Про джерело: Український правопис

"Український правопис", схвалений Кабінетом Міністрів України та опублікований Міністерством освіти і науки України. Він містить чинні норми українського правопису щодо орфографії, пунктуації, написання слів, уживання великої літери, іншомовних запозичень, власних назв та інших мовних правил. Документ є одним із основних нормативних джерел для редакторів, журналістів, учителів, студентів і всіх, хто працює з українською мовою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти