
Читайте в матеріалі:
- Яке саме озброєння Україна просить у Німеччини
- Скільки коштуватиме запитувана військова допомога
- Чи має Німеччина кошти для задоволення потреб України
Україна нібито звернулася до Німеччини з детальним запитом щодо нової військової допомоги. Як повідомляє німецьке видання BILD, українські військові чиновники передали німецькому уряду перелік озброєння, яке країна хотіла б отримати. У списку — сучасні системи ППО, броньована техніка та засоби радіоелектронної боротьби.
За інформацією BILD, українська сторона зацікавлена, зокрема, у чотирьох нових ракетних системах IRIS-T, 1500 керованих ракетах до системи середньої дальності IRIS-T SLM, 500 ракетах для системи малої дальності IRIS-T SLS, а також 200 тисячах зенітних боєприпасів калібру 40 мм для боротьби з російськими БПЛА.
У сфері транспортної техніки Україна просить 1000 машин з протимінним захистом, 200 гусеничних машин різного типу, 30 бронемашин розмінування, 20–30 інженерних бронемашин WiSENT, а також 200 позашляховиків для перевезення спецпідрозділів.
Окремо у списку згадуються 1000 GPS-глушників для протидії ворожим дронам і 200 мобільних радарів для виявлення цілей.
Вартість запитаного озброєння оцінюється у мільярди євро. За даними BILD, представники військових кіл і оборонної промисловості підтвердили існування цього списку. Водночас у Міноборони Німеччини від коментарів відмовилися.
"З міркувань військової безпеки та з огляду на новий напрямок комунікації федерального уряду щодо підтримки України, ми не відповідаємо на запитання щодо індивідуальних служб підтримки", – зазначив речник відомства.
Журналісти нагадують, що у 2025 році Німеччина збільшила обсяг допомоги Україні з 7,1 до 8,3 мільярда євро.

"Можливо, Міністерство оборони Бориса Пісторіуса має фінансову свободу дій для виконання деяких побажань України", – припускає BILD.
Військова допомога Україні - новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Вашингтон не припинив підтримку України повністю, а лише тимчасово скасував окремі види допомоги, про це 4 липня заявила прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
Як пише The Guardian, німецький канцлер Фрідріх Мерц неодноразово заявляв про відсутність обмежень на використання Україною західного озброєння. Йшлося, зокрема, про ракети Taurus, однак рішення про їхню передачу досі немає. ЗМІ зазначає, що Мерц ухиляється від відповіді, чому Німеччина все ще не надає ці ракети Україні. Ймовірно, це відбувається через внутрішній спротив.
У червні міністр оборони країни Борис Пісторіус поставив вердикт у питанні постачання далекобійних ракет Taurus для України.
"Ви поставили мені запитання, чи розглядаємо ми це. Я відповідаю вам - ні", - сказав Пісторіус на брифінгу з президентом Зеленським.
Читайте також:
- ППО України серйозно посилять: Києву виділяють великий пакет військової допомоги
- Зброя вже була в Польщі: що не отримає Україна через призупинення допомоги від США
- Китай зробив несподівану заяву про війну: що приховує Пекін
Про джерело: Bild
Bild - найпопулярніша щоденна газета в Німеччині, а також довгий час була найпопулярнішою газетою в Європі. Її платний тираж становить 986 027 примірників, що на 77,6% менше, ніж у 1998 р. Національний таблоїд видається берлінським видавництвом Axel-Springer-Verlag з червня 1952 року, повідомляє Вікіпедія.
Комерційний успіх газети спричинив появу медіа-бренду Bild, під яким Axel-Springer-Verlag видає кілька друкованих відгалужень і новинний портал Bild.de. У 2023 році медіакомпанія була змушена припинити свою діяльність у сфері виробництва телевізійних програм з телеканалом Bild, який проіснував лише два роки. Довгострокові плани видавця включають припинення випуску друкованої газети та перехід на повністю цифрову пропозицію.
У квітні 2022 року 603 284 читачі скористалися платною цифровою послугою Bild plus. За кількістю передплатників він є найбільшим у Європі та десятим у світі. За даними опитування Arbeitsgemeinschaft Online Forschung (agof), у березні 2019 року Bild.de є найвідвідуванішим новинним сайтом у Німеччині, який відвідало близько 25 мільйонів осіб.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред