Усунення Путіна і громадянська війна: Загородній – про наслідки паливної кризи в Росії

Поки російська пропаганда та Кремль розповідають про те, що у них "усе йде за планом", росіяни знайомляться з новими реаліями життя в Росії: з чергами на заправках, регулярними нальотами українських безпілотників на російські НПЗ, незалежно від їх віддаленості від лінії фронту, з порожніми бензоколонками та цінами на паливо, які спонукають пересісти з автомобілей на вози. Навіть у Москві, хай і не так яскраво, як у регіонах РФ, встигли відчути на собі принади паливної кризи. Схоже, "енергетична наддержава" раптово виявила, що видобути нафту простіше, ніж довезти бензин до власних громадян.

Політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду розповів, чому Кремль уже не може приховати паливну кризу, які радощі "бензинової гойди" далі чекають на росіян, що буде восени та взимку, коли до нафтової додасться ще й газова криза, чим усе це загрожує економіці Росії та путінському режиму, а також коли проблеми з паливом у РФ позначаться на фронті.

Як ви оцінюєте масштаби та глибину нинішньої паливної кризи в Росії? Вона вже досягла свого піку чи це лише "квіточки"?

Це поки що лише "квіточки". Усі нинішні процеси мають накопичувальний ефект. І перше, що відчули в Росії, – нестача палива. Дефіцит палива неминуче спричинить зростання цін на все. При цьому руйнуються й логістичні ланцюги. Далі почнуться проблеми з постачанням продовольства. Потім почнеться падіння доходів і банкрутство підприємств. Згодом виникнуть проблеми й із видобутком нафти.

З часів Радянського Союзу Росія жила за рахунок експорту нафти. Якщо перекрити експорт нафти та нафтопереробку, Росія як держава просто перестане існувати.

Тенденції для Росії дуже несприятливі. Європейський ринок у неї відібрали практично назавжди. Зараз у неї відбирають і ринок нафтопродуктів.

Тиждень тому в Росії заборонили експорт дизеля, а це означає, що більше половини переробки дизеля зупинено. Бензину РФ завжди виробляла приблизно впритул, а дизеля – удвічі більше, ніж їй було потрібно, тому до 40 мільйонів тонн дизеля йшло на експорт.

Введення заборони на експорт дизельного палива говорить багато про що:

• по-перше, Росія втратить надходження до бюджету від експорту дизельного палива;
• по-друге, дефіцит дизельного палива неодмінно позначиться на армії, промисловості, сільському господарстві та інших сферах. Без дизельного палива країна просто зупиниться. Усе те, що зараз відбувається в Криму, пошириться на всю Росію.

Крім того, ціни на паливо (й не тільки на нього) у Росії зростатимуть. Конфліктів на заправках стане набагато більше. Росіяни й так уже тішать: десь у чергах на АЗС вони вже розбираються з битами, десь – почали стріляти. Вони рухаються у правильному напрямку.

Наступний етап – зупинка будь-якого руху Чорним морем. Україна вже працює над цим, методично завдаючи ударів по танкерах. На Азовському морі судноплавство вже практично припинилося. І, як повідомляв Роберт "Мадяр" Бровді, Сили безпілотних систем уже почали "масажувати" росіян у Чорному морі. Та й СБУ працює і, наприклад, нещодавно вразила танкер біля Ялти.

Все йде до того, що припиниться весь товарообіг росіян у Чорному морі. А це означатиме втрати в експорті зерна та нафти. Гадаю, будуть удари по терміналах у Новоросійську та багато чого іншого.

Проте все це лише початок. Україна поки що не чіпала газову інфраструктуру РФ, а там є багато смачних об’єктів, на які ми будемо орієнтуватися.

Крім того, дуже скоро постане питання про перекриття траси Москва – Ростов-на-Дону, яка розташована дуже близько до українського кордону. Якщо її візьмуть під вогневий контроль, як дороги в Криму та на інших тимчасово окупованих територіях, це призведе до логістичного відрізання півдня Росії.

