Двоє військовослужбовців 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ - Олександр та Олена ‒ вирішили пов'язати себе узами шлюбу на другий день початку повномасштабної російської військової агресії. Історію цієї пари розповів портал "УП. Життя".
Олена-старший лейтенант гірничо-штурмового підрозділу "Закарпатського легіону", заступник командира роти, родом з Житомирської області. У бригаді служить з 2018 року. Олександр - молодший сержант, гірський штурмовик, родом із Закарпаття (у 128-й бригаді ‒ з 2017 року).
У другий день повномасштабного вторгнення Росії хлопець зробив дівчині пропозицію і подарував їй "обручку", яка зроблена зі шматка дроту.
"Я дуже добре пам'ятаю, коли ми з Сашею вирішили зустрічатися. Це було в 2019 році, 15 жовтня, відразу після Дня захисника. Ми хоч і були вже знайомі, але служили в різних підрозділах, які по ротації відправили в зону ООС на Донбас. І так сталося, що на ніч нас поселили в одному місці, - на фермі в колишньому свинарнику. Це дуже романтична історія. У тому свинарнику Саша ночував у сусідній клітці. Ми швидко зрозуміли, що подобаємося один одному, але саме там вирішили, що будемо зустрічатися", - сказала Олена,
Після ротації Олена та Олександр роз'їхалися по різних підрозділах. Але зустрічалися в будь-яку вільну хвилину.
"23 лютого наші підрозділи відправили на планові навчання в Дніпро. - А вранці 24-го по нашому містечку завдали ракетного удару. Того ж дня ми висунулися на схід-на вогневий рубіж. Підрозділ Саші так само вирушив в зону бойових дій, ми періодично спілкувалися по телефону. І тільки потім з'ясували, що знаходилися один від одного буквально в 300 метрах". В дорозі бойова машина, на якій їхала Олена, зламалася, тому її з кількома бійцями відправили в визначену командиром точку, щоб розподілити по іншому транспорту. Це було дуже близько до ворога, який постійно наступав переважаючими силами. У тій точці зібралися командири, а скоро почався бій", - говорила Олена
Військові чули клекіт стрілецької зброї, вибухи, а також гуркіт ворожої авіації в небі.
"По рації передали, що росіяни готують прорив, і тут я несподівано побачила Сашу, який стояв поруч, який дивився на мене. Він так само випадково опинився там", - згадує дівчина
У приміщенні було багато людей, і кожен чимось дуже зайнятий: командири приймали по рації доповіді і віддавали накази про зміну позицій, хтось говорив про техніку і резерви - загалом, в наявності було сум'яття.
"Але ми з Сашею були настільки зосереджені один на одному, що ніби перебували на самоті. Я розгублена, бо вперше в такій ситуації, коли не АТО чи ООС, а справжня війна – вибухи, постріли, Авіація. І тут бачу, як він опускається на одне коліно, простягає щось темне і кругле і просить вийти заміж! Мені і страшно, і радісно одночасно, по щоках течуть сльози. Звичайно, я відповіла, що згодна", - каже Олена.
Про майбутнє одруження вже знають батьки обох молодят. Батько дівчини вже пообіцяв, що заколе з цього приводу кабана ‒ щоб відзначити весілля "по-людськи, як звикли в селі".
"Ми зробимо все як слід-запросимо в ресторан рідних, друзів, знайомих, – а потім відгуляємо і в селі з кабанчиком. Відразу після перемоги!",- каже Олександр.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що на Волині мати і дочка - Наталя і Вероніка Попозогло - разом пішли захищати Україну від російських окупантів і тепер служать у 100-й бригаді територіальної оборони області.
Про це йшлося на офіційній Facebook-сторінці цієї бригади.
"Я прийшла сюди допомагати отримувати перемогу! Ми будемо гнати їх до самої Москви. А якщо потрібно буде-то і далі. Поки не погодяться на повну і беззастережну капітуляцію. Це вони прийшли на нашу землю. Прийшли нас вбивати", - зазначила Наталя.
"А мені стріляти подобається - особливо з ручного протитанкового гранатомета!"- підсумувала Вероніка.
Інші новини:
- "Руку паралізувало, а сім'ю вбили окупанти": мер Львова розповів моторошну історію юної Вероніки
- "Підрахунок убитих і поранених Неможливий": рота російських десантників вдало висадилася на Донбасі
- "Залишають міни під тілами вбитих українців": розкрито нові звірства окупантів
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред