За 20 років Україна може втратити свої родючі чорноземи, а південні області країни можуть повністю перетворитися на пустелю на кшатлт Олешківських пісків на Херсонщині. Такий прогноз озвучив український вчений, директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий.
За його словами, зараз клімат змінюється як ніколи швидко. Води в ґрунті стає все менше, а вивітрювання посилюється, тому чорнозем буквально відносить вітром.
"Сухий ґрунт піддається значно сильнішому, ніж раніше, вітровому навантаженню... Зараз наші чорноземи піднімають вітри. Швидкість цього процесу така, що ми їх реально можемо втратити через 20 років", - сказав Дикий в ефірі телеканалу Україна 24.
Учений додав, що знамениті Олешківські піски утворилися саме таким чином, а сприяло цьому неправильне розорювання ґрунту.
"Ми зараз стоїмо перед загрозою і, власне, перспективою масштабування Олешківських пісків на весь Південь України", – попередив Дикий.
Директор Національного антарктичного наукового центру заявив, що з проблемою опустелювання треба боротися вже зараз. За його словами, підняття рівня Світового океану, який здатний підтопити Україну, можливе лише в далекій перспективі та не вплине на нагальну проблему.
читайте такожКліматолог сказала, чи поглинуть Україну піски
Довідка. Олешківськими пісками називають піщаний масив, що розташований в Україні та простягається на 158 км від берегів Чорного моря на Заході до міста Каховка Херсонської області на Сході, пише Вікіпедія.
За даними енциклопедії, цей піщаний масив є одним з найбільших в сухостеповій частині Європи.
Як повідомляв Главред, учені вважають, що клімат в Україні змінився, незабаром вирощувати екзотичні фрукти, на зразок кавунів або бананів, можна буде в Києві, а Херсон може взагалі перетворитися на пустелю.
Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда заявив, що через вдале географічне розташування Україні не загрожують всілякі небезпечні природні явища, які спостерігаються в Європі або в Америці.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