Дивіться відео, в якому Тарас Загородній розповів про те, як посилиться паливна "гойда" в Росії восени та взимку, і як удари по НПЗ наближають РФ до катастрофи:

Росія домовилася про імпорт бензину з інших країн: трохи підкинула Білорусь, трохи підвіз у вигляді гуманітарної допомоги "країні-бензоколонці" Казахстан, щось дає Індія. Наскільки такі заходи дозволять Росії впоратися з ситуацією, чи зникнуть черги на заправках?

Ні, це мізер – і те, що пропонує Білорусь, і те, що може привезти навіть Індія. Від Індії, наприклад, Росія може отримати близько 50 тисяч тонн палива на тиждень. При цьому велике питання – чи зможе вона розвантажитися, адже немає гарантії, що нічого не прилетить.

До того ж 50 тисяч тонн палива – це 50% щоденної потреби Росії! Це крапля в морі.

Взагалі, у Росії з Індією склалася парадоксальна ситуація. Росіяни експортують нафту зі знижками, ще й продають її індусам за рупії, а паливо у них купують за повноцінні долари та євро. І Індія точно не прийме рупії назад.

Тож ті обсяги палива, які імпортує Росія, – це просто "копійки".

Казахстан? Йому самому не вистачає бензину, тому він уже запрвадив масу обмежень і заборон для автомобілів, що в’їжджають із Росії, щоб росіяни не вигрібали й там усе паливо. Казахстану легше допомагати Киргизстану та Таджикистану, яким Росія винна паливо за міжурядовими угодами. Адже у нього не так багато нафтопереробних потужностей.

Теоретично Росії може чимось допомогти в ситуації, що склалася, Китай, але є нюанси. Задовольнити всі потреби Москви Пекін не зможе: у нього немає необхідних вільних потужностей. Крім того, є проблема – привезти паливо з Сибіру до європейської частини РФ, оскільки залізниця там працює на межі можливостей.

Загалом, у Росії скрізь проблеми, куди не глянь.

Ви описали, яких форм набуватиме російська паливна криза надалі. І це за умови збереження інтенсивності наших ударів по російській нафтовій галузі. Але, судячи з усього, інтенсивність ударів не тільки збережеться, а й зростатиме. Зеленський же сказав, що сьогодні ми виробляємо 10 мільйонів дронів на рік, а будемо – 20 мільйонів. А там, сподіваємося, і наша балістика почне регулярно літати. У зв’язку з цим чи є підстави очікувати, що кризові процеси в Росії не тільки поглиблюватимуться, а й стануть набагато інтенсивнішими, а події розгортатимуться стрімкіше?

Так, звичайно. Україна в цій справі не зупиниться. Сподіваюся, у нас припинять обшукувати оборонні компанії (з обшуками приходили до Fire Point, Vyriy, Української бронетехніки тощо), адже наша оборонна промисловість має працювати без жодних перешкод.

Україна націлена зламати хребет Росії, хоч уголос цього ніхто не каже. Уголос – ми виключно за мир, бо це умова допомоги Україні.

Якщо збережеться нинішня інтенсивність наших ударів по РФ, то незрозуміло, як вона доживе до осені. Уже зараз у Росії серйозні проблеми з паливом, через що неможливо вчасно зібрати врожай. Це означає, що частину врожаю Росія втратить.

Далі – перекрито рух суден в Азовському морі. Це означає втрату 20% експорту пшениці. А, відповідно, це мінус валютна виручка. До того ж доведеться складувати зерно, адже незрозуміло, куди подіти пшеницю в такій кількості, а це означає, що врожай зіпсується.

За цим неминуче послідує внутрішнє зростання цін. Але й це ще не все. Нехай з великими труднощами Росія якось збере врожай, але як вона засіє озимі?

Україна веде Росію до економічної катастрофи. Там уже відбувається те саме, що було в Радянському Союзі перед розпадом. Тому дуже цікаво, як у РФ переживуть осінь. А якщо інтенсивність наших ударів зросте, то буде цікаво, як у них пройде друга половина серпня. Побачимо, чи пошириться все те, що зараз відбувається в Криму, на Краснодарський край та інші регіони РФ. Адже дії України ведуть до хаосу в тилу РФ.

Наприклад, зараз здійснюються повторні удари по російських НПЗ, і ремонтувати їх уже ніхто не буде. І навіть якщо зараз Росія припинить війну, питання з паливом вона не вирішить. Знадобиться не менше року, щоб відремонтувати зруйноване, та й то за умови, що знімуть санкції.

І це лише один фактор. Тож Росія рухається до катастрофи, яка загрожує її цілісності.

Рекомендуємо:

Путін готує нову зброю, здатну змінити хід війни: Україні треба поспішати – Сотник

Ви говорите про те, що цікаве в Росії почнеться восени. А що там може бути взимку, якщо навіть заправити генератори буде неможливо?

Україна готується. Адже ми ще не чіпали газову інфраструктуру РФ. Це буде окремий виклик для росіян, бо на газі у них працюють практично всі електростанції.

У будь-якому разі Україна веде до розпаду єдиного економічного простору РФ, це вже відбувається. Адже вже зараз запроваджують обмеження на вивезення палива з тих чи інших регіонів і на продаж палива мешканцям інших міст. Все це ми вже переживали в Радянському Союзі, коли кожна республіка не дозволяла вивозити ресурси зі своєї території.

Далі почнуться проблеми з бізнесом і виробництвом, з постачанням продуктів харчування та багатьма іншими речами.

Чи є у Росії шанс вибратися з цієї кризи, чи це дорога в один кінець – на дно, до краху? Чи вже запущено незворотний процес?

Суто теоретично, якщо сьогодні РФ припинить війну і виведе війська з території України, ймовірно, її якось підтримають. Однак цього не станеться, адже доки Путін при владі, він воюватиме.

Коли паливна криза почне позначатися на здатності російських військ наступати й утримувати фронт? Як скоро Росія відчує реальні проблеми у веденні війни через брак палива? Армія – у РФ у пріоритеті, її в першу чергу забезпечують паливом. Але також відомі випадки, коли, наприклад, у Криму військові продають цивільним паливо за шалені суми.

Ви правильно зауважили. І це повернення до практик Радянського Союзу та 90-х років. Так само й зараз: на папері в армії нібито є паливо, але насправді його немає, бо його вже комусь продали. Та й корупція процвітає.

Якщо Україна так само щільно контролюватиме логістику ворога на фронті, то у російських військ виникне інша проблема: паливо-то буде, але не буде можливості його доправити на фронт. Росіяни вигадують якісь схеми, щоб завезти паливо, наприклад, намагаються везти його невеликими партіями. Зокрема, до Криму дозволили завозити по 200 літрів бензину. Але перевозити паливо в непристосованих ємностях, м’яко кажучи, небезпечно: на дорозі може потрапити іскра, і все це вибухне.

Коли паливна криза позначиться на армії РФ – визначатимуть наші військові, які вже працюють над тим, щоб палива не було взагалі. Крим – у цьому випадку пріоритет. Там знищується енергетична інфраструктура, системи ППО, інфраструктура, що забезпечує утримання угруповання російських військ. Все це робиться для того, щоб росіяни зрозуміли, що час збирати речі й тікати додому.

Здається, цивільне населення й так уже почало "збирати речі" та залишати Крим.

Російські військові та співробітники ФСБ, думаю, вже вивезли свої сім’ї з Криму, а решта ще й не поїде. Усі росіяни не поїдуть, ми ще довго будемо їх виколупувати з Криму. Ніхто не захоче повертатися до свого Мухосранська й нюхати берізки. Росіяни намагатимуться залишитися й вигадуватимуть якісь схеми, наприклад, укладатимуть фіктивні шлюби.

