Відновлення роботи зернового коридору фактично врятувало українську економіку, дозволивши зберегти потенціал аграрного сектору, робочі місця та надходження валютної виручки. Це було зроблено завдяки Силам оборони України, які встановили контроль над акваторією Чорного моря. Тож ворог почав діяти через зацікавлених осіб, про це пише УНН.
Як пишуть журналісти, відомий контрабандист Вадим Альперін, який перебуває під санкціями та позбавлений українського громадянства, за допомогою своїх друзів-бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка намагається заблокувати роботу зернового терміналу "Олімпекс" в Одесі, що, безумовно, зіграє на руку росії в її планах блокування роботи зернового коридору.
Відновлення роботи зернового коридору фактично врятувало українську економіку, дозволивши зберегти потенціал аграрного сектору, робочі місця та надходження валютної виручки. Це було зроблено завдяки Силам оборони України, які встановили контроль над акваторією Чорного моря. Тому ворог почав діяти через зацікавлених осіб, йдеться в матеріалі.
За інформацією журналістів, підконтрольна Грозі та Науменку компанія "Аттолло Гранум" через схему незаконного продажу отримала половину зернового терміналу "Олімпекс". Вона активно співпрацює з компанією одного з найвідоміших контрабандистів в Україні - Вадима Альперіна, який потрапив під санкції РНБО 2021 року, і якого позбавили українського громадянства.
Як доказ їхньої співпраці журналісти опублікували фото товарно-транспортної накладної, за якою "Аттолло Гранум" відвантажувала пшеницю компанії Альперіна "Агірос", наголошують автори матеріалу.
Водночас, за даними видання РБК-Україна, зараз через термінал "Олімпекс Купе" компанії Альперіна можуть перевалювати близько 150 тис. т зернових на місяць. Навіть з урахуванням найнижчої ціни за тонну в 150 євро мова може йти про суму в 22,5 млн євро на місяць, з яких бюджет України не отримує нічого, додають журналісти.
Як стверджують автори матеріалу, окрилені такою вдалою співпрацею з контрабандистом Альперіним, Гроза і Науменко вирішили просто не повертати гроші інвесторам після закінчення термінів кредитування.
Незаконний продаж майна
Як пишуть журналісти УНН, компанія Грози і Науменка GNT Group у 2019 і 2021 роках отримала інвестиційні кредити від американців на розвиток "Олімпексу" під заставу зерна та майна терміналу. Однак виконати вимогу інвесторів вони відмовилися, але й втрачати термінал у них немає бажання.
За даними журналістів, Гроза і Науменко вирішили зберегти контроль над "Олімпексом" за допомогою продажу майна через низку компаній-прокладок. Для цього бізнесмени взяли кредити в банках "Восток" і "Південний", заставою за якими стало майно терміналу "Олімпекс". Але є нюанс, це майно вже перебувало під заставою в американських інвесторів.
Незважаючи на це, Гроза і Науменко за допомогою українських банків провели право власності на половину терміналу через низку підконтрольних їм компаній, і таким чином майно опинилося у компанії "Атолло Гранум", йдеться в матеріалі.
Наразі американські інвестори позиваються до Грози та Науменка як в Україні, так і за кордоном, сподіваючись відновити контроль над підприємством та убезпечити його від сумнівних операцій або отримати назад свої кошти. Судові процеси проходять досить успішну для американських фондів - за рішенням арбітражу в Лондоні активи бізнесменів були заморожені, додають автори статі.
Тоді Гроза і Науменко під впливом Альперіна, який має чималу вигоду від контролю над зерновим терміналом, пішли шляхом блокування роботи стратегічного підприємства, яке є однією з ключових ланок зернового коридору, пишуть журналісти УНН.
Також журналісти пишцть, що не секрет, що зрив роботи зернового коридору - це мета росії, тож питання про те, в чиїх інтересах працюють Гроза і Науменко - риторичне. Особливо якщо врахувати той факт, що, за даними ЗМІ, їхня GNT Group має зв'язки з рф.
Детальніше про конфлікт навколо зернового терміналу "Олімпекс" можна прочитати в матеріалі: "Компанія Грози і Науменка GNT Group заблокувала роботу зернового терміналу в Одесі. Детальна хронологія конфлікту".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
