Через зростання ціни на газ Казахстан поглинули масові протести

У Казахстані протести, які спочатку були викликані підвищенням ціни на скраплений газ, набули масового характеру. Мітинги не вщухають уже третій день, і тепер список вимог протестувальників значно розширився.

Крім зменшення ціни на газ, мітингарі тепер також вимагають відставки уряду, викорінення корупції і відходу з політики колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва, пише "Радио Свобода".

Чому виникли протести

Масові протести розгорілися зі стихійного мітингу, який провели 2 січня у місті Жанаозен сотні автовласників. Тоді мітингарі вимагали знизити ціну на скраплений нафтовий газ, вартість якого з 1 січня зросла зі 100 до 120 теньге за літр (казахстанський теньге – це офіційна валюта Казахстану).

Хвиля обурення поширилася і на Західний Казахстан.

У Міненерго пояснили, що ціна на газ зросла через перехід виробників скрапленого газу на його продаж через електронні торги. Така відповідь людей не влаштувала, адже в західних областях Казахстану транспорт майже повністю газифікований, а газ виробляють саме у цьому регіоні.

Після початку протестів президент країни Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду терміново розглянути ситуацію з мітингами у Жанаозені.

Що вимагають протестувальники

Спочатку мітингарі закликали знизити ціну на газ, проте за три дні кількість вимог значно зросла. Тепер вони вимагають, зокрема, щоб чинний уряд пішов у відставку, щоб у державі проводилася боротьба з корупцією і кумівством, а також щоб будувалися нові фабрики і заводи та зменшувався рівень безробіття.

Також вони хочуть, щоб колишній президент Нурсултан Назарбаєв відійшов від політики.

У містах Жанаозен і Актау на заході Казахстану ніч на вівторок, 4 січня, сотні протестувальників провели на площах. В Актау мітингарі встановили намети і юрту.

Протести продовжуються і 4 січня. В Жанаозені на мітинг вийшли 4 тисячі осіб. В Актау протестувальник встановили на площі 3 намети та 2 юрти.

Нагадаємо, раніше колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пояснив позицію Нур-Султану щодо захоплення Криму Росією в 2014 році. За його словами, Казахстан не став визнавати Крим російським, оскільки тоді довелося б визнати ряд самопроголошених держав.

Вас також може зацікавити:

• У Казахстані розбився військовий літак, є жертви
• Катастрофа літака в Казахстані: названо імена жертв
• Люди втекли від вогню: у Казахстані стався вибух на військових складах
• У Казахстані під егідою боротьби з курінням знищено вирощування тютюну
• У Казахстані люди радісно селфилися на фоні палаючої новорічної ялинки

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред