
Про що сказав Чаленко:
- Нападу з Білорусі найближчим часом не буде, але ризики є
- США дають Лукашенку "пряник", щоб він міг опиратися Путіну
- Вступ у війну стане самогубним сценарієм для самого Мінська
Якщо літня наступальна кампанія Росії не принесе очікуваних результатів, Кремль може вдатися до нових форм ескалації, щоб посилити тиск на Україну та відтермінувати переговорний процес. Одним із факторів ризику залишається Білорусь, територію якої Москва теоретично може спробувати використати для створення додаткової загрози на північному напрямку. Про це розповів в інтерв'ю Главреду політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
"Путін завжди може йти по лінії найменшого опору, що він, власне, і робить — через збільшення градуса напруги та новий рівень ескалації. Що стосується України: на даний момент з Білорусі завтра нападу не буде. Хоча об’єктивно диверсійно-розвідувальні групи працювали звідти протягом усього періоду повномасштабної війни, нехай і невеликі", - йдеться у повідомленні.
відео дня
Чаленко зазначив, що, говорячи про можливі сценарії розвитку подій, президент Володимир Зеленський згадував п'ять варіантів. На думку політолога, у контексті Білорусі для України найбільш реалістичними залишаються три сценарії.
Перший передбачає спробу нового наступу на Київ. Водночас експерт наголосив, що після руйнування інфраструктури в зоні відчуження та розвитку безпілотних технологій масштабний рух військових колон став значно менш імовірним, адже вони зазнаватимуть ще більших втрат, ніж у 2022 році. Попри це, за його словами, погрози щодо столиці залишаються елементом тиску, а нещодавні заяви Олександра Лукашенка про "одну велику мету" в Україні можуть бути натяком саме на Київ.
Другим можливим сценарієм Чаленко назвав спробу захоплення Рівненської атомної електростанції, а третім — спробу перерізати логістичний маршрут Київ — Ковель. На його думку, саме такі варіанти Росія може розглядати на завершальних етапах війни для посилення тиску на українську владу.
"Але ми бачимо, що з білорусами зараз досить активно працюють американці і не тільки вони. Тобто політика "пряника" з’являється не просто так. Це спроба створити для Лукашенка запасний вихід, рятувальний круг, щоб він міг де-факто протистояти побажанням, вимогам і ультиматумам Путіна, які вже висловлюються навіть на адресу Лукашенка", - вказав він.
Політолог також звернув увагу, що військова інфраструктура продовжує розвиватися як на півдні, так і на півночі Білорусі. Через це потенційні ризики залишаються актуальними, а ситуація постійно перебуває під контролем і моніторингом. За його словами, відповідні попереджувальні заяви з боку України з'являються не випадково.
"Я також нагадаю, що від півночі до півдня Білорусі всього 500 км. Тобто ця територія повністю прострілюється і може перебувати під вогневим контролем. Тому сценарій вступу Білорусі у війну з Україною — це самогубний сценарій насамперед для офіційного Мінська і для мільйонів білорусів", - підсумував він.

Загроза з боку Білорусі - останні новини за темою
Радник глави ОП Михайло Подоляк пояснив, що наступ з території Білорусі наразі малоймовірний, проте Україна готова до миттєвої та жорстокої відповіді на будь-яку загрозу. За його словами, повномасштабний наступ не виглядає реалістичним через значні втрати Росії на інших фронтах, а ситуація на півночі під контролем сил оборони та розвідки. Подоляк також підкреслив низький рівень підтримки війни в білоруському суспільстві.
Колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначав що ознак підготовки наступу з Білорусі немає, а Лукашенко уникає втягування своєї країни у війну. Військовий експерт наголосив, що поява великого угруповання військ поблизу кордону була б сигналом тривоги, однак наразі ситуація залишається під постійним контролем української та західної розвідок. Він також підкреслив вплив Кремля та можливий тиск на Мінськ, який досі зберігає певну незалежність.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія фактично взяла Білорусь під свій контроль, що підтверджується спільними ядерними навчаннями з урахуванням нових видів зброї. Зміни до конституції Білорусі щодо відмови від неядерного статусу є наслідком тиску Кремля і свідчать про погіршення суверенітету країни. Як раніше повідомляв Главред, це створює додаткові ризики для регіону та посилює напругу в контексті російсько-українського конфлікту.
Інші новини:
- "Треба готуватись до гіршого": в ДПСУ оцінили загрозу наступу на Київ та західні області
- Кремль повернувся до мирного плану Трампа, але є нюанс: названо деталі переговорів
- Росія атакувала Запоріжжя серед білого дня: постраждала дитина, що відомо
Про персону: Ігор Чаленко
Ігор Олегович Чаленко — український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації "Центр аналізу та стратегій" (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду "Розвиток Київщини", що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