Путін не вивозитиме росіян з Криму, бо це ганьба. Якщо почати масово евакуювати росіян, вони роз’їдуться по Росії й розповідатимуть про те, що РФ програла Крим і війну.

Так, хтось поїде, але це не буде масовим процесом (з Криму ще спробуй вибратися!). Але всі росіяни, що туди приїхали, звідти не поїдуть: виявиться, що у них купа родичів в Україні, у когось троюрідна бабуся українка, хтось навчиться правильно вимовляти слово "паляниця" тощо. Тож я не вірю, що всі покинуть Крим.

До того ж ми – не Росія, щоб зібрати всіх у вагони й відправити додому через Донецьку область, коли Кримський міст буде ліквідовано. Уявіть собі вартість такого відправлення росіян додому: нехай їх залишиться 200 тисяч осіб, депортація кожного обійдеться в 150-200 доларів, тоді знадобиться півмільярда, щоб знайти, заарештувати й депортувати росіян з території України.

Загалом, "приїжджі", особливо ті, хто придбав нерухомість на півострові, вже не поїдуть. Та й куди їм повертатися, у зруйновану Росію? Вони знають, що Україна – гуманна країна, все-таки Європа, ніхто не буде ставити до ями й стріляти в потилицю, тому росіяни спробують тут затриматися. Тому близько 200-300 тисяч росіян залишаться.

Як довго, на вашу думку, ще простоять Кримський міст і залишатиметься цей шлях для виїзду росіян з Криму?

Пан Мадяр пояснив, що Кримський міст поки що потрібен, щоб росіяни пакували валізи й шурхотіли додому. Однак, коли стане очевидно, що вони нікуди не збираються виїжджати, Кримський міст буде ліквідовано.

Унаслідок ескалації на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки Росія вигравала, оскільки ціни на нафту зросли. Чи допомагає це підвищення цін на нафту Росії компенсувати збитки внаслідок атак на НПЗ?

Ні. На самому початку ескалації на Близькому Сході, коли у нас були істерики з приводу того, що Росія багато заробить на цьому, я підрахував, що в кращому випадку вона заробила б 10 мільярдів доларів. Я не вгадав – до бюджету РФ надійшло всього 8 мільярдів за період, коли Ормузька протока була заблокована.

Подальшого стрибка цін не буде. Світ уже осмислив цю проблему і придумав способи мінімізувати ризики від блокування Ормузької протоки: Саудівська Аравія будує нафтопроводи в бік Червоного моря, ОАЕ вийшли з ОПЕК, Китай скоротив імпорт нафти.

Проблема Росії в тому, що весь світ і нафтовидобувні країни розуміють, що епоха нафти добігає кінця, і намагаються відібрати собі свою частку. Триває "зелений перехід": наприклад, понад 50-60 % автомобілів у тому ж Китаї – це вже електромобілі. Тому світу не потрібна нафта в колишніх обсягах. Адже основне споживання нафти – це моторне паливо. Усі починають розуміти, що "справа пахне смаленим".

Рекомендуємо:

У Росії вже запущені процеси, здатні поховати Путіна – Курносова

США активно експортують нафту, також збільшили експорт нафти Венесуела та Гайана – на ринку немає дефіциту нафти.

А у Росії, крім нафти, нічого немає. І це для неї глобальна проблема, оскільки російська нафта вже нікому не потрібна. А незабаром не буде потрібний і російський газ.

Крім того, інтереси України та США збігаються в тому, щоб російської нафти взагалі не було на світових ринках. Для американських виробників нафти дуже вигідною є ціна на нафту марки Brent – 85 доларів за барель. Коли ціна опускається до 70-73 доларів, знижується рентабельність. Щоб зберегти рентабельність, потрібно вигравати за рахунок обсягів. А обсяги означають, що хтось має зникнути з ринку. "Хтось" у цьому випадку – це Росія.

Ось тому Трамп і назвав наші удари по російських НПЗ "ескалацією заради миру": американцям не потрібні ані російські нафтопродукти, ані нафта. Наприклад, Росія експортувала багато дизельного палива до Бразилії, а тепер російський дизель у Латинській Америці замінить "прекрасний", як каже Трамп, американський дизель.

Саме тому, що наші інтереси тут збігаються з американськими, нам ніхто нічого не каже. Ми вже потоплюємо російські танкери – і тиша. Згадайте, як Байден влаштовував істерику щодо України, розповідаючи нам, що НПЗ – це цивільна інфраструктура. Зараз уже розбомбили що завгодно, але американці нам не кажуть ні слова проти. Хоча, якщо дуже придиратися, то удари по танкерах – це порушення деяких конвенцій. Але – тиша.

Ринок перебудувався. Це найстрашніше для Росії, бо вона завжди говорила, що світ без російської нафти не виживе. Але виявилося, що світ чудово обходиться без російської нафти, адже нафти хоч залейся. Виявилося, що й Китаю стільки нафти не потрібно. Плюс "зелений перехід". Плюс американці увійшли до Європи зі своєю нафтою та газом. І все, виходу для Росії немає, вона просто в глухому куті: без нафти вона не може існувати як держава.

Чи намагатиметься Китай у цій ситуації рятувати Росію?

Ні. А навіщо? Китаю "на барабану", чи буде Росія цілісною, чи розвалиться – нафту й газ із Росії можна спокійно викачувати й без Москви. Точно так само можна безпосередньо домовитися з якутами про видобуток алмазів у них. Дати кожному якуту по північному оленю і побудувати їм дороги – і люди будуть задоволені: туди ж принесуть цивілізацію! Точно так само безпосередньо Китай може торгувати з Далеким Сходом.

Поки що Росія цікава Китаю як проксі-загроза Європі. Тому існування РФ для Китаю не є принциповим.

Зараз Росія потрібна лише США, а в другу чергу – Німеччині. А решті все одно. Британія точно не проти розпаду Росії. Ми – тим більше: ми за будь-який "движ" там.

Китай нікому грошима не допомагає. Він надає лише товарні кредити. Хочеш побудувати фабрику – тобі відкривають кредитну лінію, і ти купуєш китайське обладнання, китайських робітників тощо. Ось тоді це працює.

Європа теж грошей не дасть.

Єдиний, хто теоретично міг би виписати чек Росії, – це США. Але Трамп цього не робитиме, бо це колосальні витрати, які він не зможе пояснити американцям.

Зараз, щоб якось підтримати російську економіку та покрити дефіцит бюджету, потрібно приблизно 200 мільярдів доларів. Дефіцит бюджету РФ зростає приблизно на 20 мільярдів на місяць – це те, що Москва приховати не може. Якщо НПЗ виходять з ладу, значить, вони не сплачують податків, не сплачуються акцизи за використання палива, падають усі можливі податкові надходження. Ось і виходить, що у Росії дефіцит бюджету становить близько 200 мільярдів доларів на рік.

Ніхто не допомагатиме Росії. Коли росіяни розмахують "духом Анкориджа", Китай чудово бачить і розуміє, що Москва намагається домогтися можливого союзу у війні проти Китаю. Тому він "висушує" Росію – купує в неї задешево сировину й продає їй за високими цінами готову продукцію.

Що ви думаєте про повідомлення, які зараз з’являються у західній пресі, про те, що Китай нібито готується до заміни Путіна, налагоджує зв’язки з майбутніми центрами прийняття рішень і намагається домовлятися з російськими елітами? Наскільки це ймовірно?

Китай і так уже все контролює в Росії. Для нього не має значення, хто буде в Кремлі. Путін китайців повністю влаштовує, тому що він веде РФ до катастрофи та ще більшої залежності від Китаю. Тому Путіна вони чіпати не будуть.

Разом з тим, китайці спілкуються й з іншими представниками російських еліт, але що ці "інші" зроблять? Навіть якщо до влади в РФ прийде хтось інший, він не поверне європейські ринки, технологічна залежність Росії від Китаю величезна, і санкції проти РФ ніхто швидко не скасує.

Тож Китай просто працює на різних рівнях ua.depositphotos.com і на тактичному (наприклад, на Далекому Сході, де стимулює експорт своєї робочої сили), і на стратегічному (наприклад, якщо американці захочуть купити "Роснефть", китайці вже не дозволять, скажуть, що це вже їхнє). Загалом, китайці вже давно в Росії, системно й майстерно.

А якими можуть бути політичні наслідки паливної кризи та всього, що відбувається у зв’язку з нашими ударами по НПЗ? Як можуть поводитися "великі гаманці" в Росії, які заробляли на нафтопереробці, а тепер зазнають збитків? Чи змусять "голодні ігри" за бензин росіян ставити правильні запитання владі? Чи є тут загроза для режиму і самого Путіна?

Якщо ця криза дійде до Москви, то – так. Хаотизація життя може призвести до усунення Путіна, а потім уже, найімовірніше, до громадянської війни.

Безумовно, "великі гаманці" багато втрачають, але нічого вдіяти не можуть. Вони бояться усунути Путіна, бо бояться початку громадянської війни. І правильно роблять. А в разі громадянської війни вони втратять усе. Наприклад, НПЗ вони ремонтувати вже не хочуть, бо немає сенсу – адже все одно наші безпілотники й ракети влучать у відновлене. Це призводить до дестабілізації. Тому вони в глухому куті.

Якщо порівняти ситуацію, в якій опинилася Росія, з гонками, то зараз у РФ є лише два варіанти – врізатися в бетонну стіну на швидкості 150 км/год або 200 км/год. А якщо ви подивитеся відео в інтернеті про те, як виглядає машина, що врізалася в стіну на швидкості 150 км/год і 200 км/год, то, в принципі, різниця невелика: водійське крісло в обох випадках перетворюється на коржик.

Тому невдоволення еліти є, але вони бояться щось сказати чи зробити. Хіба що ФСБ нарешті вирішить, що потрібно змінювати Путіна.

Ви кажете "якщо паливна криза дістанеться до Москви", але ж вона вже дісталася.

Далі буде ще гірше. Поки що в Москві, як і за радянських часів, є все, навіть коли всюди дефіцит. Раніше навіть існувало поняття "ковбасні електрички", коли з усіх міст їхали до Москви, щоб хоч щось купити. Проте з часом дефіцит дійшов і до Москви. І ніщо не врятувало Радянський Союз.

Що, на вашу думку, в нинішніх умовах паливної кризи та проблем, що наростають у Росії, може зробити Путін, коли його загнали в кут? Чи є у нього ще якісь "козирі в рукаві"?

Ні, карт у Путіна немає. Хоча він ще спробує провести мобілізацію й перетворити Росію на Північну Корею, тобто закрити кордони й перейти на режим військової економіки. Втім, нічого це не допоможе, бо грошей немає.

Ядерна зброя?

Якби була можливість застосувати ядерну зброю, росіяни вже давно б це зробили, якби знали, що з її допомогою і без негативних наслідків для себе зможуть вирішити питання. Але Україна не здасться навіть після удару ядерною зброєю. А ось наслідки такого кроку для РФ будуть катастрофічними. Усі ядерні держави категорично проти цього, особливо Китай. Застосування ядерної зброї проти неядерної держави матиме для Росії жахливі наслідки, і від неї відвернеться навіть Китай. І росіяни це чудово розуміють.

А мобілізація, про яку ви згадали, змінить стан справ?

Нехай спробують. Нехай у Росії й наберуть людей, але ось питання - як вони їх довезуть до фронту, якщо логістика або перервана, або перебуває під вогневим контролем?

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред